Экономические науки/1. Банки и банковская система

Мєлєнтьєва О.В., Назаренко О.П.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Гнучкий режим курсоутворення: можливі наслідки для економічного розвитку країни

Вибір оптимального валютного режиму, який би повною мірою відповідав сучасним реаліям і забезпечував прискорення екомічного розвитку країни є одним з актуальних питань сьогодення. Це зумовлено тим, що валютно-курсова політика впливає на всі сектори економіки та зачіпає всіх суб’єктів вілютного ринку. Останнім часом в Україні здійснюються заходи, спрямовані на наближення офіційного валютного курсу гривні до ринкового.

Метою даної статті є висвітлення можливих наслідків коливань валютного курсу гривні для економічного розвитку України за секторами економіки.

Особливістю гнучкого режиму курсоутворення є волатильність обмінного курсу, що призводить до посилення валютних ризиків й зумовлює необхідність грунтовного дослідження можливих наслідків ревальвації чи девальвації гривні за секторами економіки.

Зміцнення національної валюти в середньостроковій перспективі сприяє підвищенню конкурентоспроможності експортерів на зовнішньому ринку, зростанню доходів від експорту в гривневому еквіаленті, а відповідно – і зниженню дефіциту платіжного балансу. У короткостроковому періоді девальвація національної валюти, яка супроводжується підвищенням вартості імпорту, створює сприятливі умови для розвитку внутрішнього виробництва товарів, які заміщують іноземні. Ревальвація призводить до зниження цінових переваг експортерів на світових ринках. За певних умов здешевлюється імпорт у гривневому еквіваленті, що має позитивний ефект завдяки скороченню витрат на енергоресурси та інші складові внутрішнього споживання.

За дослідженнями МВФ, коливання валютного курсу в Україні призводить до зміни індексу споживчих цін на 25-30 %, що значно менше, порівняно з іншими країнами (45-50 %). Також вважається, що10-відсоткова ревальвація національної валюти сприяє 3-відсотковому зниженню рівня інфляції. Такий ефект притаманний розвиненим країнам.

У реальному секторі економіки волатильність валютного курсу коригує темпи росту номінального ВВП. Зокрема, в результаті ревальвації національної валюти відбувається зниження темпів зростання ВВП у зв’язку зі зменшенням експорту в короткостроковому періоді, тоді як у середньостроковій перспективі його обсяг поступово збільшується. В умовах девальвації зростання темпів ВВП зумовлене нарощенням експорту в короткостроковому періоді, проте у подальшому позитивний ефект нівелюється підвищеннямрівня інфляції, вартості імпортованої продукції як складової виробництва та погіршення інвестиційного виробництва.

Для банківського сектору економіки динаміка обмінного курсу визначатиме зміну обсягу необхідних для резервування коштів під активні операції в іноземній валюті. В умовах ревальвації банківські установи зменшать обсяг резервування, а за наявності в них інформації про подальше укріплення курсу гривні, банки з метою зниження можливих збитків продаватимуть іноземну валюту. Це буде передумовою подальшого укріплення національної валюти або поштовхом до запровадження відповідних дій з боку Національного банку на початковому етапі гнучкого курсоутворення. За короткої валютної позиції кредитори отримують додатковий ефект від укріплення гривні, в результаті ж довгої валютної позиціїзнажуються їх доходи, а відповідно й певною мірою платежі до бюджету. В умовах коливання валютного курсу кредитори будуть прагнути збільшувати премію за ризик у зв’язку з мінливістю обмінного курсу або встановлювати плаваючі відсоткові ставки.

Девальвація національної валюти є фактором зростання інфляційних очікувань і знецінення валюти, що буде поштовхом для скуповування іноземної валюти з метою збереження власних заощаджень. Це спричинить підвищення рівня доларизації та ще більшою мірою знецінить ослаблену національну валюту. Паралельно зменшаться реальні доходи населення у зв’язку із зростанням рівня інфляції. У таких умовах здешевлення імпортованих товарів має сприяти розвитку вітчизняного виробництва. Проте в середньостроковому періоді ця ситуація не матиме позитивного впливу на внутрішній розвиток виробництва, оскільки в умовах скорочення експорту населення неспроможне нарощувати, або принаймні забезпечити споживання на сталому рівні у зв’язку з відсутністю достатнього рівня коштів. З іншого боку, це є загрозою для банківської системи, яка недоотримає частину доходів через знецінення валюти та суттєво посилить ризик втрати фінансової стабільності через зниження платоспроможності, а відповідно, погіршення платіжної дисципліни позичальників. Зміна обмінного курсу впливає на обсяг зовнішніх зобов’язань для населення та суб’єктів господарювання, тобто в умовах девальвації зростуть витрати на обслуговування зовнішнього боргу.

Укріплення гривні позитивно позначиться на зростанні добробуту громадян, заощадження яких зосереджені в національній валюті. Це сприятиме збільшенню попиту на імпортні товари; зростуть доходи населення у доларовому еквіваленті.

Таким чином можна зробити висновок, що гнучкий режим курсоутворення супроводжується мінливістю позитивних та негативних наслідків для суб’єктів ринку через зміну динаміки обмінного курсу гривні. Це зумовлює необхідність урахування валютних ризиків як на рівні держави, так і суб’єктами ринку в умовах надання більшої гнучкості національній валюті: з одного боку у зв’язку з встановленням об’єктивного діапазону коливань валютного курсу відповідно до економічного розвитку країни, а з іншого – обгрунтована оцінка можливих ризиків з паралельним розвитком інструментів хеджування має забезпечити мінімізацію економічних втрат, сприяючи сталому розвитку всіх секторів економіки.

Література

1. Закон України «Про банки та банківську діяльність».–1999.–№25.

2. Вісник НБУ.–2008.–№№ 2,3,9,10.

3. Щибиволок З. І. Вступ до економічного аналізу комерційного банку: Навч. Посібник.–Тернопіль: вид. «Економічна думка», ТАНГ,2006.–115с