Іващенко Інна Іванівна,Фін-05 А

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Вплив світової фінансової кризи продемонстрував нездатність вітчизняної банківської системи протистояти її викликам, мобільно пристосовуватись до постійно змінюваних ринкових умов і проявив потенційні ризики її дестабілізації. У зв’язку з цим, питання дослідження причин і наслідків глобальних фінансових криз на банківський сектор України є на сьогодні надзвичайно актуальним.

В період кризових явищ у світовому фінансовому середовищі особливу увагу варто приділити ліквідності банківської системи країни. Вітчизняна банківська система розвивається в умовах глобалізації фінансових ринків, що певною мірою поставило її у залежність від розвитку економік інших країн, а отже і від впливу зовнішніх фінансових проблем. Тому питання ліквідності банківської системи України є актуальним, оскільки саме негативні тенденцій на світових фінансових ринках були одними із причин зниження ліквідності вітчизняних банків.

На мою думку, кризові явища у банківському секторі України носять багатофакторний характер і не повинні трактуватись виключно наслідками впливу світової фінансової кризи.

Першим чинником, що спричинив виникнення дисбалансу банківської системи України стало активне нарощування банками обсягів споживчого кредитування у 2006-2007 роках, які за термінами і валютою не мали адекватних джерел фінансування. Швидке зростання кредитного портфеля банків не супроводжувалося відповідним зростанням депозитної бази, що спричинило значні розриви у покритті депозитами кредитів. Крім того, зростання частки кредитів в іноземній валюті спонукало вітчизняні банки залучати кошти за кордоном.

По-друге, з метою покриття валютних кредитів вітчизняні банки вдалися до порівняно дешевих позик іноземних країн, що поступово призвело до збільшення боргового навантаження як на банківську систему, так і на економіку України взагалі.

Крім того, кредитна політика українських банків була необґрунтованою і спрямованою на швидке нарощування прибутків, а в кінцевому випадку призвела до зростання частки «проблемних» кредитів.

Наступним чинником, що погіршив становище банківського сектору в Україні, стало різке погіршення фінансового стану Промінвестбанку, спричинене інформаційною атакою, знизило довіру населення до банківської системи, а також довіру банків один до одного. Така ситуація призвела до дострокового вилучення коштів населення з банківських установ, зменшення кількості вкладів населення та продажу кредитів на міжбанківському ринку.

Вивід іноземного капіталу з фінансового сектору України, повернення синдикованих кредитів в іноземній валюті, переведення достроково знятих гривневих депозитів у долари США спричинили дефіцит валюти на внутрішньому валютному ринку України, що в свою чергу призвело до девальвації курсу гривні приблизно на 60%. Така ситуація, підкріплена несвоєчасними діями НБУ щодо стабілізації курсу гривні, призвела до зростання боргів банків внаслідок курсових коливань, а також ускладнила повернення кредитів в іноземній валюті тими позичальниками, які одержують дохід в національній валюті.

Однією з причин зменшення довіри населення до банківської системи і до влади було поширення перебільшеної і недостовірної інформації про реальний стан банківського сектору в Україні, яке здійснювалося політиками, а також журналістами, які висвітлювали недостовірні факти у друкованих виданнях, на телебаченні та у радіоефірі.

Усі вищезазначені фактори спричинили комплексний вплив на діяльність банківської системи України, призвели до різкого зниження її ліквідності та в значній мірі виявили приховані проблеми й суперечності розвитку банківського сектору.

Незважаючи на досить неоптимістичну ситуацію, яка склалася у сфері банків в Україні є реальні виходи з кризового стану.

По-перше, в країні треба створити державний орган, який на меті буде мати створенням умов та виготовленням потрібних документів для відкриття заводів, фабрик на ринку України, а також розповсюдженням даної інформації серед потенційних інвесторів.

По-друге, треба створити умови для здешевлення та спрощення понять злиття та поглинання банків. Це надасть змогу створити умови для безперебійного функціонування банківського сектору.

По-третє, забезпечення банківським установам створення сприятливого середовища щодо повернення кредитів клієнтами.

Як бачимо, Україні та її банківській системі негайно потрібно використати повний арсенал запобіжних заходів і значною мірою скористатися потенціалом внутрішніх резервів для подолання внутрішніх негараздів.

В кінцевому підсумку слід зауважити, що всі фінансові кризи та подолання їх наслідків призводять до структурних змін банківських систем, оскільки банківська сфера є найчутливішою до їх впливу. Головний урок, який має винести Україна з нинішньої ситуації, – це своєчасно прогнозувати як зовнішні, так і внутрішні кризові явища, розробляти механізми їх упередження та пом’якшення.

Список використаної літератури:

1.Д.Гриньков.Зелёный прогрысс//Бізнес. – 2008.№39. – С.46-50.

2.Адаптація банківського сектору України в умовах глобалізації фінансових ринків//Фінанси України. – 2008.№4. – С.35-38.