д.е.н. проф. Яловий Г.К., НТУУ“КПІ”

ст. викл. Колесов С.В., ДДМА

ас. Іваницька О.В., НТУУ“КПІ”

Кластерна модель розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств машинобудування м. Краматорська на основі венчурного фінансування

В умовах суттєвих фінансових обмежень, які зумовлені економічною кризою в країні, машинобудівні підприємства самотужки не в змозі не лише збільшувати фінансування науково-технічних досліджень і робіт, а й утримувати його на рівні минулих років. В Україні одною з основних проблем, на наш погляд, є те, що венчурний капітал лише формально називається таким, щоб оптимізувати оподаткування. Як правильно підкреслюється в літературі, в реальності венчурні фонди фінансують високоприбуткові проекти з низьким ризиком в торгівлі та інших сферах, які не мають жодного відношення до інновацій. Вирішення даної проблеми бачиться шляхом створення венчурного фонду, власниками і вкладниками якого були б самі суб’єкти, які найбільш зацікавлені в розвитку інноваційного сектору, в даному випадку підприємства машинобудівного комплексу, які розташовані в географічній близькості одне від одного. В складних фінансових умовах, в яких опинилися підприємства на початку 2009 р. і які з високою ймовірністю можуть погіршитися протягом 2009-2010 рр., окремому підприємству створити повноцінний венчурний фонд є практично неможливим.

У м. Краматорську де-факто сформувався кластер машинобудування, куди входять підприємства: ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ВАТ «Краматорський завод важкого станкобудування», ВАТ Старокраматорський машинобудівний завод», ВАТ «Славтяжмаш». Виходячи з цього, на наш погляд, доцільним є створення спільного фонду для вищевказаних підприємств з рівними частками в статутному фонді. Це дасть змогу диверсифікувати і збільшити джерела фінансування інноваційних проектів. Створення такого фонду дозволить задіяти три джерела фінансування для нових інноваційних підприємств (рис.1).

Рис.1. Джерела фінансування інноваційних проектів при кластерній моделі розвитку інноваційного потенціалу підприємств машинобудування

Пропонований місцевий венчурний фонд повинен бути «закритого типу», тобто він фінансуватиме проекти, які відбиратиме комісія з представників засновників фонду (підприємств машинобудівного комплексу м. Краматорська). Для реалізації одного або кількох споріднених проектів на наш погляд, найбільш оптимально для залучення інвестицій створювати окремі малі інноваційні підприємства (МІП). Як необхідну умову прийняття проекту для фінансування венчурним фондом слід зазначити згоду на участь в статутному фонді не менше як 25% підприємства-засновника фонду, яке зацікавлене в результатах реалізації проекту. За такої умови венчурний фонд бере на себе зобов’язання щодо участі в статутному фонді створюваного інноваційного підприємства також не менше 50%. Однак розмір частки фонду в новоствореному малому інноваційному підприємству може коригуватися за рахунок третього джерела: приватних венчурних інвестицій або венчурних інвестицій юридичних осіб, але має бути не меншою 25% (що разом підприємству, зацікавленому в реалізації проекту і фонду належало більше 50% статутного фонду). Решту фінансування можуть забезпечити приватні інвестори («бізнес-ангели»), якими можуть бути працівники даних підприємств, які обізнані з тим, чим будуть займатися новостворені інноваційні підприємства.

Важливим на даному етапі, на наш погляд, є підключення до процесу збільшення інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств машинобудівної галуз місцевої влади. Венчурний фонд разом з бізнес інкубатором можуть стати центром, навколо якого в майбутньому буде сформовано потужний машинобудівний кластер з розвинутим сектором науково-дослідних та науково-технічних робіт (рис.2).

Рис.2. Схема розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємств машинобудування м. Краматорська на основі кластерної моделі

Машинобудівні підприємства є головними зацікавленими суб’єктами в функціонуванні даної моделі, так нові технології є для машинобудівних підприємств життєво необхідними для виживання в непростих умовах, які склалися в 2008-2009 році. Дані підприємства є головними споживачами інновацій, започаткованих в результаті роботи кластеру.

Таким чином венчурний фонд, разом з бізнес-інкубатором та інноваційним центром переводять розвиток машинобудівних підприємств регіону на інноваційний шлях, забезпечуючи збільшення інноваційно-інвестиційного потенціалу кожного машинобудівного підприємства. Тож можна говорити про значний синергетичний ефект від кластерної моделі підвищення інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства, яка надбудовується на комплекс заходів по підвищенню інноваційно-інвестиційного потенціалу підприємства здійснюваних ним самостійно.

Наголосимо, що створення венчурного фонду та бізнес-інкубатора має здійснитись не з метою отримання прибутку, а для зменшення фінансового тягаря та ризиків фінансування інноваційних проектів підприємств машинобудівного комплексу. Тому засновники для себе можуть встановити мінімальний рівень прибутковості, забезпечуючи інноваційний розвиток підприємств. Обмеження суто на фінансову прибутковість вкладених коштів засновників дозволить максимальну суму прибутків спрямувати на виплату інвесторам, що автоматично збільшить привабливість даного фонду для інвестування в нього коштів з боку приватних інвесторів та юридичних осіб.

ЛІТЕРАТУРА

1. Галиця І.О. Механізми функціонування технопарків та бізнес-інкубаторів / І.О. Галиця // Економіка промисловостіі. — 2005. — N 4. — С. 22-32. — Бібліогр.: 34 назв.

2. Ковалишин П. Формування інвестиційного клімату та ефективність діяльності на ринку венчурного інвестування / П. Ковалишин // Економіст. – 2009. - №2. – С.44-47.: Бібліограф. – 5 дж.

3. Михайловська О.В. Джерела венчурного фінансування: світовий досвід та перспективи для України / О.В. Михайловська // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць ДНУ, Вип. 206. том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 186-199 .: Бібліограф. – 12 дж.