Зубков А.В.

Донецкий Национальный университет экономики и торговли

им. М.И. Туган-Барановского

Внутрішній гудвіл підприємства. Проблеми обліку

Аналіз світової практики свідчить про такі можливі підходи до відображення гудвілу, як активу, в системі бухгалтерського обліку:

1) капіталізація гудвілу і відображення його в балансі як нематеріального активу довгострокового використання;

2) фіксування гудвілу в обліку з наступним списанням за рахунок різних джерел.

Перший підхід передбачає капіталізацію гудвілу з амортизацією або без амортизації. Згідно з чинним законодавством в сучасній обліковій практиці найбільшого поширення набув перший варіант, тобто капіталізація гудвілу з подальшою амортизацією. При цьому підприємство має використати певну методику амортизації гудвілу, яка в першу чергу залежить від періоду амортизації. В різних країнах передбачено різний по тривалості амортизаційний період. Так, в США та Німеччині гудвіл можна амортизувати протягом 40 років, в Іспанії – 10 років, у Франції формальні обмеження відсутні, проте більшість фірм використовують термін 20-40 років. Відповідно до П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» тривалість експлуатації позитивного гудвілу при придбанні визначається строком корисного використання придбаного об’єкта, але не більше як 20 років.

При визнанні придбаного гудвілу активом його можна ідентифікувати як позитивний чи негативний. Позитивний гудвіл виникає у випадку, коли вартість придбаної фірми вища вартості її чистих активів за ринкової оцінкою. Негативний гудвіл виникає в протилежному випадку.

В бухгалтерському обліку підприємства-покупця на суму позитивного гудвілу робиться запис: Дт 191 «Гудвіл при придбанні» - Кт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (без ПДВ).

Сума сплаченого постачальнику податку на додану вартість відображається у бухгалтерському обліку у встановленому порядку.

Сума нарахованої амортизації гудвілу при придбанні включається до відповідних витрат з кредиту однойменного субрахунку 191 (при цьому рахунок 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів» не використовується): Дт 977 «Інші витрати звичайної діяльності» або 993 «Інші надзвичайні витрати» - Кт 191 «Гудвіл при придбанні».

Сума негативного гудвілу відображається в обліку підприємства-покупця таким проведенням: Дт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» - Кт 192 «Негативний гудвіл»

Якщо діяльність придбаного підприємства прогнозується із обчислюваними збитками в майбутньому, то вартість негативного гудвілу визнається доходом рівномірно протягом періоду виникнення таких збитків.

Негативний гудвіл спрямовується також на погашення збитків, які можуть виникнути в процесі використання в господарській діяльності придбаного майна шляхом визнання і збільшення доходу, що відображається в бухгалтерському обліку записом: Дт 192 «Негативний гудвіл» - Кт 746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

Згідно з другим варіантом першого підходу гудвіл обліковується як постійний актив, що не амортизується. Його облік аналогічний обліку земельних ділянок. Проте це не означає, що оцінка гудвілу консервується назавжди. Можливе періодичне тестування гудвілу на предмет знецінення.

Згідно з другим підходом гудвіл не визнається активом, а витрати на його придбання списуються за рахунок певних джерел, зокрема:

-в міжнародній практиці використовується варіант одноразового списання гудвілу за рахунок зменшення капіталу власників. Насьогодні в Україні він дієвий щодо гудвілу при приватизації (корпоратизації). Згідно з Положенням №1213 гудвіл, який виник у процесі приватизації (корпоратизації) підприємства, не амортизується, повністю або частково може бути списаний за рішенням уповноваженого органу: Дт 45 «Вилучений капітал» - Кт 19 «Гудвіл». Після внесення змін до установчих документів щодо зменшення розміру статутного капіталу підприємства на вартість списаного гудвілу робиться запис: Дт 40 «Статутний капітал» - Кт 45 «Вилучений капітал»;

-в окремих випадках можливе одноразове списання гудвілу в складі витрат звітного періоду чи інших складових власного капіталу. В Україні цей варіант використовується в разі виявлення невідповідності сплаченої за гудвіл суми вигодам, на які розраховувало підприємство. В такому разі відбувається разове списання гудвілу на витрати. В чинному законодавстві не регламентовано порядок такого списання.

ВИСНОВКИ

Гудвіл є одним із ключових чинників формування ринкової вартості та показників інвестиційної привабливості підприємства .

Внутрішньостворений гудвіл втілює у собі нематеріальні складові, цінність яких для підприємства дуже велика, незважаючи на те, що вони не визнаються активами в бухгалтерському обліку.

Вирішенню проблеми оцінки невідчутних активів має сприяти підготовка фахівців з управління інтелектуальною власністю, яких в Україні, поки що немає.

Для української економіки актуальним залишається вирішення проблем вимірювання, оцінки та обліку реального ринкового інтелектуального капіталу в системі обліку підприємств.

Бухгалтерський облік не може надати точної інформації про нематеріальні складові внутрішнього гудвілу. У зв’язку з цим існує значна різниця між бухгалтерською оцінкою вартості підприємства та її ринковою вартістю. Дослідження у сфері обліку мають бути спрямовані на визначення, вимірювання у звітності релевантних нематеріальних активів, щоб цілі бухгалтерського обліку і звітності щодо надання користувачам для прийняття управлінських рішень повної, правдивої та неупередженої інформації досягалися повною мірою.