Право / 2.Административное и финансовое право.

Студентка Пластара К.І.

Донецький нацiональный унiверситет економіки i торгiвi

iменi МихайлаТуган-Барановського, Украiна

Роль i мiсце фiнансового права в системi ринкових вiдносин

Актуальність теми полягає в тому, що не так давно Україна приєдналась до складу країн з ринковою економікою, тому дещо змінились умови існування тих чи інших понять, їх роль в економіці. Зокрема це стосується фінансового права. Метою написання даної статті є визначення необхідності існування фінансового права, його місця і ролі в системі ринкових відносин.

Утвердження та суспільне визнання фінансового права головним чином як інституції ринкового типу знаменує вагомий соціально значимий здобуток, оскільки на теренах вітчизняного права з'явився суто ринковий регулятор. Цей ринковий регулятор повинен виконувати щонайменше два головних завдання. По-перше, забезпечити функціонування і динамізм фінансової системи і економіки в цілому на глибинних ринкових засадах. По-друге, виявилось необхідним і важливим в умовах глобалізаційних тенденцій утвердити, закріпити й законодавчо забезпечити фінансово-правовий механізм, який мав би потужний потенціаль регуляторної енергії і в одночас був націлений на захист ринкових свобод і можливостей.

Існування і розвиток фінансово-правового регулювання, його місце і функції в суспільному житті характеризуються рядом закономірностей.

1. Кожний цивілізаційний етап історичного розвитку конкретної держави об'єктивно вимагає чітко визначеної системи правового регулювання; при іншому підході неминуче визрівають украй негативні наслідки. Наявність чи відсутність ринкових відносин в економічній системі є визначальним критерієм її історичної та цивілізаційної дієздатності.

2. В умовах ринку процес фінансово-правового регулювання усе більшою мірою звільняється від адміністративно-командного засилля, від стихійності, на зміну якій приходить законодавче забезпечення реалізації об'єктивних потреб та інтересів.

3. Закономірною тенденцією фінансово-правового регулювання в ринкових умовах є формування відносно відособлених регулятивних засобів і механізмів. У ринковій системі саме фінансове право набуває значення самостійної і потужної сили, оскільки викликає до життя засновані на економічних інтересах регулятивні механізми.

4. Розвиток ринкових відносин зумовлює якість фінансово-правового регулювання. Це означає зростаючу диференціацію і водночас інтеграцію фінансово-правових регуляторів, створюється свого роду інфраструктура саме фінансово-правових регуляторів.

Фінансово-правове регулювання – це найбільш знаковий момент, що підтверджує наявність ринкових відносин. Саме за ринкових умов стає дуже необхідним відчутно звузити, якщо не прибрати взагалі, такі прецеденти у фінансово-правових відносинах, як «випадковість», волюнтаризм, егоїстичний суб'єктивізм, наростання фінансово-правових колізій тощо.

В усі часи кожна держава прагнула до створення чіткої, безколізійної системи права. За ринкових умов законодавчо-правове регулювання (фінансового права також) не може стати знаряддям політичної влади. Ринкова структура фінансово-правового регулювання в принципі не сприймає таку модель. Ринкове середовище не стимулює прояв норм, які зобов'язували б суб'єктів та учасників фінансово-правових відносин «триматися разом та діяти спільно».

Ринкові умови передбачають таку систему фінансово-правового регулювання, яка органічно включає наявність як «норм-заборон», так і системи дозволянь, узгоджувань, позитивних зобов'язань, норм-рекомендацій тощо. На відміну від кримінального чи адміністративного права, юридичний режим фінансового права більш демократичний. Фінансове право, як і усі інші різновиди права, передбачає механізми примусу, в тому числі через використання безпосередньо державного апарату і в деяких випадках кримінальної відповідальності.

Отже, є підстави вважати, що саме в специфіці та мірі практичного застосування юридичного режиму дозволянь і заборон, позитивних зобов'язань, норм рекомендаційного, узгоджувального характеру і полягає критерій розмежування поділу фінансово-правового регулювання на адміністративно-командне і ринкове. Можна стверджувати, що дієвість і юридична сила фінансового права досягається все ж таки не лише органами юрисдикції чи пануванням методів владних приписів, а все більшою мірою за рахунок і завдяки суто ринковим способам, прийомам та інструментам. Але навіть за цих умов фінансове право – не просто соціальний, а офіційний, державний регулятор економічних відносин.

Фінансове право у практичному житті суспільства – феномен, що узгоджує економічні інтереси. Своє вираження і практичну реалізацію фінансове право знаходить у законах як нормативних актах вищої юридичної сили, інших нормативних та підзаконних актах, постановах Кабінету Міністрів, відповідних міністерств, відомств, державних комітетів, рішеннях Національного банку, державних комісій, судових рішеннях з фінансово-правових проблем тощо.

Література:

1. Кучерявенко М. Який рівень дискусії про предмет фінансового права може мати творчу перспективу? // Право України. – 2006. - №12. – с. 113 – 117.

2. Ковальчук А. Роль і місце фінансового права за ринкових умов // Право України. – 2007. - №2. – с.45 – 48.

3. «Чисельність зв'язків у системі права не дозволяє її оперативно перебудовувати, навіть при радикальних змінах залишаються релікти попереднього правового стану. Усе це не дозволяє вважати ту чи іншу систему ідеальною» // Государство и право. – 2004. - №9. – с.89