Історія

Шаригіна О.А.

Херсонський національний технічний університет, Україна

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ

ЗАЛІЗНИЧНОГО І МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

НА ПІВДНІ УКРАЇНИ

У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

(Джерелознавчий аспект)

 

Актуальність теми випливає із завдань вітчизняної історії науки, пов’язаних з необхідністю глибокого і всебічного вивчення ролі окремих приватних та державних залізниць. Винятково важливим засобом у створенні спільності економічного життя того чи іншого народу, а також у розширенні його економічних і культурних зв’язків завжди був саме транспорт. Промислова революція, яка відбувалася в Україні протягом 40-80-х рр. XIX ст. наполегливо висувала завдання створення розгалуженої транспортної інфраструктури. Багато в чому саме від її становища залежала життєдіяльність великих приморських територій України.

Джерельна база проблеми є досить різноплановою. Зауважимо, що критеріями виділення певних груп джерел став видовий принцип у поєднанні з особливостями відбиття процесу, що досліджувався, в даних комплексах матеріалів. Джерела з нашої проблематики можна поділити на такі основні види: офіційно-документальні матеріали, публіцистика, спогади, епістолярні матеріали. Найбільш чисельною серед них є пер­ша категорія: накази, інструкції, устави, доповіді, статистичні та економічні звіти, путівники, опубліковані збірки документів, які містять велику кількість відповідних фактів щодо будівництва та функціонування залізниць та розвитку і функціонування морського транспорту в регіоні.

Перш ніж приступити до огляду головних джерел, необхідно зазначити, що складовою частиною офіційного діловодства та важливим джерелом для характеристики проблеми, що досліджується, є різні статистичні матеріали. Вони мають не лише джерелознавчий, а й дослідницький характер. Суттєва інформація міститься у статистичних збірниках, де показники економічного розвитку подаються у співвідношенні з рівнем експлуатації залізничних колій [1]. У вищезгаданих джерелах головним чином висвітлені економічні характеристики спорудження і діяльності залізниць.

Найбільш цінними з перера­хованих джерел є звіти про будівництво та експлуатацію залізниць [2], які містять не тільки цифровий, але й аналітичний матеріал по всіх напрямках соціально-економічного розвитку України ХІХ-ХХ ст., у тому числі і по розширенню залізничної мережі.

Як історичне джерело значної уваги заслуговують також путівники залізниць, які видавались управлінням тієї чи іншої залізниці [3]. Ці путівники містять багато інформації про залізницю, якій вони присвячені, про історію її створення, штучні споруди, залізничну інфраструктуру, чимало статистичної інформації та багато іншого. Хоча ці видання і носять популярний характер, вони все ж таки залишаються цікавим та важливим джерелом інформації з зазначених проблем.

Автором вивчались і архівні документи, більша частина яких вводиться до наукового обігу вперше. Так, ще не опублікована значна частина документів органів влади, щодо теми, яка досліджується. Це стосується документації фонду Управління одеського порту Державного архіву Одеської області (ДАОО), фондів Миколаївської (Державний архів Миколаївської області – ДАМО) та Херсонської (Державний архів Херсонської області – ДАХО) портових митниць. Згадані архівні доку­менти, безперечно, є основним, а в багатьох випадках і єдиним джерелом, яке дає можливість систематично простежити різні сторони розгортання підприємництва в торговельному флоті і залізничному транспорті, питання взаємовідносин підприємців із правлячим режимом.

Чимала група документів з досліджуваної проблеми міститься в Центральному державному історичному архіві України у місті Києві [4]. Тут зосереджено, насамперед, офіційні ділові папери місцевих установ та організацій шляхів сполучення, звіти щодо будівництва залізниць, їх фінансування та забезпечення, службові записки, листування між різними відомствами (ф. 442, ф. 692). Цінність джерел зазначених фондів полягає, насамперед, у їхній здатності реконструювати процеси будівництва та особливості роботи залізничного і морського транспорту на Півдні України в досліджуваний період. Автором також використано матеріали кількох особистих фондів (ф. 2027, ф. 2056, ф. 2064), де зберігаються документи щодо будівництва залізниці Одеса-Балта у 1863-1865 роках, залізниці Куп’янськ-Ізюм-Лозова у 1897 році.

