Канівець О.М.

Сумський національний аграрнй університет

Про земельний кадастр та інші актуальні аграрні питання.

Землю в народі називають матір’ю – годувальницею. Тому й ставлення до неї повинне бути, як до матері. Земля потребує постійної уваги до себе кожного громадянина. Адже від стану її використання та охорони залежить збереження корисних властивостей землі й передусім її родючості, без чого не можуть бути забезпечені благополуччя і добробут ні нинішнього ні майбутнього поколінь.

У різні історичні періоди світові вчені були єдині у висновку, що міць держави, життєвий рівень її громадян, залежать не стільки від володіння земельними та іншими природними ресурсами, стільки від розумного та дбайливого використання цих ресурсів, їхньої охорони. Особливо актуально це питання постає в даний час – час земельної реформи. Сучасна земельна реформа в Україні є важливою складовою частиною аграрної реформи, охоплює, крім земельних відносин, відносини власності на матеріально – технічні засоби виробництва та інші аспекти функціонування аграрного сектора, зокрема його взаємовідносини з державою, суміжними сферами економіки фінансово – кредитною системою тощо. Реформа ліквідувала державну монополію земельної власності, відновила приватну власність на землю та інші засоби виробництва, відродила в селян почуття власника і господаря на землі та створила на цій основі виробничі структури, які базуються на приватній власності. В цих умовах зростає роль державного земельного кадастру. [3]

Державний земельний кадастр - це єдина державна система, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Значення державного земельного кадастру обумовлено тим, що він є інформаційною основою для вирішення питань щодо поділу земель на категорії, набуття і реалізацію прав на земельні ділянки, визначення і зміни цільового призначення земельних ділянок. Основними завданнями його введення є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності, який є інформаційною базою для ефективного управління земельними ресурсами, підтвердження права власників і користувачів на земельні ділянки, регулювання земельних відносин і т. д. Робота з такими об’ємами інформації неможлива з застосуванням ручної праці й «паперової технології», це приведе до зростання кількості різних реєстраційних журналів, облікових книг та маси іншої документації. [2]

Ці проблеми, в сучасних умовах, успішно вирішуються створеною автоматизованою системою ведення державного земельного кадастру (АСВДЗК) із використанням новітніх інформаційно – технічних систем. Необхідність створення АСВДЗК зумовлена швидким зростанням кількості земельних ділянок, власників землі та землекористувачів, а також значного збільшення операцій із земельними ділянками, пов’язаних з включенням землі у ринковий обіг (купівля – продаж, спадщина, дарування, викуп, вилучення тощо). Результатом освоєння АСВДЗК є автоматизоване введення та обробка інформації про розмір, якість земельних ділянок їх власників, що дає змогу оперативно проводити реєстрацію, облік, оцінку земель і вирішувати масу питань пов’язаних з ринком землі.

Мета автоматизованої системи полягає у створенні бази широкого використання комп'ютерної техніки - єдиної державної інформаційної системи для забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій достовірною інформацією про землю.

Отже, основними завданнями Автоматизованої системи державного земельного кадастру є:

• створення на основі новітніх комп'ютерних та інформаційних технологій дієвого механізму автоматизованого ведення державного земельного кадастру;

• сприяння розвитку ринкових відносин, зокрема в аграрному секторі економіки;

• підтвердження права власників та користувачів на земельні ділянки;

• забезпечення земельно-кадастровою інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій;

• сприяння забезпеченню своєчасних надходжень коштів від плати за землю;

• удосконалення взаємодії міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у сфері управління земельними ресурсами;

• удосконалення механізму розрахунку розміру платежів за землю;

• створення і управління банками даних про наявність і стан земельних ресурсів;

• інформаційне забезпечення і підтримка широкомасштабних робіт із землеустрою, моніторингу земель, державного контролю за використанням та охороною земель, регулювання оптимального розвитку територій, включаючи встановлення меж територій з оздоровчий, історико – культурний.[1]

Особиста зацікавленість в наслідках праці на землі закономірно стимулює власника чи орендаря земельної ділянки до її ефективного використання.

Одним із заходів зростання ефективності землеробства – підвищення продуктивності рослин. Для підвищення продуктивності рослин необхідна максимально повна мобілізація їх потенціальних можливостей в процесі формування урожаю. Мінеральне живлення – один із важливих і регульованих факторів вирішення цього завдання.

Науково - обґрунтоване використання впливу добрив в кожний період процесу формування урожаю, в конкретних умовах дає можливість отримати його максимальним. Отже в зв’язку з цим важливо контролювати стан рослин в усі періоди їх життєдіяльності і одночасно мати інформацію про наявність і стан поживних речовин в ґрунті.

Аналізуючи вище згадане виникає думка, що державний контроль за використанням та охороною земель, а отже і їх використання буде значно ефективнішим, якщо в структурі земельних ресурсів створити відповідну лабораторію.

Добре оснащена агрохімічна лабораторія зможе вирішувати і ряд інших питань, зокрема питання контролю якості сільськогосподарської продукції яку реалізують її виробники. Адже досить часто закупівельники чи переробники сільськогосподарської продукції навмисно занижують її якість (класність зерна, цукристість буряків, жирність молока і т. д.) і як наслідок виробник залишається з пустими кишенями, а посередник має добрий статок.

Багато питань виникає і у власників присадибних ділянок, чому погано росте та чи інша огородня культура і що необхідно зробити, як боротися з хлорозом садовини та цілий ряд інших питань які неможливо вирішити без агрохімічного обстеження конкретної земельної ділянки.

Враховуючи орендні відносини при використанні землі, при яких проходить зміна землекористувача, виникає необхідність контролю початкових рівнів забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівнів їх забруднення важкими металами, пестицидами та іншими шкідливими речовинами. У разі виявлення погіршення якісного складу земель, попередній землекористувач компенсує заподіяні втрати. Все це змусить користувача земельною ділянкою дбати про підвищення родючості ґрунтів, розумно застосовувати засоби захисту рослин, проводити протиерозійні заходи.

Література:

1.Постанова Кабінету Міністрів України N 135 5від 2 грудня 1997р. «Про створення автоматизованої системи державного земельного кадастру»

2. Земельний кодекс України. // Відомості Верховної Ради України.- 2002.- № 3-4.- Ст.193.

3. Болгарова Н.К. Розвиток земельних відносин на сучасному етапі //

Економіка АПК. – 2004. -№2.