Экономические науки / 7. Учет и аудит

Мудрик М.В.

Вінницький державний аграрний університет  

УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ОПЛАТИ ПРАЦІ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП’ЮТЕРИЗОВАНИХ СИСТЕМ

 

Сільськогосподарське виробництво - багатофакторна модель, яка має ряд суттєвих особливос­тей, оскільки характеризується складними умовами і непередбачуваністю при одержанні результатів, що мають знайти своє відображення в обліку.

Методологічні засади формування в бухгалтер­ському обліку інформації про виплати (у грошовій і негрошовій формах) за роботи, виконані працівника­ми, та її розкриття у фінансовій звітності підприємства­ми, організаціями, іншими юридичними особами неза­лежно від форм власності (крім бюджетних установ), що визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 26 "Виплати працівникам", яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. № 601 [5].

Для сільськогосподарських підприємств характерний сезонний характер виробництва та розрив між переходами використання технологічних процесів. Виробничі витрати здійснюються тривалий час і дуже нерівномірно, в процесі виробництва можуть брати участь як постійні, так і сезонні працівники, що в свою чергу призводить до нерівномірного понесення затрат на оплату праці [2]. Тому постає питання автоматизації обліку, який покращить роботу підприємства в цілому та бухгалтерії зокрема.

Основною метою дослідження обліку оплати праці є вдосконалення його за допомогою комп’ютеризованих систем.

Дослідженням обліку праці та її оплати займалися багато вчених, таких як: М. Чумаченко,  В. Савчук, Ф. Бутинець, Є. Мних, О. Мертенс, П. Саблук,  Є. Сич та ін. Але питання побудови інформаційної системи та оперативного обліку в об­ліковому механізмі оплати праці залишаються невирішеними.

Облік на сільськогосподарських підприємствах в сучасних умовах повинен забезпечувати:

1.     підвищення оперативності управління;

2.     вдосконалення методики забезпечення користувачів достовірною інформацією щодо використання продуктивних сил та відображення її в обліку підприємства;

3.     достатньою деталізованою інформацією реалізації даних для проведення всебічного аналізу забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.

Це передбачає використання інших джерел інформації, зменшення трудомісткості та сприйняття аналітичної роботи [1].

На рис. 1 зобразимо етапи проведення автоматизованого обліку оплати праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1 Етапи проведення автоматизованого обліку оплати праці

 

З рис. 1 слідує, що застосування системного збирання і обробки інформації по обліку праці і заробітної плати має позитивні сторони, які зображені на рис. 2.

Якщо не застосовувати нові інформаційні технології у використанні результатів обробки інформації по обліку праці і заробітної плати. Це призведе до несвоєчасного та неповного збирання і обробки цієї інформації.

У методику обліку праці і заробітної плати неодмінно повинна входити інформація про виконавців (облік складу працівників). Табельний облік виходу працівників на роботу, визначення тривалості відпусток (профспілкових, про навчання тощо) і нарахування заробітної плати за ці відпустки, вислугу років тощо пов’язані з обліком складу працівників.

 

 

 

 

 

 


облік використання робочого часу
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 2 Позитивні сторони застосування системного збирання і обробки інформації по обліку праці і заробітної

Облік виробітку та його оплати складається з ряду проміжних операцій і є дуже трудомісткою роботою, що в різній мірі піддаються механізації або автоматизації, тому для правильної оплати потрібні достовірний і своєчасний облік виробітку та визначення його якості.

Найефективнішим засобом обліку виробітку є різні автоматичні лічильники, які повсюди не можливо застосувати. Використання умовно-постійної інформації значно поліпшує облік виробітку і знижує його трудомісткість.

Використовуючи ПЕОМ можна робити розрахунки податків та інших утримань і внесків, розрахунки з робітниками, службовцями, розподіляти нарахування заробітної плати за напрямками затрат і виробничими рахунками, калькулювати собівартість виготовленої продукції [3].

В результаті цього є автоматизоване одержання показників, які необхідні для складання зведеної звітності і нарахованої заробітної плати. ПЕОМ у вигляді АРМ, дає можливість збирати інформацію у ритмі виробництва, інформувати керівників і фахівців  про трудові процеси на виробництві.