Документальні матеріали обласних архівів України за своїм характером досить різноманітні. Тут є і щорічні звіти та статистичні рапорти губернаторів, різні статистичні відомості, зібрані гу­бернськими статистичними комітетами та губернськими прав­ліннями і статистично-економічні описи повітів, поточне листування міських, повітових, губернських та центральних органів влади і багато документів іншого характеру. З цих матеріалів можна довідатись про кількість промисло­вих підприємств, а інколи і про вартість їх продукції, про кількість ярмарків і суми тор­гового обороту на них, про діяльність портів і здійснювану через них торгівлю, про розгляд, прийняття і втілення проектів будівництва залізниць. Разом з цим звіти губернаторів дають коротку характеристику окремих галузей господарства, визнача­ючи їх роль в економіці губернії.

Велика кількість документів із зазначених проблем зосереджена у Державному архіві Харківської області [5]. Так, збереглися матеріали про створення Курсько-Харково-Азовської залізниці у 1865 році. У цих документах висвітлені особливості будівництва, вони добре ілюструють позитивну роль Харківського земства у справі проведення залізниці через місто (ф. 44). Тут містяться документи про будівництво залізниць від Харкова до різних місць, зокрема до Азовського моря, Кременчука, Миколаєва тощо. Є відомості про залізничні споруди в губернії, офіційні дозволи на проведення вишукувань у регіоні на різних перспективних напрямках залізничного будівництва, листування харківського губернатора та міської думи з Міністерством шляхів сполучення й іншими державними установами у Санкт-Петербурзі, накази та циркуляри залізничних управлінь у губернії, клопотання та обґрунтування щодо необхідності проведення залізниць від різних місцевих установ, документи про труднощі та негаразди залізничного будівництва у регіоні та багато інших цікавих матеріалів (ф. 3). Також зберігаються документи, які відображають розвиток цих залізниць, зокрема, матеріали про приєднання до них (а також і відокремлення) окремих ланок колії, документи про економічне обстеження краю, листування правління залізниць з різними установами. Також у фонді є цікава справа про злиття у 1906 році Харково-Миколаївської та Курсько-Харково-Севастопольської залізниць в єдину залізницю під назвою „Південні залізниці” (ф. 318).  

У фондах державних архівів Одеської та Херсонської областей також містяться документи, в яких висвітлюється залізничне будівництво та розвиток комерційного морського флоту півдня України.

Так, у фондах ДАОО [6] містяться документи про залізничне будівництво на Півдні України та у Криму, вплив залізниць на розвиток краю (ф. 1, ф. 5); збереглися відомості про один з перших проектів будівництва залізниць на теренах Україні – від Одеси до Овідіополя у 1847 році, який розробив інженер Зібер (ф. 4).

Значний інтерес складають архівні документи судноплавних компаній. На жаль, частина їх була втрачена в роки революції або війни, як, напри­клад, фонд Російського транспортного та страхового товариства (Ространс), деяких інших фірм. Найбільш повно збереглися матеріали РТПіТ, зокрема Головної контори товариства в Одесі (ф. 278). Вони містять цінну інформацію щодо майже всіх аспектів діяльності РТПіТ: свідчення про стан суден та морські перевезення, розрахункові зошити службовців, листування з тор­говельно-промисловими фірмами та агентствами компанії за кордоном, тексти угод з іншими судноплавними підприємствами, контакти правління компанії з урядовими структурами та ін. Значна кількість цих документів вводиться автором у науковий обіг вперше.

