Экономические науки/7.Учет и аудит

Штельмах Лілія Олександрівна

Вінницький державний аграрний університет

Класифікація витрат в управлінському обліку та аспекти управління ними

Найбільшу увагу в переліку факторів, що впливають на ефективність діяльності та конкурентоспроможність підприємства, заслуговують витрати – загальноекономічне поняття, що характеризує вартісний вимір використаних різних засобів у процесі господарювання для авансування і здійснення процесу виробництва. З метою забезпечення прибуткової діяльності суб’єктів господарювання доцільно особливу увагу акцентувати на походження, види витрат та їх класифікацію.

Питанням обліку та проблемою їх класифікації займаються багато вчених – економістів, насамперед, Атамас П., Бутинець Ф., Голов С., Кужельний М., Несвет В., Сопко В., Сук Л., Ткаченко Н., Турило А., Череп А. та ін.

Підвищення конкуренції між підприємствами вимагає автоматизації обробки інформації, застосування прогресивних методів обліку витрат. Тому поняття класифікації, відношення обсягів та елементів витрат відіграє важливу роль в організації раціональної роботи підприємства та ведення ним ефективної виробничої діяльності і є об’єктом менеджменту витрат підприємства у зв’язку з природною дією комплексу чинників. Таким чином, систематизація облікової інформації витрат за видами розкриває можливості ефективної діяльності шляхом здійснення належного виробничо-господарського управління як у поточній ситуації, так і на перспективу.

Існують різні класифікації витрат за багатьма ознаками. Наведемо перелік проблем, які виникають у користувачів існуючих класифікацій:

1. при всьому різноманітті ознак групування відсутня їх ієрархічність;

2. не завжди результати класифікації відповідають її меті;

3. деякі класифікації є значною мірою умовними і не враховують економічного змісту витрат, а тому потребують уточнення і доопрацювання;

4. розрізненість класифікацій не може забезпечити вирішення завдань управління витратами на системному рівні.

Розглянемо аспекти та недоліки окремих класифікацій витрат в управлінському обліку.

Традиційним для вітчизняної системи обліку є групування витрат за економічними елементами. Для групування витрат за даною ознакою вся необхідна інформація є у відповідних розділах бухгалтерського обліку. Розглядаючи класифікацію витрат за економічними елементами, варто сказати, що в даному випадку навряд чи правомірно виділяти амортизацію основних засобів окремою групою, оскільки вона також є матеріальними витратами, як перенесення вартості основних засобів відповідно до їх зносу на новостворений продукт. Більш доцільною є наступна класифікація: 1) матеріальні витрати (включаючи амортизацію основних засобів); 2) витрати на оплату праці з відрахуваннями; 3) інші операційні витрати.

Така класифікація дозволить більш чітко отримати інформацію про витрати, що дасть змогу ефективніше організовувати їх облік і контроль.

Досить поширеною є класифікація витрат на постійні і змінні витрати. Даний поділ є досить умовним, адже постійні витрати можуть значно змінюватися щорічно у зв'язку зі зміною умов оплати ренти, рівня заробітної плати, ставок податку на майно під час різкого спаду виробництва тощо. Тобто усе це пов’язано з досить складною поведінкою витрат у різні етапи виробничого процесу.

За способом зарахування до собівартості окремих видів продукції витрати поділяють на прямі і непрямі. Дана класифікація не відображає їх економічного змісту і зумовлена необхідністю спростити і скоротити роботу з планування обліку та калькулювання собівартості продукції. Зарахування витрат до прямих або непрямих залежить від способів організації виробництва на даному підприємстві.

За місцем та значенням у технологічному процесі витрати поділяють на основні і накладні. До основних витрат належать вартість сировини, матеріалів, палива, енергії, заробітна плата та інші витрати, що безпосередньо зумовлені технологічним процесом. Накладними є витрати на управління й обслуговування виробництва, зараховані тим чи іншим способом до собівартості продукції.

Ця класифікація, як і попередня, значною мірою умовна, тому що в складі витрат на управління й обслуговування виробництва є ряд статей основних витрат. Так витрати на утримання й експлуатацію обладнання, відповідно до цієї класифікації, прийнято зараховувати до накладних витрат, хоча за економічним змістом їх правильніше було б зарахувати до основних витрат.

За впливом на прийняття рішень витрати поділяють на релевантні, тобто ті, що беруться до уваги менеджером при прийнятті альтернативних рішень, та не релевантні – ті, що не враховуються при управлінні.

