Даценко Г.В.,Пересунько З.М., Щербо Д.І.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

 

Недоліки державного фінансового контролю та шляхи їх усунення

 

Державний фінансовий контроль є однією із найважливіших функцій державного управління, значення якої дедалі зростає. Тільки належне використання контролю в управлінні державними фінансовими ресурсами дасть можливість створити необхідні передумови для здійснення в державі ефективної економічної політики. Тому розбудова цілісної системи фінансового контролю є важливим кроком у забезпеченні функціонування системи державної влади й викликає особливе зацікавлення як у теоретичному, так і в практичному плані.

Проблемою розкриття недоліків сучасної системи фінансово-господарського контролю в нашій державі  займаються такі науковці як           Н.С. Барабаш, М.О. Никонович, І.Микитюк, І.М. Іванова та інші. 

Нині в Україні функціонує значна кількість державних органів і служб, які тією чи іншою мірою здійснюють фінансовий контроль. За відсутності чіткої концепції та нормативно-правового поля у сфері державного фінансового контролю з ними, як правило, пов'язують Рахункову палату,  Головне контрольно-ревізійне управління, Державне казначейство, Міністерство фінансів, Державну податкову адміністрацію, Державну митну службу, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк, Фонд державного майна, Агентство з питань банкрутства тощо.

Проте, на нашу думку, логічнішим є віднесення до органів державного фінансового контролю тільки Рахункової палати, Головного контрольно-ревізійного управління та ревізійних служб центральних органів державної влади. Державна податкова адміністрація та Державна митна служба є фіскальними органами, які не здійснюють контролю за використанням державних коштів, а навпаки, потребують контролю за своєю діяльністю, особливо пов'язаною із забезпеченням виконання дохідної частини бюджету. Не здійснюють системного контролю за використанням державної власності й коштів Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд державного майна, Агентство з питань банкрутства. Ці управлінські структури виконують лише окремі специфічні функції контролю і відносити їх до контрольних органів буде неправильним та й немає в цьому потреби, адже за умов використання такого підходу до контрольних органів треба буде віднести геть усі міністерства й відомства, оскільки вони виконують окремі контрольні функції, не кажучи уже про правоохоронні органи, які навіть наділені повноваженнями щодо призначення ревізій та перевірок.

Недооцінка ролі та місця державного фінансового контролю у системі державною регулювання економіки України призводить до того, що сьогодні поза контролем держави залишається низка питань діяльності як державних, так і підприємницьких структур, які безпо­середньо пов'язані з бюджетом і використанням державної власності.

По-перше, відсутній належний контроль за доходами Державного та місцевих бюджетів. Наприклад, сьогодні перевірку податкових надходжень здійснюють податкові органи, митних зборів - митні органи, пенсійних внесків - органи Пенсійного фонду України. Усе це збільшує кількість виходу на один об'єкт осіб, що здійснюють перевірку, і зменшує ефективність контролю за доходами бюджету.

По-друге, відсутній державний аудит підприємницької діяльності, про
необхідність здійснення такого контролю свідчать дані статистики.
Сьогодні майже кожне друге підприємство, якщо вірити офіційним
даним, є збитковим. Важливою проблемою є контроль за викорис­танням державної та комунальної власності та фінансами підприємств,
які функціонують на підставі цієї власності.

По-третє, постійним державним фінансовим контролем не охоп­лено увесь бюджетний процес: від початку формування бюджетних запитів, затвердження відповідних бюджетів і кошторисів, фінансу­вання витрат, до оплати рахунків і фактичного використання ресурсів. Важливою проблемою системи державного фінансового контролю є невизначеність механізму його впливу на управління фінансовими ресурсами на регіональному рівні.

Отже, з метою усунення існуючих недоліків і становлення ефективної системи державного фінансового контролю необхідно вирішити завдання щодо:

§         прийняття відповідних законів, які б чітко розмежовували діяльність органів державного фінансового контролю;

§        здійснення заходів, що пов'язані з контролем виконання надход­жень до бюджетів усіх рівнів;

§        забезпечення взаємодії органів державного фінансового контро­лю з правоохоронними органами для максимального відшкоду­вання порушниками збитків заподіяних державі; поновлення використаних не за цільовим призначенням державних коштів; притягнення до відповідальності винних осіб згідно з чинним законодавством;

§        впровадження міжнародних ревізійних стандартів у практику державного фінансового контролю в Україні, а також методик проведення контрольних заходів і критеріїв узагальнення їхніх результатів на базі ревізійних стандартів Міжнародної орга­нізації вищих органі» фінансового контролю (INTOSAI):

§        контролю відповідності валютних, експортно-імпортних та інших зовнішньоекономічних операцій, особливо пов'язаних із вивозом капіталу за кордон, законам України;

§        вдосконалення казначейського обслуговування бюджетів усіх рівнів, підвищення ефективності діяльності органів казна­чейства з метою мінімізації умов щодо нецільового вико­ристання державних коштів;

§        розробки правових механізмів, спрямованих на посилення відповідальності за нецільове та неефективне використання бюд­жетних коштів і державної власності;

§        забезпечення міжнародного обміну досвідом у рамках держав­ного фінансового контролю та високоякісної теоретичної та практичної підготовки фахівців у цій сфері.

Досвід інших країн засвідчує, що раціональна організація та ефективне функціонування системи державного контролю покращує управління грошовими потоками й удосконалює економіко-правові та ринкові відносини. Отже, побудова нової та ефективної системи фінансового контролю є важливим кроком в забезпеченні функціонування системи державного управління.

Поряд з тим, реформування державного контролю передбачають дотримання основних принципів організації фінансового контролю, зокрема принципу: незалежності; влади, закріпленої за конкретними органами в законодавчому порядку; правової регламентації процедур діяльності контролюючих органів.

Для цього необхідно підняти імідж і положення органів контролю серед інших вищих органів держави, а також розробити концепцію створення цілісної системи державного фінансового конт­ролю, яка б включала систему контрольних органів, їх повноваження, порядок взаємодії, права й відповідальність. При цьому в концепції повинні бути вирішені такі питання: методики проведення контролю, моніторингу ефективності проведеного контролю, забезпечення професійного росту кадрів для контролюючих органів, забезпечення інформованості суспільства про результати роботи контролюючих органів.

 

Література:

1. Барабаш Н.С.,Никонович М.О. Удосконалення системи державного фінансового контролю // Фінансовий контроль. -2005. -№6. - С145-150

2.Микитюк І. Теоретичні положення концепції єдиної системи державного фінансового контролю // Вісник КНТЕУ. -2007. -№1. - С.63-68

3.http://www.acrada.gov.ua/achamber/control/uk/publish/article/main?art_id=36676&cat_id=47826