Экономические науки / 4. Инвестиционная деятельность и фондове рынки.

Кузнецова І.О., Кузнецова Я.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Інвестиційно-інноваційний потенціал промислових підприємств України

На сучасному етапі розвитку значна увага повинна приділятися підвищенню інноваційної активності підприємств, яка відкриває реальні можливості залучення у наукову сферу приватного та венчурного капіталу, організації, мережі малих, середніх та реорганізації крупних підприємств, що здатні мобільно опановувати наукоємні технології, впроваджувати їх у виробництво. Як свідчить досвід розвинених країн, стійке та збалансоване економічне зростання в країні базується насамперед на впровадженні технологічних інновацій в промисловості. Разом з цим, рівень інноваційної активності промислових підприємств є показником стабільності та конкурентоспроможності економіки країни [1, С.24].

Дослідженню шляхів і проблем інноваційного розвитку економіки присвячені наукові праці українських вчених, таких як А. Гальчинський, О.Амоша, В.Геєць, О. Кондратошова, М. Пашута, Л. Федулова та інші. Значна кількість питань обґрунтування стратегії інноваційного розвитку промислових підприємств, зокрема їх інвестиційно-інноваційному потенціалу досі залишаються не висвітленими і потребують теоретичного, методичного та практичного вирішення.

В Україні за останній час, з кожним роком збільшується кількість інноваційно-активних підприємств. Так, наприклад, за даними Державного комітету статистики України 2008 році інноваційною діяльністю у промисловості займалося 1472 підприємства, або 14,2% загальної їх кількості [3]. Слід відмітити, що це стосується підприємств, що впроваджували інноваційну продукцію, нову як для ринку, так і для підприємства, маркетингові та організаційні інновації.

Очевидним є розвиток тенденції посилення диференціації між підприємствами щодо здійснення інноваційної політики. Слід зазначити, що сприйнятливість до інновацій значно варіювала за видами економічної діяльності. Так, наприклад у 2008 році більшою за середню частка інноваційно-активних підприємств була серед підприємств з виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (33,3% загальної кількості промислових підприємств), машинобудування (23,3%), хімічної на нафтохімічної промисловості (21,6%), а також металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (15,0%) [4].

У 2008 році інновації впроваджували 1186 підприємств, у т.ч.: 515 підприємств впроваджували нові технологічні процеси, кількість яких склала 1419, з них маловідходних і ресурсозберігаючих — 634 процеси; 564 підприємства впровадили 2526 найменувань інноваційних видів продукції, з яких 881 - нові види машин, устаткування, прилади, апарати тощо.

Обсяг інноваційних витрат у звітному періоді склав 10,9 млрд грн. Найбільший обсяг інноваційних витрат припадає на підприємства металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів - 2,8 млрд грн.; машинобудування - 2,6 млрд грн.; виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів - 1,7 млрд грн.; хімічної і нафтохімічної промисловості - 1,6 млрд грн. В розрізі регіонів найвищі показники інноваційних витрат мають підприємства Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей та м. Києва. Понад 90% підприємств здійснювали інновації за рахунок власних коштів, обсяг яких становив майже три чверті загального обсягу витрат (8,0 млрд грн.). Кредити на суму 2,0 млрд грн. отримали 145 підприємств. Кошти іноземних інвесторів, обсяг яких становив 0,3 млрд грн. (3,0%), залучили 23 підприємства. Лише 44 підприємства отримали підтримку держбюджету та 13 - місцевих бюджетів (їх сукупний обсяг становив 152,1 млн грн., або 1,4%).

Із загальної кількості інноваційних підприємств 420 реалізовували продукцію, нову для ринку України. Її обсяг становив 22,3 млрд грн., або 3,7% обсягу реалізованої промислової продукції. Майже кожне трете інноваційне підприємство поставляло свою продукцію на експорт, її обсяг склав 14,7 млрд грн, або 36,5% реалізованої інноваційної продукції, у тому числі в країни СНД - 7,3 млрд грн. (або 18,2%) [4].

Слід відзначити, що в сучасних умовах в України гальмується розвиток інноваційно-активних промислових підприємств завдяки наявності багатьох проблем, які слід негайно вирішувати для подальшого вдалого розвитку країни. Серед багатьох проблем, можна виокремити найголовніші, які потребують першочергового вирішення.

Головною перешкодою на шляху інноваційного розвитку економіки України, як і багатьох країн, що здійснюють економічні реформи, є нестача власних коштів у підприємств, проблеми з позиковими і залученими ресурсами. Для багатьох вітчизняних підприємств джерелом розвитку та впровадження інновацій служать власні кошти, оскільки взяти довгострокові й дешеві кредити непросто і практично неможливо. Але цих коштів, як правило, бракує, від чого страждає якість інноваційного процесу [1, C. 25]. Різке падіння інноваційної активності також зумовлено недосконалістю нормативно-законодавчої бази щодо охорони інтелектуальної власності та несприятливими соціально-економічними умовами перехідної економіки. На нашу думку, інноваційна активність характеризує динаміку та інтенсивність змін певного потенціалу й представляє форму участі промислового підприємства.

Стан інноваційної діяльності в Україні більшістю науковців визначається як кризовий і такий, що не відповідає сучасному рівню інноваційних процесів у промислово розвинених країнах та потребам інноваційного розвитку. Стабільне скорочення реальних обсягів фінансування науково-технічного комплексу та відсутність дієвої державної науково-технічної стратегії не дають підстав для висновку про наявність реального підґрунтя для переходу до інноваційної моделі розвитку.

На нашу думку, інноваційну діяльність вітчизняних підприємств стримують такі фактори, як відсутність фінансування, високі кредитні ставки, недосконалість законодавства, високий економічний ризик, відсутність попиту на продукцію, недостатність інформації про ринки збуту тощо.

Таким чином, дослідивши інвестиційно-інноваційний потенціал промислових підприємств в України, можна зробити наступні висновки. В Україні існує велика перспектива для подальшого інноваційного розвитку країни, зокрема за рахунок інноваційної діяльності промислових підприємств. Разом з цим, слід відмітити, що для їх стимулювання та рішення вище визначених проблем необхідно забезпечити наступне:

1) у першу чергу необхідно реалізувати програми державної інноваційної та інвестиційної підтримки;

2) вдосконалити державну законодавчу базу щодо підтримки інноваційних підприємств, зокрема створити стимулюючу систему оподаткування, орієнтовану на створення сприятливого економічного клімату підприємствам на основі зниження податкового тягаря з метою підвищення швидкості відновлення їхніх основних фондів, росту витрат на НДДКР, впровадження у виробництво продуктових інновацій;

3) розробити ефективну інноваційну модель розвитку країни;

4) вдосконалити державне управління інноваційною діяльністю;

5) надати державних гарантій захисту прав інтелектуальної власності та інші.

Література:

1. Марченко О.І. Інноваційна активність промислових підприємств: сучасний стан та умови активізації в Україні // Економіка та держава. – 2007. - № 4. – С. 24-26

2. Федулова Л. Перспективи інноваційно-технологічного розвитку промисловості України // Економіка України. – 2008. – № 7. – С. 24-36.

3. Режим доступу <http://www.ukrstat.gov.ua>

4. Режим доступу <http://www.in.gov.ua>