Невінчана Т.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі Михайла Туган-Барановського

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТРАХУВАННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Динамічний розвиток економіки України неможливий без активної зовнішньоекономічної діяльності держави й самих підприємств. Від того, наскільки успішно Україна та її суб’єкти господарювання здійснюватимуть зовнішньоекономічні операції, залежить їхній подальший ефективний розвиток, розширення ринків збуту, отримання нових технологій і прибутків, обмін досвідом, інтеграція у міжнародну систему виробництва та ЄС.

Метою статті є дослідження проблем, що стримують розвиток страхового ринку у сфері зовнішньоекономічних відносин суб’єктів, та пропозиції щодо ефективного його формування.

Структура ризиків у зовнішньоекономічній діяльності доволі розгалужена і нараховує майже 150 різновидів. Ризики можуть бути загальних операцій. Під час укладання зовнішньоекономічних угод важливо враховувати особливості країни потенційного партнера.

Ступінь можливості виникнення національних ризиків залежить від країни, з якою передбачається укладання зовнішньоекономічного контракту. Для зменшення ризиків за укладеними зовнішньоекономічними контрактами слід попередньо перевірити потенційного партнера.

Метою страхування експортних операцій є захист установ, що фінансують, вітчизняних підприємців від можливих втрат під час виконання експортних контрактів. Старування зовнішньоекономічної діяльності передбачає особисте, майнове та страхування відповідальності.

Об’єктом майнового страхування є товарно-матеріальні цінності та майнові інтереси страхувальників. Об’єктом страхування відповідальності є відповідальність перед третіми особами внаслідок будь-якої діяльності або бездіяльності страхувальника.

Аналізуючи причини слабкого розвитку експорту української продукції слід зазначити головне, чи стоїть на перешкоді розвитку експортного потенціалу України, відсутність ефективної системи підтримки експорту, страхування, фінансування експортних операцій. Важливою є роль кредиту в зовнішньо торгівельних угодах. Більшість фінансово-кредитних установ у світі використовують такі спеціалізовані кредитні програми для фінансування експорту: предекспортних кредитів – короткотермінова кредитна програма, спрямована на фінансування потреб експортерів на ранніх стадіях виробничого циклу; цільових кредитів, що передбачає пільгову фінансову підтримку для експортоорієнтованих підприємств окремих галузей; експортних кредитів для малих і середніх підприємств – спрямована на підтримку експортоорієнтованих малих та середніх підприємств.

У сучасній міжнародній торгівлі свою ефективність підтвердила державна підтримка експорту через Експортні кредитні агентства (ЕСА). ЕСА страхують експортні кредитні політичні та комерційні ризики та надають відповідні гарантії. Головною метою їх діяльності є страхова та фінансова підтримка національних експортерів для забезпечення конкурентоспроможних умов пропозиції своєї продукції/послуг на міжнародних товарних ринках. ЕСА функціонують у понад 70 країнах світу. Україна залишається чи не єдиною державою Європи, яка не має належних механізмів державної підтримки страхування експорту.

Крім державних установ зі страхування експортних кредитів, функціонують також недержавні страхові компанії зі страхування політичних ризиків. Комерційне страхування має на меті отримання прибутку. Тому комерційні страховики ретельніше підходять до відбору проектів, що беруться під страховий захист, і встановлюють трохи вищі тарифи, ніж державні компанії.

Ефективна система страхування експортних операцій залежить від багатьох чинників, які створюють привабливі умови існування в Україні розвиненого страхового ринку. Система страхування на сам перед базується на побудові взаємовигідної співпраці банків та страховиків.

Першою перевагою експортного страхування для страховиків є збільшення числа споживачів продуктів страхування завдяки можливості приваблювати клієнтів банку, які знаходяться на територіях, наприклад, де присутність страховика обмежена. Друга перевага полягає в розширенні асортименту запропонованих послуг. Оскільки отримання страховою організацією можливості працювати з банківськими клієнтами припускає необхідність пропозиції нових видів продуктів,що можуть задовольнити специфічні потреби страхувальника.

З метою усунення торгівельного ризику страхова організація нерідко починає спеціальну експертизу товару, щоб встановити його відповідність замовленню й супровідним документам. Нерідко, аби зменшити фінансовий ризик, страхова організація вимагаю від клієнта надання акцепту якого-небудь солідного банку і погоджується лише на страхування акцептованого векселя.

Існують проблеми, які стримують розвиток страхового ринку в Україні:

§ не сформовано модель державного регулювання страхового ринку;

§ політика держави стосовно розвитку страхового ринку є невизначеною;

§ низький рівень платоспроможного попиту на страхові послуги;

Для того, щоб сформувати повноцінний ринок страхових послуг треба:

ü розробити Програму реформування галузі з використанням прогресивних форм і методів страхування;

ü розробити методичні рекомендації для здійснення страхових операцій за участю страхових посередників;

ü залучення досвіду діяльності провідних європейських ЕСА з метою розроблення досконалого механізму страхування експортно-імпортних операцій;