Економічні науки/12 економіка сільського господарства

 

Івахно А. Ю., здобувач

Екологічна безпека Дніпропетровської області.

 

Стратегія економічної безпеки області полягає у визначенні характеру зовнішніх і внутрішніх загроз економічному благополуччю, формуванні банку даних про умови й фактори, що становлять небезпеку для економічних інтересів населення регіону, суб'єктів ринку, а також у створенні механізму забезпечення їх захисту на основі застосування регіональними органами влади правових, адміністративних і економічних заходів впливу табл. 1.

Таблиця 1

Загрози економічній безпеці Дніпропетровської області

Зовнішні

Внутрішні

Мегаекономічні

Макроекономічні

Зростання зовнішнього боргу.

Нестача валютних ресурсів.

Нераціональне використання валютних ресурсів за операціями імпорту.

Зменшення золотого запасу країни.

Витіснення країни із зовнішніх ринків.

Втрата виробничої незалежності.

Втрата внутрішнього ринку.

Втрата виробничої незалежності.

Відсутність єдиної інтегральної політики уряду. Порушення системи фінансового забезпечення регіонів. Деградація природного середовища у національно-державному масштабі. Криміналізація економіки.

Зниження рівня життя населення.

Втрата позицій на міжрегіональних ринках.

 

Для характеристики рівня економічної безпеки АПК області й вироблення стратегії усунення загроз, що виникають використовують:

– вивчення основних показників і порівняння їх із граничними значеннями;

– аналіз темпів регіональної динаміки за основними мезоекономічними показниками, прогнозування їх зміни,

– рангова оцінка, що служить для опису кількісних і якісних характеристик досліджуваних процесів;

– методи багатомірного статистичного, кластерного, дискримінаційного характеру.

Найбільш часто для цих цілей застосовується аналіз основних економічних показників безпеки АПК регіону порівняно з їх граничними значеннями.

Дніпропетровська область у період системних перетворень в економіці України опинилася в зоні сильнодіючих відтворювально-дезінтеграційних процесів, але необхідно відзначити економічну стійкість промисловості області порівняно з іншими регіонами країни.

Створена потужна енергетична база стала основою розвитку гірничо-металургійного комплексу В області виявлено більше 30 видів мінеральної сировини, яка використовується сучасною промисловістю. Відкрито та розвідано більше 300 родовищ і ділянок корисних копалин, з яких по 293 затверджено балансові запаси. В цілому з надр області видобувається більше 50 % державного видобутку різних корисних копалин. В області у машинобудівному комплекс виробляються як міжконтинентальні ракети, так і унікальне ковальсько-пресове обладнання та багато іншого.

Характерною особливістю екологічної ситуації в Дніпропетровській області, як і в Україні в цілому,  є досить очевидна залежність між темпами економічного росту і динамікою забруднення довкілля. Показник валового регіонального продукту вкрай необхідний для державного регулювання економічного й соціального розвитку регіону, визначення можливостей міжрегіональної господарської інтеграції, планування бюджетів, аналізу їх виконання, прогнозування доходів і витрат тощо.

В більшості регіонів України як і в Дніпропетровській області економічне зростання привело до погіршення екологічної ситуації. В цілому, це цілком прогнозований розвиток подій, який, проте, виглядає дещо парадоксально на фоні розвинутих країн, де економічний ріст супроводжується покращенням стану довкілля.

За наданими даними виділити складову екологічно чистої продукції у валовому регіональному продукті складно. Однак слід зазначити, що виробництво послуг становить приблизно половину зробленого валового регіонального продукту в Дніпропетровській області. Як відомо, виробництво більшості видів послуг (побутові, консультаційні, інформаційні й ін.) не викликає порушення параметрів екологічної безпеки, тобто вони мають по своїй суті екологічно чистий характер. Тому збільшення їх частки варто оцінити позитивно.

Література

1.            Діденко Т.І. До проблем про поняття екологічного законодавства України. // Економіка та право. – 2004. – № 3(10). – С. 103.

2.            Журавель Н.М., Клем-Мусатова И.К., Чурашев В.Н. Экологи­ческая политика в угледобывающих регионах Сибири и Дальнего Востока: требования к разработке // Региональная экономика и социология. – 2004. –№. 3. – С. 84-104.

3.            Кравців В.С. Регіональні програми як інструмент екологічної політики (досвід Львівщини) // Рідна природа. – 2003. – № 5. – С. 30-33.