Необхідно також враховувати розбіжності між безповоротними і нерелевантними витратами. Під безповоротними розуміють ту частину вхідних витрат, що не зможе дати дохід у майбутньому, і в цьому вони схожі з нерелевантними. До таких витрат належить залишкова вартість обладнання, що має бути списана з рахунку незалежно від того чи буде воно використовуватися в альтернативних варіантах, чи ні. Водночас між безповоротними й нерелевантними витратами є й розбіжності, тому що не всі нерелевантні витрати є безповоротними.

Деякі класифікації можна використовувати з метою аналізу витрат лише при одночасному застосуванні. Так, при порівнянні планових і фактичних витрат необхідно врахувати, що відповідно до іншої ознаки класифікації фактичні витрати можуть бути такими, що плануються, і позаплановими. У цьому випадку порівнювати необхідно планові й фактичні витрати, що плануються.

Усе це свідчить про те, що в процесі управління витратами повинні спільно використовуватися різні класифікації витрат залежно від різних ситуацій і цілей. У зв’язку з цим доцільною є розробка системи класифікацій, що дасть змогу упорядкувати існуючі класифікації витрат і визначити можливість використання кожної з них на різних етапах системи витратного менеджменту.

Формування стійкої конкурентної переваги діяльності будь-якого суб’єкта господарювання за умов нестабільного ринкового середовища значною мірою залежить від ефективності системи та методів управління витратами. Розумне та професійне налагодження системи управління витратами свідчить про ефективну діяльність підприємства. Детальний аналіз величини, структури та групування витрат за відповідними класифікаційними ознаками полегшує їх управління та дає можливість пошуку резервів зниження витрат.

Нині накопчений досвід щодо управління витратами на вітчизняних підприємствах надто малий і комплексний підхід до формування механізму обліку витрат як інтегрованої системи, зорієнтованої на вимоги управління, майже відсутній. При проблемі нагромадження інформації та хаотичного її руху, виникає необхідність розробки нових методик і схем руху інформаційних потоків всередині підприємства. Тому, важливо вивчити накопичений досвід інших розвинених підприємств з метою легкого впровадження та ефективного функціонування управлінської технології на власному підприємстві.

Неабияку роль в системі управління витратами на підприємстві відіграє сама методика управління ними. Від правильно обраного методу або їх сукупності залежить досягнення результативності управління. Для того, щоб обрати найліпший метод, керівництву підприємства необхідно провести глибокі дослідження на своєму підприємстві майже з усіх питань функціонування і дати відповідь на багато значущих питань. Крім того, для ефективного управління витратами необхідно використовувати сукупність декількох методів.

Для того, щоб належним чином організовувати процес функціонування системи управління, на великих підприємствах варто створити спеціальний підрозділ бухгалтерії, або, за традиційною термінологією, планово-економічний відділ. Він здійснюватиме аналітичну підтримку розробки системи основних показників ефективності й визначення їхніх рівнів, оцінку фактичних результатів і аналіз причин відхилення від планового рівня.

Також слід вдосконалити і сам обліковий процес та встановити взаємозв’язок з іншими учасниками управлінської діяльності. Практичний досвід показує, що здійснити такі перетворення не просто, адже є чинники, які гальмують їх (відсутність повної автоматизації, низький рівень кваліфікації працівників, хаотичність руху інформаційних потоків). З метою подолання негативного впливу таких чинників на організацію управлінського процесу доцільно переглянути облікову політику та забезпечити дотримання єдиних методичних підходів до акумулювання як планової, так і облікової інформації.

Література:

1. Голов С. Класифікація витрат для прийняття управлінських рішень // Податкове планування. – 2006. - №4(66). – С. 27-34

2. Ільків Л. А. Класифікація витрат виробництва як необхідна передумова об’єктивного обліку і дієвого контролю // Облік і фінанси АПК. – 2007. - № 1-2. – С. 105-108

3. Мачулка О. Облік та аналіз витрат: управлінський аспект // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. - №8. – С. 30-34

4. Несвет В. І. Місце витрат у системі економічних категорій підприємства // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. - №6. – С. 221-223

5. Турило А. М., Кравчук Ю. Б., Цуцурук Н. М. Уточнення сутності поняття «витрати» і їхньої економічної оцінки на підприємстві // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №11(41)

6. Слюсарчук Л. Вплив класифікації затрат на прийняття управлінських рішень // Облік і фінанси АПК. – 2006. – №6. – С. 102-106

7. Сук Л. Склад і класифікація витрат на підприємствах // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2007. - №20(197). – С. 46-49

8. Шумило Ю. О. Уточнення сутності категорії витрат в управління підприємством // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №3(89). – С. 117-119