Экономические науки/ 7.Учет и аудит.

Долганова Юлія Сергіївна, Головченко Наталля Вікторівна

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла

Тугана-Барановського

Проблеми обліку торгової націнки в роздрібних підприємствах

На підприємствах роздрібної торгівлі, оптової торгівлі (які знаходяться з роздрібними підприємствами на одному балансі), ресторанного господарства товари обліковуються по продажним цінам, до складу яких включається ПДВ торгівлі, торгова націнка, первісна вартість товару. Торгова націнка, в свою чергу, є формою прибутку будь-яких торгових підприємств. Вона використовується для покриття витрат і отримання прибутків підприємством торгівлі.

Проблеми обліку торгової націнки, що виникають на практиці, розглянуто О. Шатуном в роботі „Як начислити торгову націнку”, а також І. Павлюком у статті «Проблеми бухгалтерського обліку торгової націнки и шляхи їх вирішення», де ретельно викладені недоліки нормативної бази обліку торгових націнок.

Але досі залишаються невирішеними важливі питання, стосовно відображення в обліку торгових націнок на підприємствах, де поєднанні як оптова, так і роздрібна торгова діяльність, як раціонально розділити суми торгових націнок в кінці місяця і підрахувати собівартість та інше.

Метою статті є розгляд наявних проблем обліку, нарахування і відображення в звітності торговельних націнок і надання пропозицій по їх вирішенню.

Відповідно до чинного плану рахунків торгова націнка відображається на субрахунку 285 „Торгова націнка” та складається з таких елементов:

1.торгової націнки на первісну вартість товару;

2.суми ПДВ у продажній вартості товару, яку можна розкласти на 2 частини: ПДВ на купівельну вартість і ПДВ на торгову націнку [3].

За думкою І. Павлюка об’єднання на 28 рахунку „Товари” активних та пасивних (контрактивних) субрахунків є не раціональним. Він підкреслює, що одночасне існування пасивного 285 субрахунку та активних 281, 282, 283, 284, 286 рахунків суперечить методології обліку. Це може бути пов’язано з тим, що сальдо кінцеве 28 рахунку не відображає суму торгової націнки і продажної вартості товару, а лише їх купівельну вартіст.

Згідно чинного законодавства України існують обмеження розмірів торговельної націнки на окремі види товарів (хліб, детяче харчування, лекарняні вироби, технічні засоби профілактики інваділності і реабілітації та інше) [4]. Регулювання цін на такі товари має забезпечити держава через відповідну нормативно-правову базу. На практиці торговельна націнка устанавлюється самостійно, в залежності від рішення керівництва підприємства, враховуючи ринкову ситуацію, ціну конкурентів на аналогічні види товарів.

На підприємствах торгівлі де облік товарів ведеться за цінами продажу виникає необідність розраховувати торгову націнку в кінці місяця, як і собівартість товарів, та вартість товарів, що вибули (були реалізовані).

В кінці місяця сума ТН розподіляється між усіма товарами за методом середнього відсотку, при якому середній відсоток торгової націнки (відношення суми ТН на початок і суми ТН на товари, що надішли на вартість товарів на початок місяця і на товари, що надійшли) помножується на вартість запасів, що вибули.

Важливо відмітити, що на підприємстві з великим асортиментом товарів та різними розмірами торгових націнок, досить складно вести облік за продажними цінами. В данному випадку розподіл сум торгової націнки в кінці місяця може привести до того, що суми торгових націнок не будуть відповідати сумам реальних націнок на товари і, отже, буде не адекватно визначена собівартість товарів.

І. Павлюк запропонував ввести синтетичний рахунок 29 «Торгова націнка», на якому буде обліковуватись торговельна націнка роздрібних, оптових, підприємств та підприємств рестораного господарства. Це сприятеме наглядному відображенню торгових націнок та надбавок в обліку [1, с. 15].

І. Павлюк вважає доцільним відкрити до 29 рахунку такі субрахунки:

· 291 „Товарні надбавки на товари в оптових складах”;

· 292 „Товарні надбавки на товари в роздрібной торгівлі”;

· 293 ”Товарні надбавки підприємств ресторанного господарства”.

Але слід відмітити, що на практиці на підприємствах оптової торгівлі надбавки і націнки не відображаються взагалі. ТМЦ, при надходженні на оптові підприємства оприбутковуються на рахунку 281 „Товари на складі”. Продажна вартість формується без відображення націнки на рахунках, прибуток, в свою чергу, визначається, як різниця між доходами і собівартістю вибувших товарів.

Таким чином, можна погодитися з думкою І.Павлюка про необхідність введення окремого синтетичного рахунку, для обліку торгових націнок, але з виділенням до цього двох субрахунків:

· 291 „Торгові націнки роздрібу”;

· 292 „Торгові націнки суспільного харчування”.

Так, нарахування торгової націнки буде мати такий вигляд: Дт 282, Кт 291. Списання реалізованих товарів також буде супроводжуватись використанням 29 рахунку, наприклад, таким чином: Дт 291, Кт 902, або Дт 902 Кт 291 червоним сторно.

Такий підхід сприятеме вирішенню проблеми відображення саме облікової вартості товарів та інших ТМЦ на рахунку 28 „Товари”, а не їх покупної вартості, як це, фактично, відбувається на сьогоднішній день. Також кожен з рахунків (28 „Товари”, 902 „Собівартість реалізованих товарів”) буде використовуватись за призначенням: 28 – для відображення надходження товарів, 29 – для врахування торгових націнок, а 902 – для обліку собівартості.

Таким чином, облік торгової націнки на окремому синтетичному рахунку 29 „Торгова націнка” дозволить значно спростити бухгалтерські записи в синтетичному і аналітичному обліку, уникнути плутанини при документуванні.

Перелік літератури:

1. Павлюк І. Проблеми бухгалтерського обліку торгової націнки і шляхи їх вирішення [Текст]/І. Павлюк//Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – № 2. – С. 15-25.

2. Шатун О. Як начислити торгову націнку [Текст]/ О. Шатун// Все про бухгалтерський облік. – 2003. – № 83. – С. 20-22.

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [Текст]: наказ Міністерства фінансів України від 30 ноября 1999. р. №291, зі змінами і доповненнями.

4. Постанова КМУ „Об установленні пововажень органів виконавчої влади і виконавчих органів міських рад відносно регулювання цін (тарифов)” від 25.12.96 р., зі змінами та доповненнями.