Педагогические науки/5.Современные методы преподавания

Ст. викладач Дротік В.А., ас. Коваленко О.М,

Гірничий факультет Української інженерно-педагогічної академії, Україна

Значення лекційних занять з фізики

у вищому навчальному закладі

Лекційна форма занять має широкі можливості для розвитку самостійності і творчої активності студентів. Задача викладача – навчити студента активно слухати лекцію, мислити «паралельно» (синхронно!) із лектором і конспектувати її зміст.

Конспектування лекції складається із двох етапів: записів, зроблених на самій лекції, і наступної самостійної роботи студента над ними.

Обробляти тему краще всього цілком, коли вона повністю прочитана на лекціях. Можна рекомендувати таку послідовність дій: прочитати конспект і обміркувати зміст матеріалу; розібрати незрозумілі скорочення, вставити пропущені слова; відмітити на полях сторінки підручника, де викладено цей матеріал; виписати питання, які необхідно вияснити самому або задати їх викладачеві на консультації.

Обробка лекційного матеріалу є продовженням лекційної роботи, її зміст можуть складати такі види завдань:

1. Вивчити лекційний матеріал, доповнюючи його тезами із рекомендованої літератури.

2. Порівняти текст лекції з матеріалом підручника, зробити доповнення; скласти план теми, визначивши логіку висвітлення матеріалу на лекції і в підручнику.

3. При обмеженому об’ємі лекційного курсу деякі питання лектор викладає в адаптивній формі. Студенти отримують завдання: доповнити матеріал інформацією із рекомендованої літератури.

4. З тих самих причин лектор може пропустити громіздкі математичні викладки; студентам пропонується проробити їх самостійно, використовуючи підручник та іншу рекомендовану літературу.

5. Для розвитку навичок узагальнення і систематизації отриманих знань пропонується завдання: виконати структурно-логічний аналіз теми, в якому виявити логіку і послідовність змісту матеріалу, виділити основний і допоміжний матеріал.

З метою забезпечення поступового переходу від роботи в аудиторії під контролем викладача до самостійної роботи, пропонуємо скористатися посібником, який складається із трьох частин відповідно до розподілу навчального матеріалу на три семестри і уявляє собою короткий конспект лекцій з фізики, уривок із якого наводимо нижче.

«Умовно фізичні терміни можна поділити на три групи: а) терміни, які позначають фізичний об’єкт (модель об’єкта); б) терміни, які позначають фізичний процес (модель процесу); в) терміни, які позначають фізичну величину.

а) Фізичні об’єкти поділяють на речовинні (об’єкти, які складаються із речовини) і польові (фізичні поля). Приклади речовинних об’єктів: каміння, автомобіль, Земля, газ, рідина, електрон, молекула, конденсатор, амперметр і т.п. Польові об’єкти. В природі (у фізиці) відомо чотири типи фундаментальних взаємодій: сильна, електромагнітна, слабка та гравітаційна. Ці взаємодії носять обмінний характер та здійснюються за допомогою відповідного фізичного (силового) поля.

б) Приклади фізичних процесів: рух, механічний рух, удари (зіткнення тіл), розширення газу, електричний струм, електромагнітна хвиля і т.п. Абсолютно пружний удар, ізотермічне розширення газу – це моделі процесів.

в) Фізична величина вводиться як характеристика фізичного об’єкта (стану об’єкта) або ж як характеристика фізичного процесу. Фізична величина характеризується значенням та розмірністю. Приклад: камінь, маса якого 2 кг, рухається із швидкістю 5 м/с. Маса т (фізична величина) – характеристика об’єкта (каміння); швидкість - характеристика процесу (механічний рух). Механічна робота (робота), як фізичний термін, позначає одночасно і фізичний процес (процес здійснення роботи) і фізичну величину А – характеристику цього процесу.

У фізиці часто зустрічається термін – явище (ефект). Він відноситься до групи б) та може бути визначений так: явище (ефект) – це фізичний процес із неочікуваним (непоясненим) (для фізиків того часу) результатом. Приклад: явище електромагнітної індукції.

В класичній фізиці використовуються дві базові моделі: матеріальна точка та монохроматична хвиля. Більш складні (складові) моделі речовинних об'єктів: абсолютно тверде тіло, пружно деформоване тверде тіло, ідеальний газ, точковий заряд і т.п.

Реальна фізична задача розв’язується в такій послідовності: 1) обмежується коло фізичних об’єктів та фізичних процесів, які нас цікавлять у даному конкретному випадку; 2) будуються моделі виділених об’єктів і процесів; 3) складаються рівняння, які описують стани змодельованих об’єктів і протікання змодельованих процесів».

Посібник має сприяти досягненню таких цілей:

перед лекцією студент має можливість переглянути відповідний матеріал, що дозволяє йому скласти уявлення про логічну структуру та внутрішні зв’язки теми, яка буде розглядатися на лекції;

вивільнити час за рахунок скорочення не дуже складних математичних викладок для того, щоб більше уваги приділяти проблемним ситуаціям, дискусійним питанням, педагогічним аспектам;

орієнтувати студентів на зміст та об’єм майбутніх вимог на екзамені.

Література

1. Конспект лекцій з дисципліни „Фізика”. Частина І (перероб.). Спеціальності: 6.010100.41, 6.010100.21, 6.010100.22, 6.010100.36./ Упоряд.: Дротік В.А. – Стаханов: ГФ УIПА, 2008, 60 с.