Карпенко Н.В., Альошкіна А.А.

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

Проблема психологічної функціональної готовності дитини до школи

Найважливіше завдання, що стоїть перед системою сучасної дошкільної освіти – це всебічна підготовка дитини до життя у сучасному суспільстві.

Проблема психологічної готовності дитини до школи набуває все більшої актуальності у зв’язку з тотальним переведенням дітей на навчання у школі з шести років. Психологічна готовність дитини до шкільного життя – це один з найважливіших підсумків психічного розвитку на завершення  періоду дошкільного дитинства. Необхідний і достатній рівень психічного і соціального розвитку дитини для засвоєння змісту навчальної програми в умовах школи виявляється повним комплексом структурних компонентів психологічної готовності дитини до школи, а саме: функціональної, психомоторної, вольової, мотиваційної, емоційної, інтелектуальної.

Функціональна психологічна готовність дитини до школи – це такий рівень дозрівання центрів у корі головного мозку, що разом із завершенням   процесу міліонізації нервових волокон дозволяють дитині без перевтоми та збитків для здоров’я виконувати нові соціально значимі обов’язки по здійсненню самостійного успішного навчання в умовах школи.

Психомоторна готовність дитини до школи – це дозрівання центрів моторики і сенсорики у корі головного мозку на рівні, що забезпечує дитині можливості новоутворення потрійного сенсомоторного зв’язку (слух, зір, дрібна моторика рук), що забезпечує відтворення на аркуші паперу засобами письма почутого слова (за Г.С. Костюком – головні новоутворення молодшого шкільного віку).

Вольова готовність дитини до школи – це рівень дозрівання центрів волі у дитини у поєднанні із завершенням міліонізації нервових волокон, який дозволяє їй забезпечити довільний внутрішній контроль своєї соціальної поведінки у відповідності з нормами шкільного життя та довільну регуляцію пізнавальних процесів протягом усього уроку.

Виходячи з того, що мотив є внутрішнім психічним поштовхом людини до дії, то мотиваційна готовність дитини до школи полягає у сформованості у дитини до  позитивного, довготривалого, активно діючого мотиву як для  багаторічного навчання у школі.

Емоційна готовність дитини до школи – це сформовані у дитини позитивні емоційні переживання відносно школи і шкільної діяльності та інтелектуальні, моральні, естетичні, праксичні почуття по відношенню до всіх учасників педагогічного процесу (учитель, однокласники, батьки) та навчання.

Особистісна готовність дитини до школи – це рівень сформованості структури особистості дитини в цілому (безумовне і позитивне прийняття своєї статі, навчальні інтереси, потреби, ціннісні орієнтації, дієві установки, рівень претендувань, самооцінка, усвідомлення себе, що дає змогу самореалізації дитини.

Інтелектуальна готовність дитини до школи – це такий рівень дозрівання центрів пізнавальних процесів у корі головного мозку, що відповідає розвитку на рівні семилітнього віку її психічним пізнавальним процесам (пам’яті, увазі, мислення, уяви, сприймання, відчуттів) та  забезпечує дитині головне новоутворення дошкільного віку –  обізнаність і кмітливість [1; 23-43].

Функціональна психологічна готовність дитини до школи є необхідною основою для всіх інших видів, що складають повну психологічну готовність дитини до школи. Тому першочерговим завданням діагностики шкільної зрілості є виявлення функціональної готовності дитини до школи. Для визначення функціональної психологічної готовності до школи, нами було охоплено масив із 40 дітей перших класів, 19 дітей школи міста Суми, та 21 дитину сільської школи Сумської області. Використано методику Керна-Їрасека, що складається із трьох завдань: «Малюнок чоловічої фігури», «Копіювання речення», «Змалювання групи крапок». Обстеження проводилося  групами з 8 – 10 дітей, з вересня по жовтень 2008 року, в звичайній обстановці, в приміщенні класу, одна дитина за партою, в позанавчальний час, не порушуючи режиму життя дітей цього віку, враховуючи стан кожної дитини, в умовах добровільності за одержання згоди педагога. У обробці результатів дотримувались положень аналізу за критеріями автора: кожне виконане завдання оцінюється в балах від найкращого виконання 1 бал до найгіршого виконання 5 балів. В обчисленні загального результату діагностики, поєднувались сумарно бали отримані зокрема у кожному з трьох завдань та за наданими критеріями  визначалися функціональна готовність дитини до школи [3; 138-150].

         У таблицях №1 та №2 подано результати отриманих даних за кількісною та якісною обробкою.

Таблиця № 1

Рівень функціональної психологічної готовності дитини до школи виявлений за трьома методиками у дітей сільської школи

Ім’я дитини, що обстежувалась на рівень функціональної психологічної готовності дитини до школи

Вік дитини на момент дослідження

Методика №1 Малюнок чоловічої фігури

Методика №2 Копіюва-ння речення

Методика №3 Змалюва-ння групи крапок

Сума балів отримана за трьома завданнями

Рівень функціо-нальної готовності за критеріями

1. Ксенія Б.

6.5

2

3

3

8

Вище середньої

2. Артем Б.

