Діщенко Д.В., Сіпатрін М.М.
Академія Митної Служби
України
Вплив додаткових диференційованих фізичних
навантажень на заняттях зі спеціальної підготовки на рівень показників фізичної
підготовленості курсантів Академії Митної Служби України
В Академії Митної Служби України
(АМСУ), як і у багатьох вищих
навчальних закладах силових структур України, де курсантам викладається
спеціальна підготовка, існує проблема зниження рівня фізичної підготовленості
курсантів. Справа в тому, що фізичне виховання за загальноприйнятою програмою в
АМСУ викладається на першому, другому та п’ятому курсах навчання. З третього по
четвертий курс викладається спеціальна підготовка, де курсанти вивчають рукопашний
бій, вогневу підготовку та стройову підготовку. Також в спеціальній підготовці присутній
модуль загальної фізичної підготовки, але його тривалість складає 4-6 занять. Зрозуміло,
що для вдосконалення основних фізичних якостей час значно зменшується і це
значно погіршує фізичний стан курсантів. Для вирішення цієї проблеми пропонується
інтенсифікувати процес фізичного виховання в межах часу відведеного на
академічні заняття зі спеціальної підготовки. Одним з реальних засобів
вдосконалення навчального процесу ми вважаємо використання додаткових
диференційованих фізичних навантажень для розвитку основних фізичних якостей
курсантів.
Разом з тим, для більш
адекватного і цілеспрямованого вдосконалення основних рухових якостей необхідно
застосовувати попереднє тестування з метою визначення порогу толерантності до
фізичного навантаження.
Обираючи напрямок дослідження, ми
враховували те, що фізичні тренування з урахуванням рівня індивідуальної
толерантності є найбільш досконалими в практиці оздоровчої фізичної культури та
фізичного виховання, оскільки вони дозволяють диференційовано, з урахуванням
фізичного навантаження, яке переноситься без ознак перенапруги, вдосконалювати
базову фізичну якість - витривалість і, як наслідок, підвищувати показники
фізичної працездатності та аеробної продуктивності організму. Спрямованість
занять на розвиток в першу чергу витривалості сприяє створенню фундаменту для
більш плідної праці над вдосконаленням інших фізичних якостей і рухових
навичок, забезпечує подальше підвищення фізичної підготовленості, більш
виражені темпи зросту результатів, ніж заняття іншої спрямованості. Такий
підхід в більшій мірі підвищує функціональні можливості організму і покращує
показники фізичної працездатності.
Як вже зазначалось, тренування
проводились під час академічних занять зі спеціальної підготовки в основній
частині заняття. Тривалість тренування сягала 20 хвилин. Дозування навантаження
здійснювалось за відносною потужністю до максимальної, яка була досягнута під
час тестування, і тренування проводилось за наступною схемою:
Періоди тренування |
Потужність
навантаження в порівнянні з пороговою |
||
Вступний
розділ |
Основний
розділ |
Заключний
розділ |
|
1-й
період тренування (1-3
заняття) |
40%-50% |
60%-80% |
50%-40% |
Тривалість
тренування |
2-3
хвилини |
3-4
хвилини 2 рази |
3-5 хвилини |
2-й
період тренування (4-15
заняття) |
50%-60% |
80%-100% |
60%-50% |
Тривалість
тренування |
3
хвилини |
4-5
хвилин 3 рази |
3 хвилини |
В результаті, під час щомісячної
перевірки фізичної підготовленості, курсанти, які додатково займалися по
запропонованій програмі, показували значно кращі результати, особливо в бігу, у
підтягуванні на перекладині у чоловіків та згинанні та розгинанні рук в упорі
лежачи у жінок, у порівнянні з курсантами, які займались по загальноприйнятій
методиці.
Наші дослідження показують, що
тренування, які враховують показники індивідуальної толерантності до фізичного
навантаження, надавали можливість співвідносити інтенсивність навантаження і
функціональні можливості організму, що забезпечувало оптимальний оздоровчий
ефект.
Важливим є те, що такі регулярні
фізичні навантаження та отриманий ефект позитивно впливають на життєдіяльність
курсантів та є необхідними у їх майбутній професії та кар’єрі.