Коргун Н.А. магістрант

доц. Непомняща Т.С.

Черкаський Східноєвропейський університет економіки й менеджменту,Україна

Шляхи підвищення ефективності відтворювальних процесів на підприємстві

В умовах ринкових відносин для підприємства важливо не просто забезпечити виробничий процес всіма необхідними основними фондами, але й своєчасно їх оновлювати.

Виходячи з аналізу та узагальнення викладених в економічній літературі теоретичних поглядів на процес використання і відтворення основного капіталу промислових підприємств, виявлено, що дані питання потребують поглибленого вивчення й уточнення окремих економічних категорій та термінів у відповідності з вимогами ринкової економіки. Виявлено, що сучасному процесу відтворення притаманні низькі темпи зростання та сповільнення оновлення основного капіталу. Це сприяло зниженню ефективності його використання. Доведено, що на промислових підприємствах необхідно сформувати відповідний механізм, який забезпечить сукупне обґрунтоване використання зовнішніх і внутрішніх джерел фінансування оновлення основного капіталу.

Аналіз внутрішніх джерел фінансування процесу відтворення основного капіталу довів, що одним з основних джерел є амортизаційні відрахування і прибуток, що обумовило необхідність лібералізації державної податкової політики.

Важливим фактором активізації інвестиційної діяльності в оновленні основних засобів, є лібералізація амортизаційної політики. Вона є багатоплановою категорією, що охоплює значний перелік різних складових, через які на практиці мають реалізуватися економічна суть амортизації та створюватися умови для активізації інвестиційної діяльності.

Амортизаційна політика, що проводиться сьогодні в Україні є недосконалою, про що свідчить наявність тенденції до збільшення ступеня зносу основних засобів. Ця проблема пояснюється невирішеністю ряду питань (недостатністю методичного забезпечення, відсутністю практичних напрацювань в Україні), що не дозволяє амортизаційній політики виконувати свої функції.

Податковий кодекс дозволяє в податковому обліку застосовувати 5 методів амортизації, передбачених п. 26 П(С)БО 7 для бухгалтерського обліку. У підприємств, що застосовували метод нарахування амортизації, передбачений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», з дати прийняття Податкового кодексу України виникає необхідність вибору нового методу амортизації, виходячи із запропонованих у Податковому кодексі України. Запропоновані методи нарахування амортизації умовно можна поділити на 2 типи:

– методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів (прямолінійний; метод зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний);

– метод амортизації, що базується на кількості одиниць, отриманих від використання об'єктів основних засобів (виробничий метод нарахування амортизації).

Відмінність цих методів полягає в різному рівні нарахованих амортизаційних відрахувань, а також у способі їх розподілу. Залежно від виду основних засобів, умов експлуатації, морального зносу підприємство на власний розсуд застосовує найбільш економічно доцільний метод амортизації, який зазначається в наказі про облікову політику. При цьому кожен з методів має як певні переваги, так і недоліки.

Заниження розміру амортизаційних відрахувань веде до штучного зменшення витрат виробництва і на цій основі - до заниження собівартості продукції та завищення отриманих прибутків.

Проведення ефективної амортизаційної політики потребує переоцінки об'єктів основних засобів та приведення їх початкової вартості у відповідність з відновною (ринковою) вартістю цих засобів.

Введення багатоваріантного механізму амортизації потребує від керівників освоєння нових аспектів і логіки господарської діяльності. Розглянемо ці аспекти за наступною схемою:

1) причини введення багатоваріантного механізму;

2) значення коректного застосування відповідних методів амортизації;

3) фактори, що обумовлюють вибір того чи іншого методу амортизації;

4) сфери (ситуації) оптимального використання різних методів;

5) нові задачі керівника в зв’язку зі змінами механізму амортизації.

Застосування такого підходу дозволить вітчизняним підприємствам здійснити обґрунтований вибір між прискореною та неприскореною системами нарахування амортизації у процесі бухгалтерського та податкового обліку основних засобів, що позитивно вплине на ефективність відтворення основного фонду підприємства.

1. Макаровська Т.П., Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2003 – 304 с., іл.

2. Вишнивецький В. Порядок амортизації основних фондів // ЕкономікаУкраїни. – 2011. - №3 – С.42-49.

3. Карєв В., Турецький Д., Лаврєнов В. Зарахування на баланс основних засобів. //Дт-Кт, жовтень, 2003р., С.45 - 47.

4. Коробов М.Я. Фінансово – економічний аналіз діяльності підприємств : Навч. посібник – К.: Т – во “Знання”, КОО, 2002 – 358 с.