5.11

3

2

3

8

Вище середньої

3. Богдан Б.

5.9

3

3

3

9

Середня

4. Лілія Б.

6.3

2

3

1

6

Вище середньої

5. Денис В.

7.1

3

3

4

10

Нижче середньої

6. Дмитро Д.

6.7

2

3

4

9

Середня

7. Ігор Ж.

6.7

2

3

2

7

Вище середньої

8. Владислав К.

6.3

2

4

3

9

Середня

9. Іван Л.

7.1

3

2

4

9

Середня

10.Ксенія Л.

6.9

2

2

2

6

Вище середньої

11.Олександр М.

6.4

5

5

3

3

Низька

12. Владислав П.

7.1

3

3

3

9

Середня

13.Софія Р.

6

2

2

3

7

Вище середньої

14. Ярослав Р.

6.6

5

5

4

14

Низька

15. Надія С.

6.10

3

3

2

8

Вище середньої

16. Владислав С.

6.5

1

2

1

4

Висока

17. Данило С.

6.9

1

3

2

6

Вище середньої

18. Анна Ц.

6.11

1

2

2

5

Висока

19. Аліна Ш.

6.4

5

4

4

13

Низька

                                        

Таблиця №2

Ім’я дитини, що обстежувалась на рівень функціональної психологічної готовності дитини до школи

Вік дитини на момент дослідження

Методика №1 Малюнок чоловічої фігури

Методика №2 Копіюва-ння речення

Методика №3 Змалюва-ння групи крапок

Сума балів отримана за трьома завдан-нями

Рівень функціо-нальної готовності за критеріями

1. Анна Б.

8

3

2

3

    8

Вище середньої

2. Артем Б.

8.5

2

1

3

6

Вище середньої

3. Вікторія Б.

7.11

2

1

3

6

Вище середньої

4. Валерія Б.

8.2

5

1

1

7

Вище середньої

5. Валерія В.

7.8

3

1

3

7

Вище середньої

6. Олександр В.

8.2

4

1

4

9

Середня

7. Ангеліна Є.

8.2

2

1

3

6

Вище середньої

8. Юлія І.

8.3

2

1

2

5

Висока

9. Христина  З.

7

2

2

2

6

Вище середньої

10. Анастасія К.

8.1

1

1

3

5

Висока

11. Анастасія М.

8.4

1

1

2

4

Висока

12. Роман П.

8

3

2

2

7

Вище середньої

13. Микола Р.

8.1

2

1

3

6

Вище середньої

14. Максим Р.

7.9

3

2

3

8

Вище середньої

15. Владислава С.

7.4

2

1

2

5

Висока

16. Павло С.

7

2

1

2

5

Висока

17. Володимир Т.

8.1

2

1

4

7

Вище середньої

18. Дмитро Т.

7.10

2

1

3

6

Вище середньої

19. Вікторія Ф.

8

2

1

2

5

Висока

20. Ігор Ч.

8.4

2

1

2

5

Висока

21. Анастасія Ю.

8.2

2

1

3

6

Вище середньої

 

На основі кількісного і якісного аналізу результатів дослідження необхідно звернути увагу що у дітей міської школи міста Суми функціональну готовність на високому рівні показали лише двоє першокласників (вік 6,5; 6,11), 8 із 19 осіб показали вище середньої (вік 6,5; 5.11; 6,3; 6,7; 6,9; 6; 6,10, 6,9). Саме у дітей з високою і вище середньої функціональною готовністю можна очікувати на наявність решти складових психологічної готовності до школи та успішність у навчанні.

Середній рівень – показали 5 учнів міської школи, що може бути проблематичним бо це межа між готовністю і не готовністю до школи. Низьку функціональну психологічну готовність дитини до школи – показали 3 учні (вік 6,4; 6,6; 6,4), це свідчить, що у них не сформовані психологічні складові повної психологічної готовності, вони психічно незрілі, а тому не можуть успішно навчатися в школі, бо завдання, які передбачені програмою школи не посильні для їх виконання ні за їх фізіологічними, ні за їх психічними можливостями.

У обстежених дітей сільської школи віком 7 – 8 років. Із 21 особи 13 дітей показали вище середньої  функціональну готовність (вік 8; 8,5; 7,11; 8,2; 7,8; 8,2; 7; 8; 8,1; 7,9; 8,1; 7,10; 8,2), та 7 мають високу (вік 8,3; 8,1; 8,4; 7; 7,4; 8,4; 8), що свідчить про завершення дозрівання центрів у корі головного мозку відповідно вікові. Один учень  має середній рівень, хоча як йому на момент дослідження виповнилося 8,2 років, що дає право сказати про індивідуальність розвитку за якої навчання буде складним.

         Отже, навіть якщо сільська школа має менші можливості для підготовки, а діти уже досягли віку семи років, то стан їх психічного дозрівання природно підійшов до закономірної вікової межі готовності до школи. Отже, навіть без спеціальних стимулюючих факторів, як уже було зазначено, закінчилося дозрівання центрів у корі головного мозку, відповідно віковим закономірностям.

