Економіка / 7. Облік і аудит

Соловйова Ю.М., к.е.н., доц. Петренко С.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ЕТАПИ ПЛАНУВАННЯ АУДИТУ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

Обов'язковою умовою успішної аудиторської діяльності, важливим методологічним принципом аудиту є планування. Воно включає розробку загальної стратегії виконання завдань, плану аудиту для зменшення аудиторського ризику до низького рівня, а також детального підходу щодо очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту.

Планування здійснюється на початковій стадії аудиторської перевір­ки з метою сприяння забезпеченню належної уваги важливим ділянкам аудиторської перевірки, своєчасної ідентифікації та вирішення потенційних проблем, а також ефективної і якісної організації вирішення завдань аудиту [2, с.108].

За допомогою ефективного планування розв'язуються такі завдання: ознайомлення з бізнесом клієнта і його обліковою системою; оцінка ризику, пов'язаного з бізнесом, обліковою системою і внутрішнім контролем; визначення стратегії аудиту відповідно до оцінки ступеня аудиторського ризику; координування роботи аудитора так, щоб він міг виконати її на високому професійному рівні і у визначений термін; розподіл бюджету часу, виділеного на аудиторську перевірку; визначення матеріально-технічного забезпечення аудиту тощо.

Основні вимо­ги до процесу планування: набуття знань про облікову систему клієнта, політику і про­цедури внутрішнього контролю; визначення очікуваного рівня довіри до внутрішнього контро­лю суб'єкта перевірки; визначення і прогнозування змісту, часу проведення й обсягу аудиторських процедур; координація роботи молодших аудиторів, експертів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки [1, с.135].

Основними показниками планування аудиторської перевірки є: обсяг робіт (послуг), чисельність аудиторського персоналу, задія­ного до перевірки; потреба в кількості залучених спеціалістів і експертів зі сторони; кількість днів, відведених на перевірку; ви­трати на аудит; очікуваний дохід тощо.

Процес планування аудиторської діяльності доцільно розмежу­вати на два види: планування аудиторської діяльності як одного із видів бізнесу; планування аудиту та інших видів послуг як конкретне виконання робіт для того чи іншого суб'єкта господарської діяльності.

Залежно від часу і періоду складання плану аудиторської діяль­ності планування можна класифікувати на стратегічне, поточне й оперативне. Стратегічне планування передбачає розробку і складання аудиторською фірмою стратегічного плану аудиторської діяльності не менш як на 2-3 роки; коригування планових завдань та внесення змін та доповнень до нього [2, с.109]. Стратегічний план розробляється на перс­пективу і повинен охоплювати всі аспекти діяльності, сприяти до­сягненню загальної стратегічної мети та завдань, визначених ауди­торською фірмою.

На першому етапі процесу стратегічного планування бізнесу визначається мета і завдання, що її конкретизують. Метою є здій­снення аудиту та надання різноманітних послуг суб'єктам господар­ської діяльності, що передбачено чинним законодавством.

На другому етапі здійснюється оцінка стану внутрішнього і зовнішнього середовища аудиторської фірми. Внутрішніми факто­рами оцінки є діяльність аудиторської фірми, що визначається системою управління, потребою в кадрах і додатковим залученням спеціалістів, методичним і матеріально-технічним забезпеченням. Зовнішні фактори визначає ситуація на ринку. Зокрема, підлягають оцінці такі сфери: економічна, політична, соціальна, юридична, технологічна, а також системи - податкова, фінансова, кредитна.

Після вибору загальної стратегії бізнесу аудиторської фірми (етап 3) настає період її реалізації, що завершується розробкою стратегічного плану (етап 4). Підсумком стратегічного планування є коригування плану і внесення змін та доповнень (етап 5) [1, с.137].

Поточне планування передбачає розробку бізнес-плану аудиторської фірми на поточний рік, коригування планових завдань і внесення змін та доповнень. Механізм розробки і складання поточного бізнес-плану аналогічний стратегічному, однак відрізняється від нього терміном і може бути дещо конкретизованим.

Планування конкретної аудиторської перевірки здійснюється в процесі аудиту від моменту вибору клієнта й укладання угоди до складання висновку і відноситься до оперативного планування, яке передбачає: розробку загального плану і програми конкретної аудиторської перевірки та інших послуг; коригування планових завдань і внесення змін та доповнень до них [2, с.109].

На етапі попереднього планування приймається рішення про проведення аудиту, визначаються причини, за якими клієнт обґрунтовує замовлення на аудит, підбирається персонал для виконання аудиторських обов'язків і складається письмове зобов'язання.

Існують такі етапи планування аудиту: визначення мети і завдань аудиту; оцінка існуючого середовища суб'єкта перевірки; вибір стратегії та її реалізація; складання загального плану аудиту; підбір і уточнення процедур контролю; розробка програми аудиту; коригування загального плану і програми аудиту [1, с.142].

Мета аудиторської перевірки полягає у висловленні незалежної кваліфікованої думки про достовірність фінансової звітності.

На етапі планування аудиту загальна мета конкретизується та­кими завданнями: збір загальних відомостей та інформації про правові зобов'язання клієнта, ознайомлення з системою обліку і внутрішнього контролю, визначення матеріальності та попередня оцінка аудиторського ризику, критеріїв оцінки фінансової звітності, збір аудиторських доказів і їх аналіз, складання аудиторського висновку тощо.

На другому етапі процесу планування аудиту доцільно здійснити оцінку існуючого середовища суб’єкта перевірки. На середовище підприємства, що підлягає аудиту, впливають внутрішні і зовнішні чинники.

До внутрішніх чинників відносяться: діюча на підприємстві система управління, кадрова політика, система обліку і внутрішньогосподарського контролю, виробничо-господарський процес, фінансово-кредитна політика.

До зовнішніх чинників можна віднести такі сфери: економічну, соціальну, політичну, юридичну та інші. Як внутрішні, так і зовнішні чинники суттєво впливають на бізнес клієнта, що підлягає оцінці на попередньому етапі планування [1, с.141].

На основі визначеної мети і завдань аудиту, оцінки існуючого середовища суб'єкта контролю та вибору стратегії бізнесу клієнта розробляється загальний план і програма перевірки. План відобра­жає перелік робіт на основних етапах аудиту, а програма - конк­ретні процедури перевірки об'єктів аудиторського контролю. Оскі­льки процес планування аудиту здійснюється впродовж усієї пере­вірки, то важливим етапом є коригування і внесення змін та допов­нень до плану і програми аудиту (етап 7).

Загальний план аудиторської перевірки складається із завдань, переліку робіт на основних етапах аудиторської перевірки, очікува­ні терміни виконання, витрат часу, виконавців. Про­граму аудиту доцільно розробляти на кожний об'єкт аудиторського контролю. Цей документ повинен мати такі реквізити: конкретні процедури перевірки, обсяг вибірки, терміни проведення, виконав­ців, посилання на робочі документи, примітку [1, с.143].

Таким чином, існує два види планування аудиторської діяльності: планування аудиторської діяльності аудитора (аудиторської фірми) як виду бізнесу та планування аудиту та інших видів послуг як конкретне вико­нання робіт на замовлення суб'єктів господарювання.

Література:

1.     Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит. – Львів. – Оріяна-Нова. – 2004. – 292 с.

2.     Пшенична А.Ж. Аудит. – К.: Центр учбової літератури. – 2008. – 320 с.