ПОЛІТИКА ТОРГОВЦЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ
Соловйова Катерина Юріївна
Головною метою
аналізу операцій з цінними паперами є виявлення найбільш перспективних вкладень
банку в цінні папери та поліпшення якості інвестицій.
Основними
завданнями аналізу операцій з цінними паперами банку є аналіз:
- їх структури та
динаміки;
- значущості цих
операцій у діяльності банку;
- якості портфеля
цінних паперів;
- дохідності та ефективності.
Аналіз динаміки та
структури операцій з цінними паперами
Аналіз операцій з
цінними паперами обов'язково містить оцінку змін у структурі вкладень.
Структура операцій з цінними паперами може аналізуватись і за видами цінних
паперів (наприклад, вкладення в акції, облігації, казначейські зобов'язання,
ощадні сертифікати, векселі), за видами емітентів, за цілями придбання.
На наступному
етапі треба проаналізувати зміни в структурі операцій з цінними паперами за
напрямками діяльності.
За кожним
напрямком діяльності комерційного банку з цінними паперами необхідно провести
додатковий аналіз.
Такий аналіз є
досить важливим для узгодження активів та пасивів за термінами та сумами з
метою зниження ринкового ризику.
Необхідним етапом
в аналізі є визначення джерел придбання цінних паперів:
— їх питома вага у
портфелі інвестицій, що купувались за рахунок прибутку, котрий залишився в
розпорядженні банку;
— частка паперів
для брокерської діяльності (для перепродажу) за рахунок власних та залучених
коштів;
— частка
інвестицій, придбаних за дорученням клієнтів за їх рахунок.
Після цього
розглядається співвідношення цих паперів та визначаються причини відхилень.
Аналіз дотримання напрямів вкладень у цінні папери відповідним джерелам їх
придбання здійснюється за такими групами (парами):
Види інвестицій
Джерела придбання
цінних паперів
Цінні папери на
продаж
Вкладення за
рахунок залучених коштів
Цінні папери на
інвестиції
Вкладення за
рахунок власного капіталу
Цінні папери за
дорученням клієнтів
Вкладення за
рахунок клієнтів
Бухгалтерський облік у системі
економічних наук традиційно розглядається як інформаційна база економічного
аналізу. Впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ставить
більш суворі вимоги до якості бухгалтерської інформації, що потребує пошуку
нової методологічної бази для оцінки фінансових інструментів. Науково
обґрунтовані та апробовані методи аналізу доцільно використовувати для розробки
методики оцінки цінних паперів з метою їх адекватного відображення в
бухгалтерському обліку. Це обумовлює перехід на якісно новий рівень розуміння
взаємозв’язків обліку та аналізу як наук.
Підвищення точності оцінки
об’єктів обліку через застосування методу ефективної ставки відсотка для
амортизації дисконту та премії за борговими цінними паперами викликає потребу у
розробці методики розрахунку амортизації. Запропонована методика дозволяє
відповідно до чинних інструктивних матеріалів точно розрахувати місячну суму
амортизації та врахувати особливості конкретних операцій (зміну відсоткової
ставки, часткове погашення основної суми боргу, виплата відсотків та погашення
цінних паперів у будь-який день місяця).
Підвищення якості управління
портфелем цінних паперів можливе за умови запровадження в практику вітчизняних
підприємств загальновизнаних методів аналізу цінних паперів. У результаті
критичної оцінки та співставлення методів технічного та фундаментального
аналізу дана їх узагальнена класифікація залежно від предмету, методу, мети
аналізу, способу вимірювання дохідності та ризику.
З метою прийняття виважених управлінських
рішень потрібно приділяти належну увагу аналізу цінних паперів, які обертаються
на ринку, тому слід відійти від позицій, що об’єктами внутрішньогосподарського
аналізу можуть бути виключно операції, активи, зобов’язання та капітал.
Наслідком такого підходу є нове визначення об’єктів аналізу цінних паперів: 1)
для попереднього аналізу: прогнозована дохідність та ризик цінних паперів, що
обертаються на ринку, та можливих комбінацій цінних паперів; 2) для поточного
аналізу: фактична та прогнозована дохідність і ризик цінних паперів у портфелі
підприємства, прогнозована дохідність і ризик цінних паперів, що обертаються на
ринку, та їх можливих комбінацій; 3) для підсумкового аналізу: фактична
дохідність портфеля цінних паперів підприємства за певний період.
1. Головко А., Науменко
О. Національна депозитарна система України, К.: Наука. – 1999. – 180 с.
2. Кузнецова Н.С.
Назарчук LP, Ринок цінних паперів в Україні: правові основи
формування та функціонування. — К.: Юрінком Інтер. — 2004. — 518 с.
3. Ковалюк О.М.
Новаторське дослідження з проблем ресурсного забезпечення інвестиційної
діяльності в Україні// Фінанси України. – 2006. – № 3.- С. 154 – 156
4. Прилипко В.С.
Фондовий ринок України та його роль в інвестиційно - інноваційній діяльності
підприємства // Проблеми науки. – 2006. – № 2. – С. 16 - 23.
5. Ухваткін Д.Л. Теорія
регулювання та основні поняття інноваційної діяльності.// Формування ринкових
відносин в Україні. – 2006. – № 1.– С. 49-53.
6. Ткаченко Н.М. Теоретико-метологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку. К: «А.С.К.», 2001 – С.348.