Право/11. Криміналістика і судова медицина

Живко М.О.

Львівський державний університет внутрішніх справ

ЕКСПЕРТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ

Побудова правової держави, дотримання законності та зміцнення системи правопорядку в Україні зумовлює доцільність та об’єктивну необхідність застосування правоохоронними органами при розгляді кримінальних і цивільних справ судових експертиз. Проведення експертиз здійснюється на стадії попереднього розслідування або безпосередньо судового розслідування.

В Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 р. №144/5), затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, зазначено, що порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах, їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз й оформлення їх результатів визначаються Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією [6].

Проблематика використання науково-технічних засобів в процесі дослідження речових доказів висвітлена в працях вчених В.П.Бахіна, Р.С. Бєлкіна, В.Г. Гончаренка, О.П.Дубового, В.К. Лисиченка, В.Я.Лукашенка, Я.В.Рибалка, М.В. Салтевського.

Одним із найважливіших інститутів господарського процесу є інститут судової експертизи. Його формування проходило поступово, шляхом прийняття відповідних законодавчих актів та їх застосування на практиці. В результаті сформувалася відповідна правова база, що регулює питання організації та проведення судових експертиз у господарському процесі. Згадана правова база представлена Господарським процесуальним кодексом України, Законом України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 р. №4038-ХІІ, а також низкою підзаконних нормативних актів [6].

Законом України "Про судову експертизу" визначено поняття судової експертизи як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

Отже, за твердженням науковців проведення експертизи – це процесуальна дія, суть якої полягає в дослідженні експертом за завданням правоохоронних органів речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичного стану і обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, яка виникла в процесі правовідносин [ 1, с. 7; 2, с.6]. Судово-експертна діяльність може здійснюватись також на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії) або громадянами за разовими договорами. Атестації судових експертів із числа працівників підприємницьких структур і громадян проводиться Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров'я України Міністерство юстиції України веде спеціальний Реєстр атестованих судових експертів державних організацій, підприємницьких структур та громадян. Органи дізнання, попереднього слідства і суди доручають проведення експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру [3, 4].

Будь-яка структурна одиниця, чи то спеціалізована експертно-криміналістична служба, чи ліцензована підприємницька структура, несе велику відповідальність за одержані результати та зроблені на їх основі висновки щодо відповідності перевірених матеріалів, зразків та інших об’єктів експертизи вимогам їх специфікацій. Правильність і точність одержаних аналітичних результатів залежить від багатьох взаємопов'язаних чинників (якості управління експертизами, правильного ведення документації, рівня підготовки фахівців, якості аналітичної роботи, матеріалів, приладів, реактивів, програмного забезпечення тощо). В умовах розвитку НТП та ІТ-технологій одним з найважливіших моментів проведення експертиз є документування всіх етапів роботи з об’єктами експертиз.

Зі збільшенням обсягу роботи експертних організацій та впровадженням нових вимог до опрацювання інформаційних ресурсів настає момент, коли кількість документів і зразків стає дуже великою і старі методи роботи не можуть забезпечити її виконання. Для швидкого і правильного виконання покладених на експертну організацію обов`язків і вирішення проблем оперативної обробки великої кількості інформації, існують два різних шляхи - екстенсивний (збільшення штату співробітників) або інтенсивний (придбання комп`ютерної техніки та закупівля або розроблення необхідного програмного забезпечення з послідуючим навчанням персоналу).

Перший шлях є економічно і практично невигідним, адже він не підвищує продуктивності праці, не застерігає від помилок, вимагає додаткових приміщень для нового персоналу, збільшення фонду платні тощо. Тому практичним та ефективним вважається другий напрямок, адже у світі бурхливо розвивається напрям комп’ютеризації аналітичних досліджень, створення так званих IMS (Information Management System) - систем управління даними. IMS - пакет програм для порівняння, розрахунку, контролю і поширення аналітичних даних. Ця інформаційна система може виконувати різні функції: від реєстрації матеріалів до опрацювання одержаних результатів, контролю якості, фінансового контролю і складання звітів та висновків проведених експертних досліджень. Тобто, IMS може успішно використовуватися для контролю та управління експертними дослідженнями.

