Современные информационные технологии. Информационная безопасность

Кириченко В.С., Войцех С.І.

Національний гірничий університет, Україна

Аналіз функціональних та експлуатаційних особливостей нелінійних локаторів

Збільшення об’єму та вартості інформації з обмеженим доступом призводить до зростання ризику несанкційонованого доступу до неї. Все більшого поширення набувають випадки застосування закладних пристроїв.

Виявлення закладок потребує проведення спеціальних обстежень та спеціальних перевірок із використанням активних і пасивних пошукових пристроїв [1].

Серед засобів виявлення закладних пристроїв, які мають в своєму складі напівпровідникові елементи, особливу увагу викликають нелінійні локатори.

Принцип роботи нелінійних локаторів оснований на опроміненні напівпровідникових елементів, що входять до складу закладок, зондуючим НВЧ сигналом та аналізі перевипромінених сигналів [2].

Нелінійний локатор спроможний виявити закладні пристрої, що перебувають в робочому режимі, режимі очікування та неробочому стані.

Узагальнена структура нелінійного локатора представлена на рисунку 1.

Рисунок 1. – Узагальнена структура нелінійного локатора

Основним недоліком нелінійних локаторів є наявність хибних спрацювань, які виникають, якщо елементи конструкцій приміщень містять структури, подібні до структур напівпровідникових елементів.

Основні функціональні та експлуатаційні ознаки наведені на рисунках 2, 3.

Рисунок 2. – Класифікація нелінійних локаторів за функціональними ознаками

За кількістю приймачів відбитого зондуючого сигналу нелінійні локатори поділяються на локатори з одним або двома приймачами. Якщо у локаторі один приймач («Роднік-ПМ», «Лотос», «Обь»), то він налаштовується на частоту 2f для прийому другої гармоніки відбитого сигналу, де f – робоча частота нелінійного локатора. Якщо локатор з двома приймачами («NR-μ», «Катран», «Лорнет»), то вони налаштовуються на частоти 2f та 3f для прийому відповідно другої та третьої гармонік відбитого сигналу.

За режимом роботи передавача нелінійні локатори поділяються на локатори з постійним («Роднік-ПМ», «Енвіс»), імпульсним («Лотос», «Октава», «Циклом-М») та комбінованим («NR-μ», «Люкс», «Катран») режимами роботи. При постійному режимі роботи локатора передавач випромінює безперервний сигнал відносно невеликої потужності (0,3…5 Вт). При імпульсному режимі роботи локатора передавач випромінює імпульсний сигнал з піковою потужністю від 150 до 400 Вт, однак середня потужність такого сигналу значно менша потужності передавача, що працює в постійному режимі (0,1…2 Вт) [3]. Комбінований режим роботи локатора дозволяє працювати передавачу як в постійному, так і в імпульсному режимі.

За потужністю передавача нелінійні локатори поділяються на малопотужні та потужні. Діапазони значень потужності для них відповідно становлять 0,3‑3 Вт і 3‑5 Вт для локаторів з постійним режимом роботи та 150‑250 Вт і 250‑400 Вт для локаторів з імпульсним режимом роботи.

Рисунок 3. – Класифікація нелінійних локаторів за експлуатаційними ознаками

За формою конструктивного виконання локатори поділяються на портативні (переносні) та стаціонарні (рамкові).

Портативні («NR-μ», «Лотос», «Катран») призначені для пошуку пристроїв несанкціонованого зйому інформації в будівельних конструкціях та предметах інтер’єру. Стаціонарні («Циклон-М») призначені для здійснення контролю внесення або винесення будь-якої радіоелектронної апаратури.

За режимом живлення нелінійні локатори поділяються на ті, що живляться від мережі («Циклон-М», «Лотос»), ті, що живляться від акумуляторних батарей («Люкс»), та з комбінованим режимом живлення («Лорнет 24»).

За наявністю додаткових функцій виділяються локатори з багатосегментними світлодіодними індикаторами («Катран»), звуковими сигналами змінного тону («Люкс»), з режимом прослуховування акустичних сигналів («Лорнет») та з можливістю зміни робочої частоти локатора («NR-μ»).

