К.е.н. Мехеда Н. Г.,
Сердюк В.
Черкаський національний університет ім.
.Б.Хмельницького Україна
ПІДХОДИ ЩОДО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ
БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА
В сучасних умовах розвитку економіки України, яка характеризуються загостренням
кризових явищ, високим рівнем
фінансових ризиків, внаслідок нестабільності у світовій економічній системі,
підприємства стикнулися з необхідністю пошуку принципово нових підходів до
забезпечення безпеки, у першу чергу, фінансової. Зміна зовнішніх умов функціонування
підприємств, як основної ланки національної економіки, спричинила появу нових
проблем – пошук підходів, щодо ефективного управління системою фінансової безпеки суб’єктів підприємництва.
Проблема управління фінансовою безпекою на підприємстві
розглядалась багатьма науковцями. Зокрема, П.А.Колпаков [1] виокремлює в якості
базових нормативно-правовий, системний, функціональний та синергетичний підходи управління фінансовою безпекою. Інші науковці виділяють: О.Нагірна [2] - інформаційний підхід, Ю.Б.Кракос ,
Р.О.Разгон [3] –
ресурсний та програмно-цільовий підходи, О.Колісник [4] - стаціонарний, динамічний та інституційний
підходи. Однак існує необхідність подальшого
розвитку теоретичної бази щодо проблем побудови ефективної системи управління
фінансовою безпекою підприємств з урахуванням існуючих загроз у їх зовнішньому
та внутрішньому фінансовому середовищі.
На етапі виникнення та розвитку теорії безпечного
функціонування підприємства формування підходів до управління економічною та
зокрема фінансовою безпекою підприємства найбільшого розвитку набув інформаційний підхід шляхом збереження
комерційної таємниці та мінімізації розголосу фінансової інформації. Цей підхід
до фінансової безпеки підприємства передбачав забезпечення надійності
інформаційної системи підприємства та збереження інформаційних ресурсів шляхом
проведення спеціальних перевірок осіб, що допускаються до роботи з фінансовими
документами та недопущення її незаконного розповсюдженнях [2, с. 38].
Проте на сучасному етапі розвитку ринкової економіки інформаційний підхід не
має достатнього застосування, оскільки не ураховує всіх аспектів проблеми
управління фінансовою безпекою.
З позицій ресурсного підходу фінансова безпека
визначається як стан корпоративних ресурсів (виробничих, фінансових, людських,
інформаційних тощо) і підприємницьких можливостей, який забезпечує їх ефективне
використання в поточному періоді та на перспективу з метою забезпечення
розвитку підприємства [3, с. 90].
На підставі застосування ресурсно-функціонального підходу фінансова
безпека підприємства розглядається в наступних аспектах: забезпечення адаптації
підприємства до змін ринкової кон’юнктури та якості реалізації управлінських
функцій (планування, облік, аналіз).
Програмно-цільовий підхід до управління
фінансовою безпекою підприємства передбачає формулювання проблемної ситуації;
визначення цільової настанови управління фінансової безпеки (визначення мети,
постановка завдань) та розробки програм реалізації сформульованої політики [3,
с. 88].
Офіційно визнаним підходом до управління фінансовою
безпекою є стаціонарний підхід. В
його межах фінансова безпека розглядається як стан об’єкта з точки зору його
рівня, визначається незалежністю, стійкістю, стабільністю та потребує
застосування інструментів фінансового менеджменту [4].
Проте можливості застосування такого підходу на
практиці заперечують прихильники динамічного підходу,
які вважають, що безпека є сукупністю умов функціонування суб’єкта, що
контролюється ним.
В практиці управління фінансовою безпекою підприємства
значного розповсюдження набув також системний підхід,
який виник на підставі вивчення питань безпеки економічних систем з
використанням дедуктивних методів. Саме цей підхід та особливості застосування
інструментів та методів управління підприємством в фінансовій науці обумовили
виокремлення в системі економічної безпеки підприємства її складових, зокрема
фінансової безпеки [4].
Термін «системний підхід управління фінансовою
безпекою» – це один з видів наукових підходів, при
якому будь-яка система безпеки розглядається як сукупність взаємозалежних
елементів (підсистем), що має "вихід" (ціль -зниження рівня або попередження погроз), "вхід"
(ресурси - фахівці, техніка й устаткування, механізми керування, фінансування),
"процес" (практична робота із забезпечення безпеки - планування, організація, керування,
взаємодія, підготовка й проведення конкретних заходів щодо протидії погрозам і ризикам), зв'язок із
зовнішнім середовищем, зворотній зв'язок.
Таке визначення системного підходу до управління безпекою
є досить зрозумілим і формує чітке уявлення про механізм забезпечення фінансової
безпеки підприємства.
Список використаних джерел:
1. Колпаков П.А.
Концептуальные основы экономической безопасности фирмы. - Автореф.дис. канд. экон. наук: 08.00.01 - М.: МГУ, 2007. – 24 с.
2. Нагірна О. Інформаційна
та фінансова безпека компанії, або «рекрутинг чужими руками». Частина І //
Практика управління. – 2007. - №8.– С.38-40.
3. Кракос Ю.Б., Разгон Р.О. Управління фінансовою безпекою підприємств //
Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії
та практики. – 2008. - №1. – С.86-97.
4. Колісник О.
Альтернативні підходи в теорії безпеки і їх застосування у фінансовій науці [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.library.tane.edu.ua/images/nauk_vydannya/KZITgn.pdf