Також нами були використані подібні матеріали фонду Південно-Російського товариства пароплавства „Фальц-Фейн” (ф. 360) з архіву Одеси. Певною мірою компенсувати відсутність документів окремих пароплавних підприємств дозволяють матеріали державних установ, які здійснювали нагляд за розвитком торговельного флоту, опікувалися питаннями стосунків із судновласниками.

Серед офіційних матеріалів значний науковий інтерес становить група джерел, яка характеризує діяльність судноплавних фірм, що діяли на Чорному та Азовському морях. Головним чином це уставна та звітна докумен­тація пароплавних підприємств, яка друкувалася наприкінці XIX – початку XX ст., у тому числі звіти про діяльність, списки акціонерів, доповіді членів правлінь [7]. Вони дають важливу інформацію щодо різних сторін діяльності товариств: фінан­сового стану, сум отриманих дивідендів та витрат, придбання суднового скла­ду, його ремонту, виборів керівних органів, складу акціонерів, договірних стосунків з урядом, рентабельності утримання строкових ліній та ін.

Отже, незважаючи на всі недоліки тогочасної статистики, на основі архівних та друкованих джерел можна висвітлити розвиток продуктивних сил, по­казати зміцнення капіталістичного укладу, а також дослідити характер, форми і обсяг розбудови транспортної мережі на півдні України.

Таким чином, офіційні джерела у всій сукупності в цілому досить достовірно відбивають характер та особливості становлення і функціонування залізничного і морського транспорту імперії, різних форм підприємництва в них, з’ясувати їхню роль в економічному розвитку.

До наступного виду джерел відносяться публіцистичні матеріали, які містять чимало фактів та являються цінним додатком при вивченні визначеної автором теми. Газетно-журнальна публіцистика різна за походженням. У свою чергу це обумовлює її інформативну неоднорідність, різний рівень репрезентативності. Матеріали періодичної преси можна поділити за характе­ром на аналітичні (статті, замітки) та інформативні (повідомлення, корес­понденції, репортажі).

Вкрай важливий матеріал для розуміння процесів розгортання підприємництва, конкурентної боротьби між судновласниками, ставлення до заступ­ницької політики самодержавства в морському транспорті дають періодичні галузеві видання [8].

Велику цінність для дослідження питання будівництва залізниць, забезпечення їх рухомим складом має журнальна періодика, особливо професійні видання залізничників [9]. В цих виданнях міститься багатий фактичний матеріал щодо досліджуваної теми, а також велика кількість статистичних даних про будівництво залізниць, відомості про умови експлуатації та запровадження технічних інновацій, про організацію та роботу залізничних майстерень, розкривається роль відомих інженерів та вчених-залізничників тощо.

Як історичні джерела непересічне значення мають спогади, мемуарна література, автобіографії [10]. Вони дають можливість як би з середини розглянути діяльність урядо­вих структур, спрямовану на розвиток морського транспорту басейну, до­помагають детальніше познайомитися з його історією. Попри весь суб’єктивізм, ці джерела значно розширюють можливості дослідження проблеми.

Звичайно дослідник повинен враховувати, що автори спогадів розглядають події крізь призму особистого сприйняття, яке, в першу чергу, залежить від їхніх політичних уподобань, а також від становища, яке вони займали в суспільстві, стосунків з особами, діяльність яких висвітлюється на сторінках подібної літератури.

Зауважимо, що цінність опублікованих і неопублікованих джерел полягає у наявності в них важливого фактичного матеріалу, який безумовно, вимагав оцінки його достовірності, критичного аналізу, ретельного співставлення, порівняння, перевірки відомостей, відбору найістотніших і характерних даних.

Отже, огляд джерел засвідчує наявність достатньої бази для всебічного вивчення питання становлення та розвитку залізничного і морського транспорту на півдні України в другій половині XIX – на початку XX ст.