Удосконаленню методів і структури апарату управління виробництвом сприяє збирання у ритмі виробництва і попередня обробка первинної (разом з іншою умовно-постійною) інформації на місцях, де виникає і використовується у першу чергу ця інформація, а потім і забезпечення цією ж інформацією інших зацікавлених в ній користувачів різних рівнів.

Зібранні у ритмі виробництва первинні (фактичні) дані потім переноситься до бази даних, де використовуються для господарського узагальненого обліку, заповнення установленої зведеної звітності, проведення економічного аналізу та інше.

На автоматизоване збирання і обробку інформації з обліку праці і заробітної плати впливають фактори, які виділимо в дві групи (рис. 3).

З рис. 3 слідує, що для обліку, контролю, складання установленої зведеної звітності та проведення економічного аналізу потрібні певні показники, які можна одержати за допомогою організації системної обробки інформації.

Створення автоматизованих робочих місць фахівців, що відповідають за облік кадрів і робочого часу, праці і заробітної плати, а також наявність розподільної бази (баз) даних, в якій нагромаджуються усі необхідні дані на цій ділянці обліку, дозволяє своєчасно і повно збирати і обробляти цю інформацію у потрібних аспектах і видавати її користувачам як на екрани ПЕОМ, так і на паперові носії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 3 Фактори впливу на автоматизоване збирання і обробку інформації

За останні роки спрощена організація розрахунків по утриманню державних податків з робітників і службовців. Так, податок з доходів фізичних осіб утримується з заробітної плати, яка нарахована у поточному місяці. Тепер не треба створювати спеціальний масив для розрахунків податку з доходів фізичних осіб, тому що ці податки розраховуються автоматично за спеціальними формулами у програмі зараз же після нарахування заробітної плати робітникам і службовцям, тобто при складанні розрахунково-платіжних документів. Так само здійснюються інші розрахунки і утримання.

Комп'ютерна система бухгалтерського обліку (КСБО) дасть змогу скоротити значні людські ресурси, час збирання, узагальнення та аналіз даних. Це дасть змогу швидкого пошуку відповідних документів, а також можливість представлення їх у документальному оформленні.

На нашу думку, основним напрямом удосконалення бухгалтер­ського обліку розрахунків з оплати праці на найбли­жчу перспективу є розробка й наступне поетапне введення комп'ютеризації обліку. Це в свою чергу призведе до скорочення ручної праці, пов'язаної з розрахунками аналітичних показників і заповнення форм бухгал­терської звітності.

Комп'ютерна система бухгалтерського обліку (КСБО) забезпечує вирішення багатьох завдань через реєстрацію господарських фактів та обробки даних. КСБО на сьогодні дає можливість накопичу­вати, аналізувати, інтерпретувати та надавати інфо­рмацію користувачам бухгалтерського обліку.

Автоматизація обліку підвищує ефективність і прискорює процес обробки даних, надає оперативну інформацію для прийняття рішень. Тому досить час­то доцільно впроваджувати автоматизовану систему обліку не з метою отримання глобального результа­ту, а для того, щоб вирішити ряд локальних проблем. Особливо це питання стає актуальним в даний час, при  значному скороченні працівників, в тому числі і працівників бухгалтерії. Тому один бухгалтер зможе виконувати більше роботи за той же час.

Література:

1.    Дем'яненко М Я. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Навч. посіб. / М.Я. Дем'яненко, В. В. Зіновчук, О. М. Петрук // За ред. Ф.Ф. Бутинця, М.М. Коцупатрого. - Житомир: "Рута", 2003. -511с.

2.    Дієсперов В.С. Актуальні проблеми оплати сільськогосподарської праці / В.С Дієсперов. //Облік і фінанси АПК. - 2005. - № 7. -  С. 51-58.

3.    Коровченко О.С. Інформаційне забезпечення нового облікового механізму оплати праці / О.С Коровченко // Статистика України. - 2006. - № 3. -  С. 79-82.

4.    Ніжняк Л. О. Порядок розрахунків та вдосконалення обліку оплати праці / Л.О. Ніжняк // Держава та регіони Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. - №2. – С. 320-323.

5.    Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Виплати працівникам", від 28 жовтня 2003 р. № 601.

6.    Правдюк Н. Л. Вплив особливостей аграрного виробництва на побудову інформаційної системи / Н. Л  Правдюк. // Еконо­міка АПК. - 2005. - № 6. - С. 67-73.

7.     Про оплату праці: Закон Ук­раїни від 21.10.2004р. № 2103-IV