УДК 657 Сидоренко І.В., викладач
Донбаська державна машинобудівна академія
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ, ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ОБЛІКОВОЇ
СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА Й ПЕРЕДУМОВА ПОГЛИБЛЕННЯ ЇЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ СПРЯМОВАНОСТІ
Сучасний етап соціально-економічного розвитку
потребує системи обліку адекватної потребам управління господарюючими
суб’єктами на макро та мікрорівнях. Великий
обсяг і швидкість обробки та передачі інформації – це ознаки нової економіки.
При цьому інформаційний фактор в кінцевому рахунку спричиняє зміну облікової
системи, як складової економічних відносин.
Інформація стає одним із найважливіших продуктів суспільного виробництва, а сучасна економіка – інформаційною економікою. До інформаційного
сектору економіки залучені ресурси
розвинених країн, які
складаються з інформаційних ресурсів окремих суб’єктів господарювання. Процес фундаментальних перетворень продуктивних сил суспільства, зумовлений збільшенням використання в суспільному виробництві знань і прискореним оновленням інформаційних технологій дістав назву «інформаційна
революція». До видів інформаційної діяльності належить:
виробництво інформації, розподіл і поширення інформації, споживання інформації,
обслуговування інформаційної діяльності.
Слід зауважити, що в контексті переходу до інформаційного суспільства на
особливу увагу заслуговують питання трансформаційних перетворень облікової
системи підприємства, зокрема управлінського обліку. Разом з тим, й дотепер ця
проблема залишається переважно поза увагою науковців.
На різних етапах свого
розвитку людство завжди користувалося певними відомостями, даними і знаннями.
Рівень поінформованості суспільства й потреб у конкретній інформації визначався
рівнем розвитку виробництва і людства в цілому. Отже розвиток інформаційних
технологій спричинив трансформацію відомостей, даних, знань на новий економічний ресурс – інформацію. Донедавна в економічних дослідженнях розглядалися три складові виробництва – природні ресурси, праця
і капітал, які, як відомо, заміщують одна одну. Разом з тим, слід відзначити,
що сучасні інформаційні технології дають змогу використовувати великі масиви даних у режимі реального часу і в
просторі, причому за вартістю, що постійно знижується. Як наслідок, інформація стає важливішою складовою економічного процесу, ніж традиційні компоненти – природні ресурси, праця і
капітал. Проте слід зауважити, що інформація не може бути таким самим
агрегованим ресурсом, як вищенаведені. Зазначимо, що інформація стає
економічним ресурсом тільки тоді, коли вона залучається до економічного
обороту. При неможливості використання інформації, вона не може вважатися
економічним ресурсом.
Аналіз місця обліку в інформаційних процесах управління
неможливий без залучення відомостей про середовище, на якому ці процеси
базуються. В цьому зв’язку важливо простежити рух інформації всередині інформаційної
системи, що передбачає вивчення запитів системи управління – кому, яка
інформація необхідна, в які терміни, в якій формі необхідно представити. Слід
зауважити, що методологія ведення бухгалтерського обліку передбачає єдині
вимоги до обробки інформації і залишає поза увагою проблему комунікаційних
процесів
В системі
інформаційного забезпечення управління облік необхідно трансформувати в
облікову модель, здатну обслуговувати реальну економіку і забезпечувати
аналітично-прогнозні функції. Такий напрям розвитку повинен супроводжуватися не
стільки зміною його методології, як переорієнтацією філософії обліку,
поглиблення його управлінської спрямованості.
Наявність
потреби в інформації і інтересів користувачів облікової інформації сприятиме
процесу пізнання об’єкту, як складової процесу управління. Проте, досить часто
вивченням потреб споживачів облікової інформації нехтують. З іншого боку,
зазвичай, сам управлінський персонал не має чітких вимог до облікової інформації,
у зв’язку с чим облік не виконує свого основного завдання – надання інформації
для прийняття управлінських рішень. Через таку невизначеність управлінців щодо
облікової інформації спотворюється управлінська спрямованість обліку, що
обумовлює неадекватність системи обліку загальній системі управління
підприємством.
Важливою
умовою ефективного функціонування облікової системи є вибір найбільш вигідного
варіанту технології обліку. Технологія
обліку носить властивий тільки даному підприємству (галузі) характер. Все це
обумовлено тим, що обліково-інформаційна система, забезпечуючи потреби
управління, органічно пов’язана з його організаційною структурою. Проблема
організаційного забезпечення бухгалтерського обліку відповідно до технології в
її загальному, широкому значенні полягає в тому, щоб визначити й обґрунтувати
найбільш ефективні умови отримання облікової інформації.
Отже, облікова
система підприємства повинна бути підпорядкована головному завданню –
забезпеченню системного перетворення обліково-економічної інформації про
господарські процеси з метою активного впливу на них через систему управління.
Основним носієм
інформації в системі управління є документ, тому при дослідженні інформаційного
забезпечення, перш за все, потрібно розглянути систему документального
обслуговування апарату управління.
При детальному
дослідженні та аналізі документального забезпечення апарату управління
необхідно визначити склад та рух документації апарату управління; детальну
кількісну характеристику складу потоків документів; взаємозв’язок та
використання форм документів, наявність повторюваності показників реквізитів
документів. Для систематизації та узагальнення отриманих даних необхідно
скласти схему документообігу та провести її комплексний аналіз.
Будь-яка зміна в системі управлінської інформації повинна
піддаватися оцінці з точки зору її ефективності. Відзначимо, що для значної
частини видів систематизованої облікової інформації заздалегідь встановлено
періодичність її виникнення і передачі. Слід зауважити, що скорочення
періодичності інформації різко збільшує її обсяги, внаслідок чого частина
інформації використовується вибірково й цінність винесеного рішення зменшується.
Потоки облікової інформації щодо управління
витратами виробництва формуються з детальних конфіденційних даних про витрати
центрів відповідальності, виробничих підрозділів, сегментів бізнесу та
виробничих одиниць в цілому.
Метою системи
інформаційного забезпечення управління витратами є своєчасне надання ланкам
управління необхідної й достатньої інформації для прийняття оперативних,
тактичних і стратегічних рішень щодо витрат періоду, забезпечення ефективності й
ритмічності діяльності підприємства та його підрозділів.
Передумовою
розробки ефективної системи управління витратами є наукове дослідження
ретроспективних концепцій створення інформаційних управлінських систем та
безпосереднє дослідження оптимальності побудови та ефективного функціонування
існуючих на підприємстві.
Важливе місце
в створенні необхідної та достатньої системи інформаційного забезпечення займає
розмежування рівнів управління. Практично для кожного рівня управління
створюється своя раціональна інтегрована інформаційна система, необхідність та
достатність потоків інформації якої необхідно визначити.
В умовах переходу до інформаційного суспільства однією з
найбільш важливих облікових проблем є створення нетрадиційних систем формування
інформації, застосування нових підходів до управління ними, підвищення цінності
інформації, яка отримується для аналізу діяльності підприємства. Вдосконалення
інформаційної системи підприємства можливе лише на основі системного і
комплексного підходу. І одним із них, на нашу думку, є побудова оптимальної
системи обліку. Система інформації, надана обліковою системою, повинна забезпечувати
досягнення поставлених цілей і завдань, що вирішуються на різних рівнях управління
підприємством, і обґрунтованість прийняття своєчасних управлінських рішень.