управління експертним підрозділом та здійснення контролю за якістю його діяльності вимагає системного підходу до аналізу структурного підрозділу і процесу управління ним, з метою забезпечення якості проведених експертних досліджень та різних видів експертиз. Системний підхід змістовно відображає групу методів, за допомогою яких реальний об’єкт описується як сукупність взаємозв’язаних чи взаємодіючих компонентів. Завдячуючи системному підходу – ефективному способу розумової діяльності і мислення, можлива творча самореалізація керівника (управлінця), його професійна діяльність за наявності повної та достовірної інформації.

Інформаційна система менеджменту IMS (Information Management System) в експертних структурах має здійснюватися на рівнях Адміністратора (керівника системи) і Виконавця (аналітика) з різними можливостями доступу і редагування.

За допомогою IMS персонал експертної установи може виконувати наступні завдання: реєстрацію матеріалів, документів, зразків, що надходять на дослідження; складання та роздрукування рахунків замовникам; розподіл роботи між Виконавцями і створення аналітичних листків відповідно до поставлених завдань; контроль за процесом дослідженням об’єктів експертизи і заповнення аналітичних листків; порівняння введених в аналітичні листки результатів досліджень з вимогами науково-технічної документації (стандарти, нормативи, специфікації тощо), генерація висновку про відповідність об’єкта експертного дослідження вимогам НТД; підготовлення проектів протоколів експертного дослідження об’єкту та висновків експертних досліджень; підготовлення і складання різних статистичних звітів.

Система управління інформаційного менеджменту IMS включає програмні аспекти та експертні системи. Експертна система - це програма, що поводиться подібно експерту в деякій, звичайно вузькій прикладній сфері. Типові застосування експертних систем містять у собі такі завдання, як медична діагностика, локалізація несправностей в устаткуванні й інтерпретація результатів вимірів та відповідності.

Експертні системи повинні вирішувати завдання, що вимагають для свого рішення експертних знань у деякій конкретній сфері. У тій чи іншій формі експертні системи повинні мати ці знання. Тому їх також називають системами, заснованими на знаннях. Однак не всяку систему, засновану на знаннях, можна розглядати як експертну. Експертна система повинна також уміти певним чином пояснювати свою поведінку і свої рішення користувачу, так само, як це робить експерт-людина. Це особливо необхідно у сферах, для яких характерна невизначеність, неточність інформації (наприклад, у медичній діагностиці, експертних дослідженнях зразків матеріалів тощо).

Отже, інформаційна система менеджменту IMS (Information Management System) дозволяє: підвищити продуктивність при роботі з великим обсягом документів; зменшити ризик помилок; здійснювати організацію роботи й оформлення документації у відповідності з вимогами відповідних стандартів; прискорити пошук необхідної інформації; керувати процесом проведення експертних досліджень; швидко готувати статистичні звіти за будь-який період часу; контролювати якість проведення лабораторних досліджень тощо.

Інформаційна система менеджменту IMS (Information Management System) може працювати як в локальній мережі, так і на окремому комп`ютері та використовуватися для здійснення контролю за експертними дослідженнями. Ці системи необхідно удосконалювати у відповідності з розвитком НТП та пристосовувати їх для використання в різних галузях народного господарства.

Література:

1. Білуха М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза: Підручник. – К.: Вища школа, 1992. – 279 с.

2. Рудницький В.С., Бруханський Р.Ф., Хомин П.Я. Судово-бухгалтерська експертиза економічних правопорушень. Навч.посіб. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.

3. Салтевский М.В., Лысов Н.Н. Криминалистическая фотография, кинематография и видеозапись в правоохранительной деятельности. – К., 1993. – 146 с.

4. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. – К.: Кондор, 2005. – 588 с., 32 іл.

5. Сурмин Ю.П. Теорія систем и системный анализ: Учебное пособие. – К.: МАУП, 2003. – 368 с.

6. Сайт ВРУ // http://www.rada.gov.ua/