Экономические науки/10 Экономика предприятия

Мокляк О.І.

Харківський національний економічний університет, Україна

Проблеми та шляхи підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств в Україні

В умовах кризи виживають і успішно функціонують лише ті підприємства, які порівнюють свої доходи з витратами і величиною вкладеного капіталу, які виробляють конкурентоспроможну продукцію і не виробляють більше продукції, чим можна продати. Орієнтація діяльності лише на виконання намічених програм за будь-яку ціну – це явна дорога до банкрутства. Для успішного функціонування кожен господарюючий суб'єкт повинен прагнути до збільшення ефективності своєї діяльності на основі раціонального використання наявного ресурсного потенціалу, збільшення прибутковості виробництва, якості продукції.

За останні роки опубліковано багато робіт, присвячених проблемам ефективності підприємств в нових умовах. Слід зазначити, що погляди сучасних дослідників з питання суті ефективності в основному збігаються і проблемою є визначення шляхів підвищення ефективності. Бондар Н.П., Васюхин О.В., Голубєв А.А., Друкер П., Кизим М.О., Лафта Дж., Подлесних І.В., Тищенко А.М. та інші погоджуються з думкою, що ефективність – це результативність господарювання, а ефект – результат господарювання.

Україна – одна з країн з високим потенціалом розвитку всіх галузей економіки, особливо це стосується сільськогосподарського сектора. Цьому сприяє ряд чинників [1]: у Україні зосереджено від 10 до 40% світового запасу чорнозему; кліматичні умови і рівень тепло- і вологозабезпеченості сприятливі для ведення сільського господарства; відносно низька собівартість виробництва і вартість оренди землі; наявність великих земельних ділянок сільськогосподарського призначення доступних для довгострокової оренди; вдале географічне положення на перетині торгівельних потоків між Азією, Близьким Сходом і Західною Європою.

За своїм змістом та завданнями пошук шляхів підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств майже не відрізняється під інших галузей економіки, проте має деякі особливості в методиці його проведення, які обумовлені специфікою цієї галузі виробництва [2].

Метою роботи є визначення проблем та розробка шляхів підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах.

В практиці розглядаються різні види ефективності діяльності підприємства:

зовнішня ефективність – це ефективність використання зовнішніх можливостей підприємства, що забезпечуються факторами зовнішнього середовища;

внутрішня ефективність – це ефективність використання внутрішніх можливостей підприємства, його внутрішніх ресурсів;

загальна ефективність як інтеграція зовнішньої і внутрішньої ефективності.

Розглянемо кожний з цих видів для розробки шляхів підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах господарювання в Україні

Зараз сільськогосподарські підприємства України переживають складний період, викликаний світовою фінансовою кризою. Після набрання чинності постанови Нацбанку № 319, якою заборонялося видавати нові кредити, а також кредитувати аграріїв у валюті, положення сільськогосподарських підприємств стало безнадійним. Серед антикризових шляхів, які необхідно застосувати в сучасних умовах слід виділити наступні:

відміна заборони на збільшення кредитних портфелів банків, якщо засоби прямують в рослинництво;

відміна заборони на здобуття аграріями кредитів в іноземній валюті, якщо вони надані державними банками або банками з іноземним капіталом;

направлення десяти мільярдів гривень з резервів Нацбанку для кредитування під прийнятні відсотки озимини і ярин урожаю 2009 року через уповноважені банки, а також розробка прийнятних для учасників ринку і банківської системи застав під таке кредитування;

створення робочої групи для моніторингу ситуації і внесення пропозицій в політику державних органів в умовах кризи.

Головне, на що мають бути направлені антикризові заходи Уряду і Національного банку – це стимулювання банківської системи до кредитування підприємств. Без рішення цього питання, без розробки правильного інструментарію, який забезпечить внесення коштів в сільськогосподарські підприємства, системна криза лише заглиблюватиметься.

Необхідні зміни і до механізму державного цінового регулювання, зокрема, визначення мінімальних інтервенційних цін на основі середньогалузевих нормативних витрат і мінімального прибутку. Внесення уточнень в частині формування державного продовольчого резерву. Також необхідно розширити перелік об'єктів бюджетної дотації і спеціальної бюджетної дотації, уточнити функції центрального органу виконавчої влади по питаннях формування і забезпечення реалізації державної аграрної політики по питаннях координації дій на організованому (біржовому) аграрному ринку.

Шляхами підвищення внутрішньої ефективності є поліпшення використання землі і підвищення її родючості; впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва; раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій; підвищення якості і збереження виробничої продукції; широке використання прогресивних форм організації виробництва й оплати праці; оренди, як нової прогресивної форми господарювання; розвиток сільськогосподарського виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання та створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та ініціативної роботи.

Сорт є найбільш надійним і екологічно вигідним фактором підвищення урожайності і якості зерна сільськогосподарських підприємств. В умовах інтенсифікації зернового виробництва значення правильного підбору сорту з урахуванням його біологічних особливостей, природнокліматичних і ґрунтових умов, а також призначення зерна набагато збільшилося. Щоб поліпшити економічні показники вирощування зерна слід ефективніше використовувати наявні ресурси, тому що в основному це робиться вкрай незадовільно. Добрива значно краще використовуються при застосуванні інтегрованого захисту рослин, без захисту посівів добрива підвищували урожай зерна пшениці лише на 3-6 ц/га, а із захистом – на 8-12 ц/га.

Таким чином, для підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах в Україні необхідно застосовувати як внутрішні так і зовнішні шляхи та робити це негайно.

Література:

1. Ленг Є.А. Кризисная ситуация по финансированию аграрного сектора и урожая 2008-2009 маркетингового года //http://www.uzp-agro.com.ua/ru/news/cmd/ get/year/2009/id/112

2. Савицкая Г.В. Анализ эффективности и рисков предпринимательской деятельности: методологические аспекты. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 272 с.