Экономические науки/10. Экономика предприятия

Подунай Ю.В.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

Ефективність використання ресурсного потенціалу хлібопекарських підприємств

Як відомо на хлібопекарських підприємствах використовується сировинні, трудові, паливно-енергетичні ресурси. Сировина і матеріали є найважливішим елементом виробничих запасів. Економне використання запасів має важливе значення, оскільки в структурі витрат на виробництво вони займають найбільшу питому вагу. Здобуття найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія трудових, матеріальних і фінансових ресурсів залежать від того, як підприємство вирішує питання зниження собівартості продукції, тобто наскільки ефективно використовує ресурсний потенціал. Виявлення резервів зниження собівартості повинне спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного і організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних засобів, сировини і матеріалів, робочої сили.

Підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу хлібопекарського виробництва в значній мірі залежить від зниження матеріаломісткості продукції. Але це досить складно – підвищити якість продукції і знизити її витрати виробництва.

Матеріаломісткість – економічний показник, що відображає витрати минулої праці і ефективність використання матеріальних ресурсів в процесі виробництва. А ціни на таку особливу продукцію як хліб – це результат сьогодення. З цього приводу матеріаломісткість розраховується як відношення матеріальних витрат минулого до обсягу виробництва у сучасних цінах, тобто є невелика помилка, яка викривляє результат. Причому ця помилка знижує рівень матеріаломісткості, підвищує реальній рівень ефективності використання ресурсного потенціалу.

Необхідність використання матеріальних і вартісних норм витрат матеріальних ресурсів пояснюється тим, що заміна матеріалу на прогресивніший не завжди забезпечує одночасну економію витрат і вартості використовуваних матеріальних ресурсів. В умовах ринкової економіки товаровиробник при розробці нормативної бази повинен передбачати реакцію ринку на зміну цін. Тому при формуванні норм він не орієнтується на господарську ефективність держави, а передбачає власну вигоду, яка може бути досягнута лише за умови, коли економія від впровадження прогресивніших матеріалів у вартісному вираженні буде більше різниці цін до і після впровадження заходу. Іншими словами, зниження норми витрат в натуральному вираженні при впровадженні прогресивніших матеріальних ресурсів не повинне перевищувати їх вартості на одиницю продукції до впровадження заходу.

На наш погляд сучасні методи досліджень повинні враховувати фактор часу і інфляції у розрахунках таких показників, як економія, матеріаломісткість та ін.

Розглянемо виробництво хліба і інших харчових продуктів за офіційними даними вітчизняної статистики.

Рис. 1. Виробництво основних видів промислової продукції за 2003–2008 рр.

Як видно з рис.1 обсяги виробництва хліба в Україні знижуються при одночасному зростанні інших видів ресурсів хлібопекарної промисловості. Тому висновок щодо ефективності використання ресурсного потенціалу – низький рівень використання.

Рис. 2. Показники виробництва зернових та зернобобових культур в Україні у 2003-2008 рр.

Як видно з рис.2 очікується збільшення виробництва зернових, але це не 100-відсоткове може відзначати зростання виробництва муки як основного ресурсу хлібопекарської промисловості через брак новітніх технологій і брак коштів на оновлення старих технологій.

Розглянемо, як при таких обставинах змінюється показник матеріаломісткості виробництва хліба.

При спаді виробництва муки у 2007 року підвищується ціна на муку, у цьому ж році знижується виробництво масла вершкового і цукру, тому ціни на ці товари збільшуються, але при регулюванні цін на хліб державою збільшення цін на хлібобулочні вироби відбувається значно пізніше, тому у цей період матеріаломісткість на декілька пунктів вище реального значення.

У 2008 році підвищується виробництва основних і допоміжних матеріалів у виробництві хліба, але з урахуванням початку мирової кризи ціни на ресурси значно підвищуються, включно ціни на хліб. Для меншого впливання кризи на стан доходів і розводів населенні більш частина виробників переглядають асортимент у бік більш дешевого хліба, спрощують технології при більш високих цінах на готову продукцію. Тому показник матеріаломісткості у діючих цінах адекватно ні відображає ефективність використання ресурсного потенціалу підприємств.

Більш вагомим показником ефективності використання ресурсного потенціалу буде матеріаломісткість з урахуванням часу:

ММ = МР_t / (V × Ц_t-1)

де ММ – матеріаломісткість виробництва, грн / грн.;

МР_t – витрати матеріальних ресурсів у період часу t, тис. грн.;

V – виробництво продукції, тис. т;

Ц_t-1 – ціни на продукціє попереднього періоду, грн.

Чим більше значення цього показника, тим менш ефективне використання ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарної промисловості і навпаки.