В школі обласного центру з більш вищим рівнем підготовки дітей у дошкільних закладах ніж у сільській місцевості, у разі якщо діти пішли у 1 клас з 6, або 5,5 років то результати їх функціональної готовності до школи за діагностичними методиками виявився недостатнім, що свідчить про незрілість. Важливо наголосити, що у випадку не завершення дозрівання на рівні семи років, діти одержують навантаження на центри, що через свою незрілість ще не готові виконувати якісно цю роботу, і дитина хоче добре виконати це завдання, але об’єктивно не може, скільки б не вправлялася.

Значна кількість дітей, не дивлячись на календарний вік і “шкільні” навики, що є у них, зазнає великих труднощів у навчанні. Основною причиною їх неуспіху є те, що вони ще малі “психологічно”, функціонально незрілі, тобто не готові до шкільного типу навчання. Надзвичайно важливе своєчасне виявлення незрілості дітей, для можливості її подолання в умовах дошкільного закладу з метою попередження виникнення проблем.

Існують різні особливості розвитку дітей 6 років та симптомів неблагополуччя,  що впливають на успішність у шкільному навчанні, викликаних не зрілістю психіки і нервової системи та неможливістю через це виконати поставлені програмою завдання у школі. 

1. Тривожність. Висока тривожність здобуває стійкість при постійному невдоволенні навчальною роботою дитини з боку вчителя і батьків і самою дитиною переживається страх неуспіху. Тривожність виникає через страх щось зробити погано, неправильно, знову не догодити вимогам дорослого. Через наростання тривожності і зв'язаної з нею низької самооцінки, знижуються навчальні досягнення, закріплюється досвід неуспіху. Непевність у своїх силах приводить до ряду інших особливостей – діяти тільки за зразком і шаблоном, остраху виявити ініціативу. Дорослі, не задоволені низкою продуктивністю навчальної роботи дитини, усе більше і більше зосереджуються в спілкуванні з нею на її невдачах, що підсилює емоційний дискомфорт дитини [5; 75-90].

2. Негативістська демонстративність. Негативізм – бажання зробити наперекір, протилежно проханню дорослого. Демонстративність – особливість особистості, пов'язана з підвищеною потребою в позитивній оцінці її успіху й повазі до неї з боку близьких і батьків, учителів, однокласників. Дитина, що має таку потребу, поводиться манірно, її перебільшені емоційні реакції служать засобом досягнення головної мети – звернути на себе увагу, одержати схвалення. Якщо для дитини з високою тривожністю основна проблема – надмірне постійне несхвалення з боку дорослих, то для дитини з демонстратизмом – постійне очікування нагород, похвал. Джерелом демонстративності, що яскраво виявляється навіть в дошкільному віці, звичайно є брак уваги батьків до дітей, що почувають себе в родині «занедбаними», «недолюбленими», «не потрібними». Діти з негативістською демонстративністю, через порушення правил поведінки, домагаються лише так  необхідної їм уваги. Це може бути навіть недоброзичлива увага (покарання, докір), але цим дитина компенсує увагу дорослих без якої вона вже не може жити.

3.                  «Відхід від реальності» - це ще один варіант несприятливого варіанту особливості розвитку. Він проявляється у поєднанні демонстративності з одночасною тривожністю. Ці діти теж мають сильну підвищену потребу в увазі до себе з боку близьких дорослих, але реалізовувати її в різкій театралізованій формі (демонстратизмі) не можуть через свою тривожність. Вони намагаються бути малопомітні, побоюються викликати несхвалення, прагнуть до надмірно старанного виконання вимог дорослого. «Голод» прийняття його успіху дорослими, незадоволена потреба в увазі призводить до наростання тривожності і ще більшої пасивності, непомітності, надмірної критичності до себе і гіперсамоконтролю. Не досягаючи очікуваних успіхів у навчанні, вони «випадають» із процесу навчання на уроці, не порушуючи дисципліни, не заважаючи працювати вчителю й однокласникам, вони «витають у хмарах». Ці діти особливо люблять фантазувати. У мріях, різноманітних фантазіях дитина одержує можливість стати головною діючою особою, відчути і пережити уявно відсутнє у неї визнання.

Якщо спостерігаються часті соматичні захворювання: дратівливість, млявість, сонливість, плаксивість – це як правило свідчить про відсутність норми потрібного рівня функціональної готовності [2; 43].

 

Список літератури:

1.     Білан О. І., Партико Т. Б., Хома О. С. Методичні рекомендації для діагностики шкільної зрілості дітей 6-7 років // Конспект. – Львів: Лонміо, 1994 – С. 39-52.

2.     Готовность к школе / Под ред. И. В. Дубровиной. – М., 1995 – 289 с.

3.     Карпенко Н. В. Діагностика психічного розвитку дитини в роботі педагога (вчителя, вихователя): Навч. Посібник. – К.: Каравела, 2008. – 192 с.

4.     Карпенко Н. В. Дитячі страхи. Психологія їх подолання. – К.: Главник, 2007. – 144 с.

5.     Популярная психология для родителей / Под ред. А. А. Бодалева. – М.: Педагогика, 1989. – 256 с.