Пономаренко Л. Е., Сарбаш Л. Д.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ

Демографічний чинник є одним з визначальних для забезпечення стабільного й безпечного розвитку держави, а проблеми оптимального демографічного розвитку слід розглядати як першочергові інтереси держави, як фактор і водночас як результат її функціонування.

На жаль, нинішня соціально-економічна криза ускладнила демографічні процеси, призвела до помилок і проблем, які болюче позначаються на головному суб'єкті нинішніх перетворень - населенні.

Проведений аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміки протягом останніх років свідчить про наявність в Україні поряд із соціально-економічними проблемами глибокої практично некерованої демографічної кризи, негативні наслідки якої для подальшого розвитку країни важко передбачити [1].

Загрозою для перспектив розвитку нації стають обсяги й темпи депопуляції, тобто абсолютного зменшення населення внаслідок перевищення кількості померлих над кількістю народжених.

Сучасний рівень народжуваності найнижчий за весь період післявоєнної історії України.

На 1 січня 2009р. в Україні, проживало 46143,7 тис. осіб; упродовж 2008р. чисельність населення зменшилася на 229,0 тис. осіб.

Розглянемо основні показники державного комітету статистики з приводу демографічної ситуації в Україні (Таблиця 1) [2].

За даними таблиці бачимо, що зменшення населення відбувалося виключно за рахунок природного скорочення - 243,9 тис. осіб, у той час як міграційний приріст населення становив 14,9 тис. осіб.

Порівняно з 2007р. обсяг природного скорочення зменшився на 46,3 тис. осіб. Скорочення спостерігалось у 24 регіонах країни, крім Закарпатської, Рівненської областей і м.Києва, де зареєстровано природний приріст населення (відповідно 2137, 844 та 1898 осіб).

Природний рух населення у 2008р. характеризувався зростанням народжуваності та скороченням смертності. Залишається суттєвим перевищення числа померлих над живонародженими: на 100 померлих припадало 68 дітей, які народилися живими.

Таблиця 1.

	Усього, тис. осіб		2008р. у % до 2007р.	На 1000 осіб
	2008р.	2007р.		2008р.	2007р.
Кількість народжених живими	510,6	472,7	108,0	11,0	10,2
крім того, кількість мертвонароджених	3418	3070	111,3	6,6	6,5
Кількість померлих	754,5	762,9	98,9	16,3	16,4
у т.ч. дітей віком до 1 року	5049	5188	97,3	10,4	11,0
Природне скорочення населення	243,9	290,2	84,0	5,3	6,2
Кількість шлюбів	322,0	416,4	77,3	7,0	9,0
Кількість розлучень	166,8	178,4	93,5	3,6	3,8

У 2008р. було зареєстровано 3418 мертвонароджених, що на 348 більше порівняно з попереднім роком.

Кількість дітей, померлих у віці до 1 року, за цей період зменшилася на 139 (з 5188 до 5049). Проте зросла кількість померлих дітей у перші 7 діб після народження - на 115 осіб (з 2210 у 2007р. до 2325 у 2008р.).

Крім того, різко зменшилася кількість шлюбів, а це ще більше погіршує демографічні перспективи держави. У 2008р. спостерігалась тенденція зменшення як кількості шлюбів (на 22,7 %), так і розлучень (на 6,5 %).

З огляду на все вище сказане, можна зробити наступні висновки стосовно демографічного стану країни. В умовах значного зниження народжуваності, зростання смертності та погіршення здоров'я необхідно докласти максимальних зусиль для збереження населення України. Це має бути основним змістом демографічних стратегій держави сьогодні.

При обмежених фінансових можливостях, а також занепаді системи соціального захисту основна увага і підтримка повинні бути спрямовані на вирішення проблем, що безпосередньо впливають на рівень захворюваності і смертності населення і, зокрема, дітей та жінок.

У зв'язку з цим необхідно реформувати систему охорони здоров'я, на якій негативно позначилися зміни соціально-економічних умов, а також збільшити асигнування на розвиток цієї сфери. Тим більше, що в умовах стрімкого старіння населення потреба в коштах на охорону здоров'я та соціальне забезпечення осіб похилого віку постійно зростає.

Література:

1. Управління трудовим потенціалом. Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. -   Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 403 с.

2. http://www.ukrstat.gov.ua/