Ящук О.О.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

м.Чернівці

Класифікація ризиків банківської сфери у нормативно-правових документах

Функціонування і розвиток будь-якого суб’єкта господарювання пов’язане з невизначеністю, що в свою чергу, спричиняє ризик. Ризик є невід’ємною та обов’язковою складовою господарської діяльності. Ситуація з абсолютною відсутністю ризику практично неможлива, тому актуальними стають питання мінімізації рівня ризику. Це завдання слід вирішувати виходячи з розуміння та власне змісту ризику, а також його класифікації. Банківська сфера є однією з тих напрямків діяльності, яка передбачає динамізм, мінливість і непередбачуваність, що в свою чергу призводить до наявності різнопланових проявів ризикових ситуацій.

Проблемам виявлення, розуміння, класифікації та розробки методів оцінювання банківських ризиків присвячені праці багатьох учених, серед яких І.Т. Балабанов, Л.О. Примостка, А.М. Герасимович, В.В. Вітлінський, Г.І. Великоіваненко, А. М. Мороз, А. А. Пересада, Л. О. Примостка, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкін, Н. П. Шульга та ін., однак чимало питань і досі є недостатньо дослідженими.

Метою даної статті є представлення класифікації банківських ризиків, що найчастіше використовуються у нормативно-правових документах. Така класифікація буде актуальною для розвитку банківської сфери в Україні з огляду на сучасний стан та розвиток економіки загалом.

Ризик являє робою різнопланове поняття, що вимагає розгляду сутності розуміння даної категорії з різних точок зору. Так, прихильники класичної теорії аналізу ризику – Дж. Міль та Н. У. Сенсор – визначали ризик у цілому з точки зору відшкодування можливих збитків, які пов’язані з підприємницькою діяльністю та ототожнювали його з математичними очікуваннями втрат, що можуть відбутися в результаті обраного рішення. Погляди неокласиків – А. Маршалла та А. Пігу, доводять, що саме дії підприємців можуть бути причиною виникнення певного ризику.

Як відомо «ризик» є ймовірністю чи загрозою втрати суб’єктом господарювання своїх ресурсів, недоотримання доходів чи виникнення додаткових витрат у результаті діяльності, він породжується невизначеністю і конфліктністю. Банківський ризик – це здатність банків брати на себе ризики, це сукупність впливу внутрішніх і зовнішніх факторів, що певною мірою визначають напрямок і специфіку функціонування банківського сектору і власне банку як суб’єкта господарювання.

Банківська діяльність представлена сукупністю ризиків фінансової діяльності, які варто певним чином класифікувати. Так класифікація ризиків означає систематизацію безлічі ризиків на підставі яких-небудь ознак і критеріїв, що дозволяють об'єднати підмножини ризиків у загальні поняття. Науково обґрунтована класифікація ризику сприяє чіткому визначенню місця кожного ризику в загальній системі і створює потенційні можливості для ефективного застосування відповідних методів, прийомів управління ризиками.

Національним банком України у Методичних рекомендація щодо організації та функціонування системи ризик-менеджменту в банках України було запропоновано класифікацію банківських ризиків [1].

Згідно цієї класифікації виділяють:

1. Ризики, що підлягають кількісній оцінці (фінансові ризики).

До таких ризиків можливі два підходи: банк прагне оптимізувати співвідношення між ризиком і доходами, максимізуючи дохідність для заданого рівня ризику, або ж зводить до мінімуму ризик, який необхідно прийняти для забезпечення бажаного рівня дохідності [3].

2. Ризики, що не піддаються кількісній оцінці (нефінансові ризики) – управління ними зводиться до їх мінімізації [1].

Точка зору Національного банку України на систему класифікації фінансових ризиків банку в процесі реалізації наглядової функції зводиться до виділення таких їх видів: кредитний, ринковий, валютний ризики, а також ризик ліквідності, ризик зміни відсоткові ставки.

Досвід провідних європейських країн, що безпосередньо стосується вивчення та класифікування банківських ризиків, знайшов втілення в рекомендаціях Базельського Комітету з питань банківського нагляду.

Ґрунтовним вивченням банківських ризиків у таких країнах активно займається Банк міжнародних розрахунків, який функціонує з метою проведення спільних фінансових операцій на світовому ринку, розробки нормативів та консультацій з фінансових проблем для забезпечення сприятливих умов при проведенні міжнародних фінансових операцій. Він сприяє розвитку міжнародного валютно-фінансового співробітництва і виступає як банк для центральних банків країн світу.

Класифікація банківських фінансових ризиків, на якій базуються рекомендації Банку міжнародних розрахунків, зводиться до виділення таких основних їх видів [5]:

1. Кредитний ризик (включаючи ризик погашення кредиту) – Credit risk – у широкому розумінні, це ризик того, що контрагент не зможе виконати всі зобов'язання перед кредитором згідно кредитного договору.

2. Ринковий ризик – Market risk – це ризик зміни ринкових цін, а також

зміни параметрів ринку, таких як: відсоткові ставки, курси валют, ціни акцій чи товарів, кореляція між різними показниками ринку та зміна цих показників.

3. Ризик ліквідності (ризик втрати ліквідності) – Liquidity risk – це ризик

того, що контрагент не зможе в конкретний момент часу виконати свої зобов'язання перед кредитором згідно кредитного договору за допомогою свого капіталу [3].

В сучасних економічних умовах не виникає сумнівів, що впровадження і організація ризик-менеджменту в банківських установах є необхідним і доцільним. Однак управління ризиками повинно ґрунтуватися на певній класифікації ризиків, що дасть змогу більш точно та ефективно налагодити систему управління банківським ризиком. Розглянувши класифікацію банківських ризиків НБУ та Банку міжнародних розрахунків можна зробити висновок, що запропонована класифікація в офіційних документах не дає вичерпної інформації про усі види ризиків, під вплив яких потрапляє банківська установа. Таким чином, поглиблене вивчення проблем класифікації, вимірювання та управління ризиків є першочерговими завданнями як економістів, так і фінансистів у процесі глобальних і динамічних економічних змін.

Список використаних джерел

1. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України: Постанова Правління Національного банку України від 02.08.2004 р. № 361. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://bank.gov.ua/Bank_supervision/Risks/361.pdf.

2. Бойківська Л.І. Методи оцінок банківських ризиків. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum /aprer /2009 _ 5_2/40.pdf

3. Бурий К.П. Класифікація фінансових ризиків банківських установ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:* http://elibrary.nubip.edu.ua/8523/ /BKP.pdf

4. Примостка Л. Економічні ризики в діяльності банків / Л. Примостка // Банківська справа. – 2004. – № 3. – С. 21

5. The Bank for International Settlements (BIS), Basel Committee on Banking Supervision (BCBS), Financial Stability Institute (FSI). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bis.org.