Порівняльний аналіз нелінійних локаторів за основними наведеними класифікаційними ознаками дозволяє запропонувати наступні рекомендації.

З погляду на кількість приймачів, кращими для пошуку є локатори з двома приймачами. Це пояснюється тим, що зондуючий сигнал на кратних гармоніках перевипромінюється не лише p-n переходом (що являє собою елемент закладки), а й МОМ (метал-окисел-метал) структурою (завадові об’єкти типу іржавих елементів будівельних конструкцій). Достовірно відокремити завадовий об’єкт від p-n переходу можна лише знаючи різницю потужностей відбитого сигналу на заданих гармоніках [4].

З погляду на режим роботи передавача, кращим для пошуку є локатор з комбінованим режимом роботи, який дає змогу оператору переналаштовувати локатор на роботу в приміщеннях, що відрізняються будівельними особливостями. До переваг імпульсного режиму слід віднести більшу проникаючу спроможність зондуючого сигналу у будівельні конструкціі та зменшене споживання струму. Серед недоліків цього режиму слід зазначити складність пошуку прихованих об’єктів у будівельних конструкціях за умови розташування за ними приміщення, яке містить елементи з p-n переходами або джерела надвисоких частот 2f та 3f. Цього недоліку позбавлені локатори з постійним режимом роботи, але сфера їх застосування звужена малою проникаючою спроможністю [5].

З погляду на потужність передавача, кращими для пошуку є потужні локатори, бо потужні локатори не потребують демонтажу підвісних стель, двостороннього дослідження масивних елементів інтер’єру а також забезпечують впевнений пошук у товщі будівельних конструкцій. В свою чергу малопотужні потребують двостороннього огляду будівельних конструкцій і не гарантують виявлення екранованих об’єктів та об’єктів зі спеціальними фільтрами, що знижують нелінійну ефективну поверхню шуканого об’єкту.

Режим живлення. Живлення від мережі змінного струму може мати часове обмеження щодо безперервної роботи. Період роботи локатора від акумуляторів залежить від режиму роботи передавача. Комбінований режим передбачає живлення локатора від мережі та акумуляторів.

Додаткові функції. Використання багатосегментних світлодіодних індикаторів дозволяє зорово визначати потужність відбитого сигналу тої чи іншої гармоніки для подальшої ідентифікації знайденого об’єкту.

Використання звукових сигналів змінного тону дозволяє на слух визначати потужність сигналу на окремо взятій гармоніці.

Режим прослуховування сигналів дозволяє при опроміненні зондуючим сигналом закладного пристрою почути у головних телефонах акустичний сигнал, який на даний момент знімається закладним пристроєм.

Можливість зміни робочої частоти f дозволяє забезпечити наменший рівень завад на частотах 2f та 3f .

Покращення пошукових та експлуатаційних характеристик нелінійних локаторів можливо за рахунок застосування автоматичного переналаштування передавача і приймачів на частоту з меншим рівнем завад, застосування автоматичного регулювання потужності зондуючого сигналу, застосування антенн з круговою поляризацією, застосування бездротових навушників та ергономічних приладів світлової індикації.

Висновки

Проведений аналіз дає змогу користувачу здійснити вибір нелінійного локатора у відповідності до поставлених задач та конкретних умов роботи.

Література:

1. Хорев А.А. Методы и средства поиска электронных устройств перехвата информации.

2. Катран. Портативный обнаружитель полупроводниковых элементов. Руководство по эксплуатации ЕЛКБ 464415.810 РЭ.

3. Лобашев А.К. Нелинейные локаторы и особенности их применения для поиска закладных устройств / Специальная техника, 2006, № 6.

4. Томас Джонс. Обзор технологии нелинейной локации. Перевод Корнилова С.Ф. / Специальная техника, 1998, № 4-5.

5. Семенов Д.В., Ткачев Д.В. Нелинейная радиолокация: концепция “NR” / Специальная техника, 1998, № 4-5.