 

Література:

1.            Сборник сведений по истории и статистике внешней торговли России. /Под. ред. В.И. Покровского, т. І. – СПб., 1902. – 345 с.; Сборник статистических сведений о горнозаводской промышленности России в 1900 г. – СПб., 1903. – 382 с.; Свод статистических сведений по сельскому хозяйству к концу XIX века. – СПб., 1902, разд. 5, таб.: 2-6.; Сводная статистика перевозок по русским железным дорогам в
1900, г., вып. 4. Чугун, железо, сталь. – СПб., 1902. – 294 с.

2.            Отчет по эксплуатации казенных железных дорог за  1903 г., ч. IV. – Екатеринослав,  1904. – 47 с.; Отчет управления Екатерининской железной дороги. Приложение первое. – Екатеринослав, 1905. – 37 с.; Отчет Харьковской Губернской Земской Управы по делу о Харьковско-Азовской железной дороге. – Х., 1867. – 36 с.

3.            Иллюстрированный путеводитель по Южным казенным железным дорогам. – Х., 1913. – 270 с.; Иллюстрированный спутник Курско-Харьковско-Севастопольской железной дороги. – Х.: Издание Управления Курско-Харьковско-Севастопольской железной дороги., 1902. – 250 с.

4.            ЦДІА України. – Ф. 332. – Оп.1. – Спр. 5.; Ф. 442. – Оп. 1. – Спр. 411, 536; Оп. 51. – Спр. 39; Оп. 41. – Спр. 132, ч.1; Оп. 44. – Спр. 667; Оп. 51. – Спр. 39; Оп. 52. – Спр. 331.; Оп. 104. – Спр. 153; Оп. 537. – Спр. 230; Оп. 596. – Спр. 50.; Ф. 692. – Оп. 16. – Спр. 47; Оп. 19. – Спр. 4.; Оп. 20. – Спр. 4.; Ф. 1252. – Оп. 1. – Спр. 163.; Ф. 2027. – Оп. 1. – Спр. 61.; Ф. 2056. – Оп. 1. – Спр. 313.; Ф. 2161. – Оп. 1. – Спр. 29.; Ф. 2064. – Оп. 1. – Спр. 49.

5.            ДАХарО. – Ф. 3. – Оп. 231. – Спр. 128; Оп. 240. – Спр. 47; Оп. 264. – Спр. 8; Оп. 270. – Спр. 317; Оп. 232. – Спр. 354.; Ф. 44. – Оп. 1. – Спр. 546.; Ф. 318. – Оп. 2. – Спр. 5, 16, 23, 33, 34, 41, 48, 60, 98, 140.

6.            ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 62. – Спр. 67; Оп. 174. – Спр. 6.; Ф. 4. – Оп. 23. – Спр. 147.; Ф. 5. – Оп. 1. – Спр. 1612.; Ф. 16. – Оп. 86. – Спр. 315.; Ф. 278. – Оп. 1. – Спр. 7.; Ф. 323. – Оп. 1. – Спр. 5, 38, 44, 61.; Ф. 360. – Оп. 1. – Спр. 1.

7.            Доклад правления Общества Черноморско-Дунайского пароходства чрезвычайному общему собранию акционеров общества 4-го мая 1897 года. – Одесса, 1897. – 16 с.; Доклад члена правления Русского общества пароходства и торговли Н.А. Ржевуского о поездке в Черное и Азовское моря и Одессу, для ознакомления с деятельностью общества. – СПб.: тип. Э. Арнольда, 1905. – 363 с.; Список гг. акционеров Русского общества пароходства и торговли на 1889 г. – СПб., 1889. – 4 с.

8.            Известия Общества для содействия русскому торговому мореходству. – М., 1894-1906.; Русское судоходство. Журнал императорского общества судоходства. – Петербург, 1890-1914.

9.            Вестник Юго-Западных железных до­рог. – Киев, 1903-1904.; Інженер. – Киев, 1882-1886.

10.    Великий князь Александр Михайлович. Воспоминания. – М.: Захаров Аст, 1999. – 525с.; Витте С.Ю. Избранные воспоминания, 1849-1911. – М.: Мысль, 1991.– 708с.