Экономические науки / 7. Учет и аудит

Гончарук Тетяна Вікторівна

Вінницький державний аграрний університет

Удосконалення контролю якості аудиторських послуг в Україні

За сучасних умов розвитку України аудиторська діяльність і питання контролю якості таких послуг набувають актуальності, адже пошук покращення способів забезпечення контролю якості має істотне значення для аудиторських організацій, суспільних об`єднань аудиторів і державних органів. Враховуючи це, необхідна методична допомога у створенні методів забезпечення якості, прийомів і способів його контролю, а також економічної оцінки ефективності заходів, що проводяться.

Аналіз основних досліджень та публікацій. В останні роки проблема забезпечення ефективного контролю якості роботи суб`єктів аудиторської діяльності набула широкого розголосу серед професійних аудиторів та науковців.

Цій проблемі приділяють увагу як вітчизняні, так і зарубіжні науковці. Серед них Ф. Ф. Бутинець, Н. І. Дорош, І. К. Дрозд, Г. М. Давидов, А. Г. Завгородній, Б. Ф. Усач, Л. П. Кулаковська, О. А. Петрик, В. І. Подольський, В. С. Рудницький, О. О. Савіна, Л. В. Сотнікова та ін.

Мета дослідження. Визначення проблем та основних напрямів удосконалення контролю якості аудиторських послуг в Україні.

Впродовж останніх десятиліть в Україні спостерігаються позитивні тенденції у напрямку розширення ринку аудиторських послуг. Це викликано постійними економічними трансформаціями в українському суспільстві, які вимагають від суб`єктів господарювання прийняття своєчасних та правильних управлінських рішень на основі достовірної фінансової інформації, отримання якої передбачає проведення об`єктивного та незалежного аудиту.

У зв`язку з цим посилюється відповідальність аудиторських фірм та приватних аудиторів щодо забезпечення високої якості наданих ними послуг. Адже найбільш важливим аспектом в умовах вільної конкуренції, зокрема в роботі аудитора у контексті міжнародної прийнятності та надійності послуг, є питання якості послуг.

Чіткого визначення якості аудиторських послуг немає. Якість аудиторських послуг - категорія, що перманентно змінюється залежно від рівня суспільних відносин та господарської практики країни. Методика та організація такого контролю базується на основних положеннях МСА 220 «Контроль якості аудиторської роботи».

З огляду на вимоги МСА 220 та досліджень праць провідних вітчизняних вчених спробуємо сформувати визначення якості аудиторських послуг для вітчизняного аудиту.

Якість аудиторських послуг - це системне дотримання реальної професійної незалежності, вимог чинного законодавства та стандартів аудиту, дотримання Кодексу професійної етики і професійна діяльність у сфері аудиту [5, с. 48].

З прийняттям Закону України «Про аудиторську діяльність» в редакції Закону України від 14 вересня 2006 року № 140 – V (далі – Закон № 140 - V) започатковано новий етап в розвитку національного аудиту. Зокрема, статтею 12 цього Закону визначено, що Аудиторська палата України (далі - АПУ) здійснює таку важливу функцію, як контрольна, а саме:

· здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

· здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при організації контролю за якістю аудиторських послуг.

З метою забезпечення повноважень АПУ з контролю за аудиторською діяльністю відповідно до Закону № 140 – V Аудиторською палатою України була розроблена та затверджена Концептуальна основа контролю аудиторської діяльності в Україні (рішення АПУ від 27 вересня 2007 року № 182/3) (далі – Концептуальна основа). Ця Концептуальна основа визначає напрямки, за якими АПУ здійснює контроль аудиторської діяльності в Україні, та заходи контролю. Зокрема, для здійснення контролю аудиторської діяльності в Україні АПУ:

· затверджує та забезпечує видання стандартів аудиту, їх актуалізацію з урахуванням щорічних змін і доповнень, а також впровадження стандартів у практику;

· затверджує положення з національної практики аудиту;

· забезпечує підготовку й видання навчальної та науково – методичної літератури з питань аудиту;

· проводить науково – практичні конференції з питань аудиторської діяльності;

· організує обмін національним і міжнародним досвідом, а також дискусії з питань практики аудиту в офіційному виданні АПУ;

· організовує і проводить постійне удосконалення професійних знань практикуючих аудиторів;

· розробляє й затверджує форму річної звітності суб`єктів аудиторської діяльності;

