Экономические науки/ 10. Экономика предприятия.

Черненко В.О.

Провідний інженер-патентознавець ДПДПІ «Придніпровський Промбудпроект», Україна

К.е.н. Черненко Н.О.

Доцент кафедри міжнародної економіки НТУУ «КПІ», Україна

ВІД ІДЕЇ СТВОРЕННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЕКТУ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ОБ'ЄКТА

В останні роки в науково-технічній літературі все частіше зустрічаються таке поняття як «інтелектуальна архітектурна розробка». Засіб розповсюдження масової інформації – «Інтернет» також перенасичений інформацією про захист авторських та суміжних прав. Спробуємо розібратися, що таке «інтелектуальна архітектурна розробка» і кому вона потрібна, в чому причина популяризації архітектурних проектів з оригінальними елементами по формі?

Незважаючи на те, що в Україні більше ніж 18 років діє Закон «Про авторське право і суміжні права» [2], але поки що відсутні механізми його практичного застосування. Українські архітектори частіше всього не знають своїх прав і не вміють їх захистити.

Згідно Закону України «Про авторське право і суміжні права» твори архітектури, містобудування та «содово-паркового мистецтва» охороняються нормами авторського права на підставі статті 8 пункту 9 [2]. Ця стаття не дає повного визначення такому поняттю як «твір архітектури» та не відображає дійсного стану речей в сфері архітектурної діяльності. Як відомо, «твір архітектури» це результат творчого задуму, втілений у документації для будівництва споруд, будинків, малих архітектурних форм їх екстер'єру та інтер'єру, а також ландшафтна архітектура.

Розглянемо інший закон, а саме Закон України «Про архітектурну діяльність» [3], у цьому законі термін «архітектурне рішення» визначено як авторський задум, що втілений у просторовому та функціональному вигляді, а саме, в інтер'єрах, комплексі інженерних та художньо-естетичних рішень об'єктів архітектури. Цей термін фігурує в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування та в завершеному будівництві об'єктів.

Що стосується поняття «будівництво», то в різних законодавчих актах це визначення в цілому співпадає, хоча є деякі відмінності. Так стаття 4 Закону «Про архітектурну діяльність» [3] визначає будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) як складову всього комплексу робіт по створенню об'єкта архітектури, а Закон України «Про основи містобудування» [4] оперує такими термінами, як «містобудування», «містобудівельна діяльність». Пояснимо цей термін, «містобудівництво» - це прогнозування розвитку і планування територій, проектування, будівництво і реконструкція об'єктів житлово-цивільного, виробничого призначення, зведення інших об'єктів, регенерація історичних поселень, реставрація архітектурних комплексів, втілення інженерної та транспортної інфраструктури. Стаття 22 Закону України «Про планування і забудову територій» [5] включає в поняття «будування» також упорядкування об'єктів містобудування, розширення і технічне переоснащення підприємств.

В Бернській конвенції [1], яка неодноразово доповнювалася і змінювалася, по охороні літературних та художніх творів передбачені критерії для надання правової охорони творам архітектури (ст. 3, 4), причому об'єкт архітектури передбачає наявність оригінальних елементів або їх сполучення.

В Меморандумі ЮНЕСКО-ВОІВ з питань захисту робіт в галузі архітектури від 28.07.1986р. зазначено, що твір в галузі архітектури означає споруду чи конструкцію при умові наявності в неї оригінальних елементів по формі, дизайну або орнаменту незалежно від призначення споруди чи конструкції. Відзначаються також роботи, які відносяться до творів архітектури, тобто будь-яке зображення або тривимірна модель, на основі якої можуть бути збудовані об'єкти архітектури. Твори архітектури, так і твори, що відносяться до архітектури повинні бути захищені «авторським правом».

Архітектори, так і будь-які автори інших творів, наділяються певними правами: особистими (немайновими) та майновими згідно Закону України «Про авторське право і суміжні права» [2]. Особисті немайнові права архітектора не можуть бути передані або відчужені іншим особам. До майнових прав автора належать: виключне право на використання, дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право автора на використання твору передбачає і право його участі у реалізації цього твору.

Початок ХХІ сторіччя затверджується у свідомості, як час і можливість здійснити нові кроки, які будуть спрямовані на ширше й глибше відчуття такого визначення як «власник інтелектуального продукту». Практика дочірнього підприємства «Придніпровський Промбудпроект» показує, що імідж інституту в оформленні архітектурно-проектної документації перебуває в чіткій залежності від правової охорони авторських та суміжних прав. Підтвердженням цього є приклад пріоритетного захисту розробок. Так на ім’я інституту видані патенти України на винохід «Багатоповерховий гараж (№ 38886)», на промислові зразки «Автозаправна станція (№ 7414)».

В ринкових умовах система договірних відносин дуже змінилася. Тепер «замовник» і «виконавець» архітектурно-проектної документації зацікавлені щоб у договорі були обумовлені не тільки вигідні для обох сторін ціни, а ще й необхідні строки виконання робіт, авторські та суміжні права. Однак «замовники», як правило виключають пункти пріоритетного захисту авторських прав, щоб не платити додаткового «гонорару». На нашу думку, в складі договору обов’язково повинно знайти відображення умови конфіденційності, комерційної таємниці як «замовника» так і «виконавця», а також, охорона авторських і суміжних прав та прав інтелектуально-промислової власності.

З огляду на вище зазначене можна зробити висновок, що в Україні необхідно привести чинний Закон України «Про архітектурну діяльність» [3] у відповідність з існуючими визначеннями щодо понять «авторського права» та «суміжних прав». А також, необхідно внести ідентичні визначення відносно поняття «інтелектуальна власність» у всі чинні закони України, а саме, в закон України «Про авторське право і суміжні права», що дозволить встановити найсприятливіші правові умови для творчої діяльності, забезпечити доступність результатів інтелектуальної діяльності всьому суспільству.

Література:

1. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів ВО інтелектуальної власності; Конвенція, Міжнародний документ від 24.07.1971 - [Електронний ресурс]. – http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_051

2. Закон України «Про авторське право і суміжні права» Верховна Рада України від 4 лютого 1994 р. ст. – 41- [Електронний ресурс]. - http://www.resko mstroy.ark.gov.ua/index.php/ru/dokumenty/normativno-pravovye-akty-ukrainy/41- zakon-ukrani-lpro-arxtekturnu-dyalnstr-vd-20-travnya-1999-roku-n-687-xiv.html

3. Закон України «Про архітектурну діяльність» Верховна Рада України від 20 травня 1999 року N 687-XIV- [Електронний ресурс]. - http://www.reskomstroy.ark.gov.ua/index.php/ru/dokumenty/normativno-pravovye-akty-ukrainy/41-zakon-ukrani-lpro-arxtekturnu-dyalnstr-vd-20-travnya-1999-roku-n-687-xiv.html

4. Закон України "Про основи містобудування" №2780-XII Верховна Рада України від 16.11.92 - [Електронний ресурс]. - http://nashdomik.net/zakon-ukraini-pro-osnovi-mistobuduvannya/

5. Закон України "Про планування і забудову територій" Верховна Рада України від 20.04.2000 № 1699-III - [Електронний ресурс]. - http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1699-14