Гречихіна В.О., Анісімова Г.Ю.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського

Проблема регулювання грального бізнесу в Україні

У громадській думці гральний бізнес перебуває десь між торгівлею наркотиками й торгівлею зброєю. Проте, за оцінками соціологів, у тій чи іншій мірі його клієнтами є до 20% дорослого населення України (для порівняння: у США — до 68%), які витрачають на азартні ігри понад мільярд доларів на рік.. Якщо гральний бізнес жорстко регулювати, контролювати, то податкові надходження від нього стають неабияким джерелом поповнення скарбниці.

На розгляд Верховної Ради України час від часу подаються законопроекти, які пропонують всі норми щодо проведення азартних ігор викласти в єдиному документі. Тому проблема встановлення законодавчої бази для дотримання всіх правил їх діяльності та оподаткування об’єктів грального бізнесу в Україні є нагальною проблемою для розв’язання та досить актуальна на сьогоднішній день.

У Верховній Раді нині зареєстровано три проекти законів про гральний бізнес. Першим, 11 листопада 2006р., з’явився законопроект №2521 «Про державне регулювання діяльності по організації проведення азартних ігор», підготовлений народними депутатами М. Кравченком і С. Матвієнковим. Потім 21 листопада з’явився законопроект №2521-1 «Про азартні ігри» К. Ляпіної, а 24 листопада — законопроект «Про правове регулювання організації й проведення азартних ігор на території України»В. Писаренка.

Донедавна стрімкому розвитку грального бізнесу в Україні значною мірою сприяло недостатнє законодавче регулювання цієї галузі. Досить поширеним серед дрібних учасників ринку є й такий метод збагачення, як нелегальне встановлення декількох гральних автоматів на один придбаний патент, тоді як згідно торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце. Усе вищенаведене робило цей вид діяльності більш прибутковим та як сектор економіки – більш тіньовим.

Водночас досить ефективним інструментом регулювання ринку є збільшення податкового навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності. Вітчизняний досвід: в Україні механізм оподаткування доходів від гральної індустрії покладає обов'язок сплати податків на дві сторони – операторів ринку і фізичних осіб – гравців, у вітчизняному законодавстві визначено, що для суб'єктів грального бізнесу ставка податку на прибуток повинна бути не меншою, ніж загальна ставка цього податку – 25% до об'єкта оподаткування. Проектом Податкового кодексу передбачено, що, крім ліцензійних умов, вимоги до об'єктів грального бізнесу для проведення азартних ігор, у тому числі щодо їх розташування, повинні встановлюватися спеціальним законом, який регулюватиме таку діяльність [1]. Ставки збору за розміщення об'єктів грального бізнесу залежатимуть від розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з розрахунку на місяць і кількості населення на певній території. Збір сплачуватиметься щороку на підставі дозволу місцевого органу влади на розміщення об'єктів грального бізнесу, що видаватиметься терміном на п'ять років.

На погляд вище зазначених законотворців, більш доцільними слід вважати такі пропозиції щодо регулювання оподаткування та заснування грального бізнесу:

1) фінансова стабільність організатора азартних ігор. Вимоги до неї пропонується встановити на рівні вимог до страхових компаній: статутний фонд — не менше 5 млн. євро. Чисті активи організатора азартних ігор без урахування вартості нематеріальних активів мають бути не менш як 1 млн. євро.

2) пропонується встановити жорсткі вимоги до приміщень, де здійснюється така діяльність, — казино і залів гральних автоматів. Зокрема, для здійснення діяльності в залах гральних автоматів потрібно мати у власності не менше 1 тис. таких автоматів.

3) передбачається встановити досить високу вартість «вхідного квитка» на ринок азартних ігор. Розмір плати за видачу ліцензії має становити 1 мільйон євро.

4) пропонується покласти на один уповноважений орган функції ліцензування й визначення стратегії розвитку галузі азартних ігор у державі. Передбачається, що таким органом стане Міністерство фінансів.

За таких умов гральною діяльністю зможуть зайнятися тільки фірми. Це фактично виб’є з ринку дрібних ділків та дасть змогу великим операторам цивілізовано розвивати в Україні гральний бізнес за європейськими стандартами.

Досвід показує, що великі оператори мають позитивний досвід роботи в інших країнах, вкладають чималі інвестиції в мережі гральних залів в Україні, забезпечують нормальний сервіс для гравців, дотримуються певних стандартів у своїй роботі. По суті, йдеться про формування цивілізованого ринку азартних ігор шляхом створення на базі великих операторів саморегулювальної системи. Як вважають автори законопроекту №2521, прийняття таких правил гри дасть можливість витиснути кримінал з галузі та збільшити доходи бюджету від індустрії азартних ігор з нинішніх 700 млн. грн. на рік до 3 млрд.

Таким чином, ринок азартних ігор потребує якнайшвидшого регулювання Верховною Радою України, адже встановлення чітких правил для нього дасть змогу щороку додатково залучати до держбюджету понад 700 млн. грн., а сам гральний бізнес із соціального зла для окремих категорій громадян перетвориться на потужне джерело державних надходжень, які можна буде інвестувати в розвиток пріоритетних проектів [2].

ЛІТЕРАТУРА

1. Германова О. Азарт у законі / О. Германова // Податковий вісник України. - 2007. - № 14. - С.15-18.

2. Влащук М. Податки ліквідувати! Які? / М. Влащук // Податковий вісник України. – 2009. - №2. - С. 32-36.