· створює комісії АПУ, організовує та забезпечує їх роботу за всіма напрямками контролю за затвердженим щорічним планом роботи;

· з метою проведення зовнішніх перевірок аудиторів та аудиторських фірм за напрямками контролю створює відповідний підрозділ;

· розглядає й затверджує Положення про здійснення зовнішніх перевірок аудиторів та аудиторських фірм, Положення про моніторинг з питань контролю аудиторської діяльності;

· розглядає й затверджує національний план зовнішніх перевірок аудиторів та аудиторських фірм;

· розглядає й затверджує результати зовнішніх перевірок аудиторів та аудиторських фірм (за поданням уповноваженої комісії АПУ) та у разі необхідності застосовує до них стягнення;

· приймає рішення щодо забезпечення дотримання аудиторами та аудиторськими фірмами вимог Закону, стандартів аудиту та етики, незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;

· оприлюднює інформацію про функціонування системи контролю аудиторської діяльності в Україні.

Ключовим напрямком контролю за аудиторської діяльності є контроль якості аудиторських послуг. З цією метою АПУ організує:

· проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості;

· моніторинг з питань контролю аудиторської діяльності;

· застосування додаткових процедур щодо забезпечення контролю якості та дисциплінарних заходів за наслідками контролю;

· інформування суспільства про функціонування систем контролю якості аудиторських послуг в Україні.

Відповідно до Концептуальної основи Аудиторською палатою України було прийнято рішення від 15 листопада 2007 року № 184/3 про створення структурного підрозділу АПУ «Комітет з контролю за аудиторською діяльністю» [3, с. 13].

Забезпечення якості аудиторських послуг і задоволення потреб суспільства є метою контролю аудиторської діяльності в Україні.

Звернення та скарги приймає Секретаріат АПУ і в той самий день подає на розгляд Голові АПУ.

Залежно від характеру та суті звернення за резолюцією Голови АПУ в дводенний строк передають через Секретаріат АПУ на розгляд відповідної комісії АПУ. Звернення мають бути розглянуті у місячний термін. Якщо у зверненні викладені претензії на невиконання (неякісне виконання) аудитором - підприємцем, аудиторською фірмою договірних умов, заявнику направляють відповідь з роз`ясненнями про необхідність урегулювання цих питань на основі цивільно - правових норм.

Скарга є підставою для проведення Комітетом з контролю за аудиторською діяльністю зовнішньої перевірки.

По негативних результатах проведення зовнішньої перевірки Комітет АПУ має право порушити питання про виключення суб`єкта аудиторської діяльності з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають послуги. Додатково можуть бути застосовані такі стягнення, як попередження, зупинення чинності сертифікату аудитора на відповідний строк, анулювання сертифікату.

Обов`язкове страхування професійної відповідальності аудиторів в Україні не передбачене, проте Законом України про аудиторську діяльність за неналежне виконання своїх зобов`язань аудитором передбачена майнова та інша цивільно – правова відповідальність, а недійсними є будь – які положення договору, спрямовані на повне звільнення аудитора (аудиторської фірми) від встановленої законом майнової відповідальності за недостовірність аудиторського висновку та іншого документа, в якому відображені результати аудиторської перевірки. Проте дуже часто в договорах аудитори обмежують свою відповідальність в сумі розміру отриманого гонорару, тобто частково звільняють себе від відповідальності. Законодавці невміло прописали таку норму закону, яка на практиці не працює. Зокрема, слід визнати, що замовнику аудиторських послуг слід бути обізнаним та обачливим у виборі аудиторської компанії, досконало вивчити договір та чітко з`ясувати, яка саме відповідальність передбачається договором та які гарантії якості він отримує. Найкращою гарантією поруч із визнаним реноме аудиторської компанії на ринку є страховий поліс професійної відповідальності аудитора.

Оскільки Україна декларує європейську інтеграцію, саме тому вітчизняній аудиторській спільноті важливо вивчити досвід країн Європейського Союзу у побудові системи незалежного нагляду за професією аудитора та за якістю аудиторських послуг. Такий зовнішній нагляд має відповідати вимогам законодавчих актів Європейського Союзу та насамперед має бути незалежним.

Контроль якості аудиторських послуг має дві складові:

1) контроль організації аудиторської компанії;

2) контроль виконання замовлення.

Контроль організації аудиторської компанії передбачає те, що аудиторська компанія не припускається помилок, якщо у ній наявна певна структура, що відповідає встановленим вимогам.

