Психология / Педагогическая психология

Поснова Т.П.

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇЇ В ОСВІТІ: МОДУЛЬНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ

Надзвичайно інтенсивні зміни, що відбуваються сьогодні у всіх сферах суспільного життя висувають нові вимоги і до освітньої системи, оскільки успішний розвиток сучасного суспільства великою мірою залежить від рівня кваліфікації і компетентності спеціалістів усіх професій. На сьогоднішній день яскраво вираженою є тенденція підвищення вимог до якості знань, які отримує студент у стінах вищого навчального закладу, що і зумовлює необхідність реформування сучасної вітчизняної системи освіти відповідно до світових освітніх стандартів.

Одним із шляхів вирішення даної проблеми може бути впровадження модульної системи навчання, яка є комплексною психолого-педагогічною технологією, що дозволяє ефективно вирішити питання професійної освіти на основі врахування індивідуальних особливостей студента.

Аналіз наукової літератури свідчить про значне підвищення інтересу до модульної системи освіти на всьому пострадянському просторі. Проте, модульна технологія освіти, будучи на сьогоднішній день для Української системи освіти інноваційною, залишає відкритими низку питань, пов’язаних із її ефективним використанням.

Звернемося до короткого опису даної технології. Організація освітнього процесу із використанням модульної системи навчання передбачає поділ інформації на модулі – відносно завершені, самостійні одиниці інформації. Сукупність декількох модулів дозволяє розкрити зміст певної навчальної теми або всієї дисципліни. Модулі можуть бути цільовими – тобто, містити відомості про нові явища і факти; інформаційними – відображати зміст підручників та першоджерел; операційними – містити практичні вправи і завдання. Основною метою модульного навчання є оптимізація самостійної навчальної та практичної діяльності студентів [1].

Найменша одиниця в модульному навчанні називається «навчальним елементом» і завершується контрольним тестовим завданням, успішне виконання якого дозволяє студенту перейти до наступного навчального елемента. Близькі за змістом навчальні елементи об’єднуються в модульний блок, який завершується підсумковим контролем. Проходження курсу супроводжується багаторівневою, гнучкою формою контролю, яка дозволяє студенту самостійно планувати роботу над засвоєнням матеріалу курсу.

Як засвідчила практика, процес адаптації всіх учасників освітнього процесу (як студентів, так і педагогів) до модульної системи навчання ускладнюється наявністю низки психологічних бар’єрів, з якими стикаються учасники навчального процесу. До них можна віднести: організаційні ускладнення, пов’язані із розкладом, наявністю підручників, часу та місця для самостійної роботи учнів; комунікативні бар’єри – особливості взаємостосунків з товаришами по групі та педагогами; психологічні особливості перебігу когнітивних процесів в нових умовах засвоєння навчального матеріалу; мотиваційні бар’єри – усвідомлення необхідності виконання завдань та задоволення успіхами від досягнутого; емоційні ускладнення – емоції та відчуття щодо нової системи навчання у суб’єктів навчального процесу; творчі ускладнення – відсутність готовності відійти від шаблонного мислення та стереотипних форм поведінки в навчальній діяльності;

Е Кроше зауважує, що для скорочення періоду адаптації до особливостей модульного навчання доречною є організація вступного курсу, що пояснює особливості модульної системи навчання, для мікрогруп по 5-6 чоловік в кожній. Як показує практика, в цьому зацікавлені не лише студенти, але і викладачі, оскільки впровадження такого курсу дозволяє прискорити процес адаптації всіх учасників освітнього процесу до модульної системи. Важливим аспектом підвищення ефективності модульної технології освіти на думку вченого є психологічний прийом задання планки засвоєння інформації, що передбачає «публічність» оцінювання. Результати навчання студентів відображаються у спеціальному загальнодоступному бланку «Контроль навчального процесу», що виступає важливим стимулюючим фактором оптимізації навчального процесу [2].

Успішність модульної освітньої технології забезпечується також дотриманням принципів, які виокремлює П.Юцявичене: принцип гнучкості дозволяє здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, сприяючи реалізації прихованого потенціалу учнів, не змінюючи при цьому комплектацію груп; принцип усвідомлення – пов'язаний з усвідомленням учнями перспективи, яка вибудовується в ході ознайомлення із завданнями курсу, вимогами та формами контролю, отриманням завдань навчальних елементів; принцип активності – передбачає активну роль самого учня, який отримує можливість планувати способи, темп і місце роботи в процесі оволодіння інформацією і сам приймає рішення про просування до наступного рівня. Дані принципи ні в якому разі не зменшують ролі педагога в навчальному процесі, а передбачають паритетність у взаємостосунках учня і вчителя, які переслідують спільну мету [3, C.48].

Не зважаючи на труднощі переходу до модульної системи навчання, врахування вищезазначених аспектів дозволить оптимізувати освітній процес і підвищити якість підготовки спеціалістів різних напрямків. Незаперечними залишаються основні переваги даної освітньої технології – гнучкість, можливість врахування індивідуальних особливостей та здібностей студента та орієнтованість на активність самого студента у засвоєнні знань.

Література:

1. Кроше Э. Руководство по модульной системе профессионально- технического обучения. – Женева: Пер. с нем. – 1998. – 2-я ред. перевода. – 200с.

2. Модульное обучение / Словарь. ru / dictionary.fio.ru – от 5 февраля 2003 год

3. Юцявичене П.А. Принципы модульного обучения // Советская педагогика. – №1. – 1990. – С.55-59