Педагогические науки / 3. Методические основы
воспитательного процесса
Марченко О. А.
Магістр
педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Сковороди»
Сучасний стан технічної творчості.
На сучасному етапі широке впровадження нових виробничих процесів потребує
від молодих інженерів, техніків, робітників найсучаснішої освіти, високого
інтелектуального розвитку, глибоких знань науково-технічних, економічних основ
виробництва, свідомого творчого ставлення до праці.
Сприяючи
оволодінню знаннями, необхідними учням для продовження навчання у ВНЗ
потрібно орієнтувати
молодь на працю в народному господарстві. Трудове виховання розглядається
сьогодні не лише як один із найважливіших факторів формування особистості, а і
як засіб задоволення потреби народного господарства України в трудових
ресурсах. Важливе
значення має безпосередня участь усіх школярів у
систематичній виробничій праці.
У процесі шкільного
виховання і навчання учні повинні одержати чітке уявлення про основи сучасного
промислового та сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту,
сфери обслуговування. При цьому в них формуються необхідні навички й уміння,
прищеплюється інтерес до тієї чи іншої професії. Завдання сучасної системи
трудового виховання, навчання та профорієнтації полягає в тому, щоб підвести учнів на момент закінчення неповної середньої школи
до обдуманого вибору професії та відповідного навчального закладу для
продовження навчання.
Велика роль у розв'язанні
цього завдання відводиться позакласній технічній творчості школярів.
Першорядним є питання про зміст та спрямованість цієї
діяльності, її організаційні форми і методи. Щоб визначити шляхи вдосконалення
і подальшого розвитку основних компонентів системи технічної творчості
школярів, слід підбити підсумки зробленого, визначити
головні тенденції її розвитку.
За нинішніх шкільних
реформ важко передбачити цей розвиток у деталях,
сказати напевне, яким він буде за змістом, формами, характером тощо. Але потрібно
сприяти формуванню, удосконаленню, реалізації ідей та планів
реформ.
Важливими передумовами для вдосконалення змісту технічної творчості учнів
підліткового віку, їх інтенсивного ознайомлення з виробничою тематикою
відповідно до профілю трудового навчання, що, у свою чергу, особливо важливо
для закріплення і поглиблення технічних знань школярів, удосконалення їхніх
умінь та навичок.
Працювати в цьому напрямі дуже непросто, тому бажано, щоб юні техніки
одержали можливість продовжувати займатися технічною творчістю і після
закінчення 9-го класу, навчаючися у 10-му класі чи ПТУ, технікумі або коледжі.
Основним змістом технічної творчості повинна бути пошуково-конструкторська
та дослідницька діяльність, спрямована на удосконалення техніки і технології
виробництва, надання допомоги науковим закладам, тобто праця
раціоналізаторського і винахідницького характеру. Вона буде більш ефективною, якщо
здійснюватиметься безпосередньо у винахідницьких чи близьких до них умовах з
урахуванням потреб промисловості, сільського господарства і науки, з участю
раціоналізаторів-винахідників, інженерно-технічних працівників, наукових кадрів
підприємств і організацій. [37]
Важливим є питання щодо надання безперервного характеру процесові розвитку
технічної творчості дітей та підлітків. Зробити творчу технічну діяльність
дітей цілорічною, підсиливши цим її виховне й освітнє значення, можна шляхом
організації технічних гуртків у літніх таборах юних техніків (із відповідно
підготовленою матеріально-технічною базою та добором керівників). Як доводить практика, літній період є особливо сприятливим для використання
технічної самодіяльності школярів для суспільно-корисних цілей, виготовлення
стендів, обладнання лабораторій, майстерень, полігонів, виставок тощо.
Подальше удосконалення та
розвиток системи технічної творчості школярів відповідно
до завдань реформування школи дасть змогу створити кращі умови для виховання та
навчання дітей, підлітків і молоді, підготувати їх до праці, активної
громадської діяльності.
Занепокоює нас той факт, що
останнім часом, питанню розвитку технічної творчості учнів в усіх регіонах
України надається залишкове значення. Постійно зменшується фінансування центрів
розвитку технічної творчості дітей або станцій юних техніків, в школах
практично матеріально не забезпечується робота гуртків технічного та фізичного
напрямку.
В практиці світової педагогіки на це питання зосереджена ще увага, як і на забезпечення вимог стандартів загальноосвітньої підготовки. Так що ця проблема не є другорядною і залишається для нас актуальною. При цьому можна твердити, що без належної організації технічної творчості дітей не будемо мати перспективи в економіці і, зрештою, в цивілізованому розвитку держави.