Контроль виконання замовлення передбачає контроль конкретної аудиторської перевірки, здійсненої аудиторською компанією. Звичайно, здійснюється вибіркова перевірка, оскільки її виконують фахівці аудитори, які знають, де можна припуститися помилок у тому чи іншому випадку та акцентують увагу саме на таких помилках.

Результатом такої перевірки не обов`язково мають бути санкції – аудиторської компанії можуть просто вказати на виявлені помилки. У разі повторного виявлення можуть застосовуватися певні санкції.

Після проходження контролю видається сертифікат, без наявності якого аудиторська компанія не має права проводити законодавчо передбачені обов`язкові аудиторські перевірки – вона може здійснювати винятково добровільний аудит, податкове консультування тощо [4, с. 63].

Проаналізувавши вище сказане можна виділити наступні вимоги до контролю якості роботи аудиторської фірми:

1) професійні вимоги (персонал фірми має дотримуватися принципів незалежності, чесності, об`єктивності, конфіденційності, норм професійної поведінки);

2) досвід і компетентність (аудиторська фірма повинна мати співробітників, які володіють технічними стандартами, професійною компетентністю, необхідною для належного виконання своїх обов`язків);

3) доручення завдань (співробітникам фірми доручається така робота, для виконання якої вони мають відповідну підготовку і професіоналізм);

4) делегування повноважень (необхідно належним чином організовувати роботу, здійснювати контроль за її виконанням на всіх рівнях у відповідності зі стандартами якості);

5) консультування (у разі необхідності потрібно консультуватися із спеціалістами з різних галузей знань);

6) залучення і збереження клієнтів (потрібно постійно проводити оцінку і аналіз потенційних та наявних клієнтів. При залученні нових клієнтів і продовженні співробітництва з ними слід виходити із міркувань забезпечення належності фірми, її можливостей надання послуг належним чином та чесності керівництва клієнта);

7) моніторинг (необхідно постійно контролювати адекватність і ефективність політики та процедур контролю якості аудиторських послуг. Суть політики і процедур якості роботи потрібно довести до відома персоналу фірми з метою її дотримання на практиці).

Для досягнення високого рівня якості аудиторських послуг, що є визначальним фактором успішного розвитку вітчизняного аудиту, недостатньо визначити основні напрями контролю, необхідно забезпечити їх практичну реалізацію, в першу, чергу, шляхом вдосконалення українського законодавства з питань регулювання аудиторської діяльності, яке б визначило конкретні методи та процедури контролю якості аудиту в Україні, а також безпосередніх виконавців такого контролю [2, с. 43].

Висновки. Отже, щоб наблизитися до рівня країн ЄС у сфері якості підготовки спеціалістів в області аудиту, необхідно удосконалити систему контролю та моніторингу на двох рівнях підготовки фахівців, тобто зі сторони АПУ та вузів, адже саме від цього і буде залежати рівень якості аудиторських послуг. Також необхідно удосконалювати нормативну базу, враховуючи всі аспекти аудиторської сфери діяльності в країні, спираючись на вимоги міжнародних стандартів і саме тоді Україна зможе вийти на міжнародну арену надання якісних аудиторських послуг.

Зважаючи на це, слід враховувати, що будь – яка система має місцеві особливості, а також те, що «еквівалентність» не завжди означає «ідентичність». Тому навіть в межах ЄС є відмінності в оформленні кожної конкретної національної системи. Проте всі вони ґрунтуються на спільних принципах, що є основою для вільної та чесної конкуренції.

Таким чином, потребує подальшого аналізу проблема впровадження конкретних заходів для формування в Україні ефективної системи контролю якості аудиту.

Література

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. № 3125 – ХІІ, в редакції від 14.09.2006 р. № 140 – V. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua – Заголовок з екрана.

2. Дзюба А. М. Контроль якості аудиторських послуг – запорука успішного розвитку аудиту в Україні // Управління розвитком. – 2009. - № 1. С. 43.

3. Кузуб О. А. Контроль якості аудиторських послуг – реалії та сподівання // Аудитор України. – 2008. - № 15 (143). – С. 12 – 15.

4. Макеєва О. Хто контролює національних аудиторів? // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. - № 8. – С. 60 – 64.

5. Редько О. Якість аудиторських послуг: філософія та міфологія // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. - № 1. – С. 46 – 54.