Экономические науки/10.Экономика предприятия

Турзаєва Ю.С, ас. Федченко Т.В

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського

Оцінка кредитоспроможності позичальника та шляхи її підвищення

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки використання їхнього майна та капіталу, їхньої ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості, а також пошуку на цій основі способів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансової стійкості підприємств різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об’єктивного аналізу фінансової стійкості підприємств.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на організацію систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Дану проблему вивчали наступні вчені: Артеменко В.Г., Беллендир М.В., Бакалов М.И., Шеремет А.Д., Поддєрьогін А.М., Крутик О.Б.

Об’єктом дослідження роботи є ТОВ «Донцемтара». На підприємстві спостерігається деякий спад виробництва – обсяги реалізації в поточному році зменшились та складають 90% від рівня попереднього року. Нижчим є чистий дохід від реалізації продукції (87%). Чистий дохід в % до виручки від реалізації продукції у 2008 році дещо нижче, ніж у 2007 році (85% та 87% відповідно); нижче і частка фінансового результату (13% та 10% відповідно).

Оцінка фінансового стану підприємства в умовах ринкових відносин особливо важлива для вирішення конкуренції і фінансової стабільності, надійності підприємства як партнера. У значній мірі втрачає значення контроль виконання планів, які регламентують діяльність підприємств, зростає потреба в оцінкі фінансового стану та аналізі ліквідності (платоспроможності) підприємства.

В економічній практиці підприємств України поступово впроваджується методика оцінки фінансової стійкості і платоспроможності економічних агентів (суб’єктів ринкових відносин), яка за змістом відповідає міжнародним вимогам і грунтується на даних фінансової звітності і бухгалтерського балансу.

В залежності від мети дослідження конкретних аналітичних задач в першу чергу необхідно агрегувати основні розділи активу і пасиву балансу. З орієнтацією на розробку бізнес-планів доцільно згрупувати окремі показники в основні групи:

- запаси і затрати (ЗЗ);

- власні оборотні кошти (ВОК);

- джерела формування запасів (ДФЗ).

Запаси і затрати (ЗЗ) визначаються за даними бухгалтерського балансу як підсумок II розділу активу балансу.

Власні оборотні кошти (ВОК) розраховується за наступною методикою:

ВОК = ПА – ПП

де, ПА – поточні активи, ПП – поточні пасиви.

Джерела формування запасів (ДФЗ) визначаються таким чином:

ДФЗ = ВОК + ККБ + РК

де, ККБ – короткострокові кредити банку, РК – розрахунки з кредиторами за товари, роботи, послуги.

Таблиця 1

Агрегований баланс для аналізу фінансового стану підприємства

(тис.грн.)

Показник	2007 р.	2008 р.
ЗЗ	715,2	998,9
ВОК	581	667,4
ДФЗ	622,8	763,2

Аналіз отриманих даних свідчить про нестійкий фінансовий стан. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори воднораз пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним-дебіторською заборгованістю). В даному випадку це був би найбільш ймовірний вихід, тому що кредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хоча підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в активи, які повільно реалізуються, і в дебіторську заборгованість.

Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового стану підприємства є найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової активності підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.

Таблиця 2

Аналіз показників ліквідності підприємства

Показники	2007 р.	2008 р.
Грошові кошти, тис.грн.	10,5	5,25
Дебіторська заборгованість, тис.грн.	45	161,6
Запаси і затрати, тис.грн.	659,7	832,05
Поточні зобов’язання, тис.грн.	134,2	331,5
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,08	0,016
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,41	0,5
Коефіцієнт загальної ліквідності	5,33	3,01
Чистий оборотний капітал	581000	667400

Згідно таблиці 2 можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується. Це звичайно свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі всього періоду.

Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 1,6% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно, по зрівнянню з початком періоду – 8%. Коефіцієнт швидкої ліквідності теж має низьке значення, яке майже вдвічі нижче оптимального. На кінець періоду цей показник декілька збільшився за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.

Високим лишається тільки показник загальної ліквідності, є досить високим і відповідає нормативному значенню (навіть перевищував його). Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов’язань припадало 5,33 гривні поточних активів; на кінець періоду – 3,01 гривні. Але він також має тенденцію до зменшення.

На жаль, високі показники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.

Збільшення чистого оборотного капіталу свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства.

Таким чином, підприємство можна назвати ліквідним (платоспроможним). Та через брак ліквідних коштів підприємство нездатне покрити короткострокові зобов’язання. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси, які є важко реалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

Причинами нестачі ліквідних оборотних засобів також є збитковість діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел для самофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську заборгованість та високий показник кредиторської заборгованості. Незважаючи на те, що підприємство має добрі результати по деяких показниках, воно знаходиться в критичному стані через нестачу грошових коштів. Готова продукція на складі не дуже користується попитом через високу ціну, яка обумовлена великою собівартістю.

Оскільки на ТОВ «Донцемтара» існує дві великі проблеми – проблема збуту та оптимізації дебіторської заборгованості, то саме на них потрібно і звернути основну увагу. Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою або із знижкою, потрібно знижувати собівартість продукції. Щодо дебіторів, потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з відстрочкою платежу, по факту відвантаження продукції). Доцільним є надання відстрочки платежу споживачам, бо за рахунок цього збільшується обсяг реалізації, тобто прибуток (для стимулювання збуту в умовах високої конкуренції), але можливе виникнення додаткових витрат по залученню короткострокових банківських кредитів для компенсації дебіторської заборгованості. Доцільно також продати частину основних фондів, оскільки вони вже застарілі, а отриману суму спрямувати на купівлю нового обладнання чи на розширення виробничої діяльності.

Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства.

Література:

1. Козлова О.И. Оценка кредитоспособности предприятия. – М., 2002.

2. Коваленко В.В. Особливості кредитування підприємств і організацій в

сучасних умовах//Фінанси України. – 1999. – № 10. – с.27 – 30.

3. Сугоняко О.А. Аналіз фінансового стану підприємства і шляхи його

оздоровлення//Фінанси України. – 2004. - № 9. – с.154 – 161.