Євлахова Н. В.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

Визначення здорового способу життя студентів

Нерідко сьогодні людина неправильним способом життя: шкідливими звичками, гіподинамією, переїданням та ін. доводить себе уже у 20-25 років до несприятливого стану та виникненню багатьох хвороб. Сьогодні проблема такої загрози здоровю розглядається спільнотою як загроза великого масштабу.

Тому актуальним  є формування у студентів перших курсів уявлення про здоровий спосіб життя. Здорова фізично і духовно розвинена людина щаслива – вона добре себе почуває, отримує задоволення від своєї роботи, прагне до самовдосконалення, досягаючи негаснучої молодості духу та внутрішньої краси [1].

Сучасна наука свідчить, що здоров’я людини є складним феноменом глобального значення, який може розглядатись як філософська, соціальна, економічна, біологічна, валеологічна категорія, яка постійно змінюється [3,4]. Виходячи з цього, можна сказати, що досить складно визначити здоров’я у повному обсязі.

Відомо, що здоровий спосіб життя – це спосіб життя, який оснований на принципах, раціонально організований, активний, трудовий, загартовуючий, в той же час, захищаючий від неблагоприємних дій оточуючого середовища, який дає можливість зберігати психічне та фізичне здоров’я [2].

 Здоровий спосіб життя, за думкою Мошкова В.Н. – це активна життєдіяльність людини в гігієнічному і соціальному аспектах, який неприривно пов’язаний з природними і соціальними умовами і реалізацією людських здібностей в сфері праці, відпочинку, харчування, дотримань режиму. 

Також це вдосконалення активної адаптації до різних умов середовища, а фізична культура представляє представляє собою основу неспецифічної профілактики порушень різних функцій організму. Фізична культура являється головною умовою і в значному ступені охоплює поняття і явище здорового способу життя.

Актуальності  набуває проблема підтримання фізичного здоров’я серед студентської молоді, яка більше часу проводить сидячі за комп’ютерами та на заняттях в учбових закладах.

Фізична інертність, малорухомий спосіб життя веде до порушення обміну речовин, розвитку атеросклерозу судин, виникненню інших хвороб. Відомо, що фізичне здоров’я визначають індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, рівень фізичного розвитку, фізіологічні функції організму.

Метою наших досліджень було визначення за допомогою анонімного тестування за В.Лозинським та В.І. Агаровим здорового способу життя студентів першого курсу різних факультетів [6].

Результати тестувань по В.І. Агарову показали, що тільки 2% студентів ведуть здоровий спосіб життя, 94% – задовільний, 4% – незадовільний. За тестуванням по В.Лозинському  : здоровий спосіб життя ведуть 27%, відносно здоровий – 70%, неправильний – 3%.

Чітко спостерігається, що серед студентів музично-педагогічного факультету (музика, хореографія) на 40% більше тих, які ведуть здоровий спосіб життя, або задовільний, ніж на інших (в тому числі і художньо-графічний, де студенти більшість часу проводять сидячи).

Тому фізична активність являється одним з ключових аспектів здорового способу життя. Оптимальна фізична активність може бути досягнена за рахунок ходьби, бігу, заняття рухомими видами спорту, танцями, а також виконанням гімнастичних вправ [7].

Регулярне фізичне тренування, раціональне харчування, підвищений руховий режим сприяють підвищенню функціональних можливостей організму, покращенню здоров’я [8]. Раціональна форма рухової активності – це рухова активність, яка забезпечує необхідні і достатні показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості, фізичної готовності до виконання основних соціальних функцій, високу працездатність, відносно низьку втомлюваність. 

Вибір виду фізичних вправ, її тривалість, періодичність і кількість повинні підбиратись індивідуально [5,7]. Вже через півроку: ви станете діяльнішим, відчуєте прилив сил, поліпшиться координація руху та реакція. Буде легше боротися з нервовим напруженням і поганим настроєм, підвищиться розумова та фізична працездатність, що в свою чергу позитивно відобразиться на якості  навчання.

Отже, формування здорового способу життя процес багатогранний, що потребує спільних зусиль та бажання кожної людини.

 А фізична культура загалом у суспільстві і кожної людини окремо представляє собою базову умову формування і здійснення здорового способу життя , який в свою чергу не тільки основа доброго самопочуття і бадьорого настрою, але і шлях до оздоровлення та рішення багатьох питань кожної людини.

Література:

1.Абросимова Л.И., Юрко Г.П. Физическое воспитание .– М., 1989г.– 265с.

2. Виноградов П.А. Физическая культура и здоровый образ жизни. Москва., 1990.

3. Воложин А.И., Субботин Ю.К.  и др. Путь к здоровью. Москва., 1987.

4. Гогулан М.Ф. Попрощайтесь с болезнями. – М.: Советский спорт, 1999. – 304 с., илл.

5. Лісі цин Ю. П. Спосіб життя і здоровя населення. – М., 1990.

6. Субота Н.П., Коц С.М. Валеологія. Навчальний посібник. Харків: ХНПУ, 2005.–168с.

7. Физическая культура – основа здорового образа жизни / Под общ. ред. Н.Б. Барышевой. – Самара, 1996.– 156 с.  

 8. Харитонов В.И., Бажанова М.В. и др. Валеологические подходы в формировании здоровья учащихся, Челябинск ,1999 г. –129с.