Економічні науки/10. Економіка підприємства

К.е.н. Живко З.Б.

Львівський державний університет внутрішніх справ

Прийняття управлінських рішень в СЕБП: системний підхід

Сфера виробництва (надання послуг) складається з конкретних технологічних процесів, які супроводжуються відповідною інформаційною технологією, що має забезпечувати можливість її спостереження, контролю та управління. Складність сучасних систем, до яких входять взаємопов’язані технологічні процеси, у багатьох випадках призводить до невизначеності при прийнятті управлінських рішень.

Тобто, для прийняття управлінських рішень треба враховувати своєчасність, повноту, достовірність інформаційних ресурсів та новітні інформаційні технології (ІТ).

Актуальними є питання ефективних взаємовідносин між учасниками інформаційного процесу: генераторами інформаційних ідей, функціональними працівниками із комерціалізації наукових ідей та споживачами.

Для прийняття стратегічних управлінських рішень необхідною є релевантна й адекватна інформація. Згідно з даними ЗМІ значна частина інформації, яка збирається і опрацьовується українськими підприємствами, має описово-історичний характер і стосується минулої діяльності того чи іншого підприємства. Для того, щоб бути корисною для процесу прийняття стратегічних управлінських рішень, інформація має фокусуватися на тих аспектах, що найбільше впливають на діяльність підприємства. Одночасно, враховуючи інформатизацію суспільства та суцільну комп’ютеризацію процесів, слід зосереджувати увагу саме на інформаційних технологіях [1, с. 69].

Перш за все розглянемо саме поняття «система», яке в перекладі з грецької мови означає «ціле, складене з частин», інше значення – це порядок, визначений правильним розміщенням частин та їх взаємозв’язками [2, с.3].

Системний підхід змістовно відображає групу методів, за допомогою яких реальний об’єкт описується як сукупність взаємозв’язаних чи взаємодіючих компонентів. Ці методи розвиваються в межах окремих наукових дисциплін і загальнонаукових концепцій та є результатом їх міждисциплінарного синтезу. Тому, завдячуючи системному підходу – ефективному способу розумової діяльності і мислення, можлива творча самореалізація менеджера-управлінця, його професійна діяльність, а через неї і забезпечення економічної безпеки підприємства.

В умовах сьогодення існує ціла низка різних підходів до економічної безпеки підприємства, а саме: індикаторний, ресурсно-функціональний, інтегральний, прибутковий, управлінський тощо.

Вирішення проблеми забезпечення безпеки підприємства багатовекторне і включає заходи: в сфері політики (формування у суспільстві позитивних поглядів на приватних бізнес, створення механізмів впливу на політику розроблення законів в сфері бізнесу); в галузі права (формування системи правового захисту приватного бізнесу, організація експертизи законодавчих правових актів); в галузі економіки (консалтингові та юридичні послуги, протидія рейдерству) [3, с.184].

Сучасна теорія менеджменту виділяє системний, ситуаційний та процесний підходи в управлінні. Процесний підхід був вперше запропонований представниками класичної школи в менеджменті, які сформулювали основні функції управління, вважаючи їх необхідними для будь-якої організації.

Процес - це сукупність послідовних дій для досягнення певного результату. Предметом управлінського процесу є інформація, яку виконавці та керівники використовують у своїй діяльності, а засобами здійснення процесу - документи та технічні засоби приймання, передачі, реєстрації, зберігання інформації.

Управління - це завжди цілеспрямована діяльність. Конкретний бажаний результат людської діяльності називається метою. Отже, кожний процес управління здійснюється для досягнення певної мети. Тому процес управління передбачає, перш за все, постановку мети, заради якої він буде виконуватися.

Ситуація - це стан керованої підсистеми або окремого об'єкта, який оцінюється відносно мети. Ситуація в процесі управління виникає під впливом зміни характеристик внутрішніх змінних організації або чинників зовнішнього середовища, в якому працює організація.

Вибираючи можливі напрями виходу із ситуації, що склалася, менеджер зобов'язаний пам'ятати про взаємозв'язок управлінських ситуацій. Тому при вирішенні проблеми необхідно використовувати системний підхід. Простого переліку змінних, що викликали конкретну ситуацію та найбільше впливають на успіх організації, недостатньо для вибору кращого рішення. Для цього необхідно встановити взаємозв'язок між даними змінними і виробити комплексну реакцію на усунення небажаних впливів.

Конкретно вплив на ситуацію здійснюється через рішення. Рішення - це заключний, відповідальний етап в процесі управління.

Прийнято вважати під управлінським рішенням сукупність впливу на об’єкт управління з метою приведення його у потрібний стан. Однак, управлінське рішення – це не самі перетворення об’єкта, а інформація, модель цих перетворень. Тобто, управлінське рішення об’єднує в собі цільову функцію, критерій оптимальності та комплекс обмежень. Доволі часто управлінське рішення сприймають як вибір однієї альтернативи з множини варіантів.

Процес прийняття рішення – це основна ланка в управлінській діяльності, яка є складною та багато етапною:

1) збирання та опрацювання інформації, необхідної для прийняття рішення;

2) розроблення варіантів управлінських рішень;

3) перевірка прийнятого управлінського рішення.

Інформація про конкурентів (про ціни, рівень якості, обсяги продажів на тому чи іншому ринку) дає змогу:

- проводити правильну цінову політику в тому чи іншому регіоні (де працюють вивчені конкуренти);

- оцінити потенціальну нішу ринку, на яку може розраховувати підприємство;

- прогнозувати обсяги збуту та можливі коливання попиту на продукцію підприємства;

- впроваджувати основні аспекти кадрового менеджменту;

- організовувати діяльність конкурентної розвідки та інформаційно-аналітичного відділу.

За нашими спостереженнями, складові стратегії продукту майже повністю представлені в політиці підприємства. Особливий акцент на даному етапі слід перенести на контроль за якістю продукції та її постійне удосконалення та подальше розроблення політики підприємства, на системний підхід до функціонування підприємства в ринкових умовах.

Література

1. Живко З.Б., Данилович-Кропивницька М.Л. Інформаційна основа прийняття стратегічних управлінських рішень // Актуальні проблеми економіки. Науковий економічний журнал № 10 (88), 2008. – С. 69 – 80. (278 с.)

2. Сурмин Ю.П. Теорія систем и системный анализ: Учебное пособие. – К.: МАУП, 2003. – 368 с.

3. Тігова Т.М., Осипчук Л.Л. Податкове планування як метод захисту власного бізнесу // Шлях України до економічної безпеки: Матеріали НПК (м.Харків 20 квітня 2007 р.). – Харків, 2007. – 361 с.