Экономические науки/2. Финансы и банковское дело

 

Криворученко М.О.

Харківський національний економічний університет

 

Управління депозитними операціями банкОМ

 

 

Анотація: В статті розглянуто поняття депозитної операції, напрямки управління депозитними операціями банку, цінові та нецінові методи управління залученими коштами.

Annotation: in the article are considered the concepts of deposit operation, directions of management of operations of the bank deposit, price and nonprice methods of management of outside funds.

Ключові слова: депозит, депозитна операція, залучені кошти, управління депозитними операціями, банк.

Keywords: deposit, deposit operation, attracted money, management deposit operations, bank.

 

У сучасних умовах універсалізації діяльності фінансових установ розширення спектру фінансових послуг стало важливою умовою для стабільного економічного зростання в країні. Розвиток економіки країни в значній мірі визначається ступенем розвитку банківської системи.

Однією з основних функцій банківської системи є раціональний розподіл фінансових ресурсів шляхом акумулювання тимчасово вільних коштів суб’єктів господарювання і населення та спрямування їх у кредитно-інвестиційний процес.

З огляду на це важливого значення та актуальності набуває обґрунтування ролі депозитних операцій банків як вирішального фактора економічного зростання та стабільності банківської системи.

Даній темі сьогодні приділяють багато уваги спеціалісти і науковці, друкуються статті та виступи в періодичних виданнях, проблемні питання обговорюються на різноманітних семінарах та конференціях, які проводяться у вищих навчальних закладах та банківських структурах. Значну увагу темі депозитів приділяли такі видатні зарубіжні вчені, як А. Маршал, А. Сміт, П. Роуз, а також вітчизняні науковці М. Алексєєнко, О. Барановський, О. Дзюблюк, А. Мороз, О. Огієнко, М. Савлук. У своїх працях вони розглядали економічне значення депозитних операцій, їх вплив на ресурсну базу банку, технологію проведення депозитних операцій із фізичними та юридичними особами.

Досліджуючи сутність депозитних операцій слід відмітити, що більшість провідних вчених-економістів визначають категорію «депозитна операція» як залучення коштів на депозит, та лише деякі автори виокремлюють  те, що сутністю проведення депозитних операцій є також аспекти проведення цих операцій.

Серед авторів також немає єдності у підходах до визначення поняття управління депозитними операціями, але автори виділяють два напрямки у визначенні сутності управління депозитними операціями, які направлені на вирішення з однієї сторони – стратегічних завдань , а з іншої – досягнення тактичних цілей.

1.     Розробка стратегій та депозитної політики з метою якомога вдаліше використати депозитні ресурси.

Стратегічне управління депозитами передбачає урахування всього комплексу факторів, які створюють зовнішнє середовище для банківської діяльності та включає заходи, спрямовані на збільшення частки банку на ринку депозитів. 

2.     Використання залучених коштів для збільшення прибутку банку.

Тактичні інструментів управління депозитними операціями включають такі заходи поліпшення внутрішньої організації депозитної роботи банку:

– удосконалення порядку виконання депозитних угод;

– поліпшення роботи персоналу банку,  який займається пасивними

операціями;

– впровадження нових форм роботи з клієнтами;

– зниження ймовірності ризику та нераціональних рішень і т. п.

Альтернативність варіантів проведення депозитних операцій стосовно конкретних юридичних і фізичних осіб забезпечує надійність і сталість джерел формування ресурсів банку.

Передумовою здійснення науково обґрунтованого управління депозитними операціями комерційного банку є попередній аналіз стану, структури і використання ресурсної бази та пасивних операцій. А також розширення мережі та видів депозитних рахунків, задоволення потреб клієнтів у різноманітних банківських послугах, надання гарантій вкладникам через систему страхування депозитів тощо.  При цьому режим функціонування депозитних рахунків у банку має відповідати найвищим стандартам індивідуального обслуговування клієнтів і здійсненню депозитних операцій у спрощеному порядку [1; 3].

Пасивні операції комерційного банку органічно пов'язані з активними операціями. Банківський менеджмент невіддільний від забезпечення ефективних взаємозв'язків пасивних і активних операцій банку. Залучення грошових коштів на депозити в банк втрачає будь-який сенс, якщо немає надійних каналів їх наступного прибуткового розміщення.

У стратегічному плані управління депозитною діяльністю банку спирається на маркетинг депозитного ринку, регулювання попиту і пропозиції депозитних послуг. У тактичному плані управління депозитними операціями банку передбачає, насамперед, налагодження чіткого моніторингу кількості та якості свого депозитного портфеля.

Ефективне управління депозитними операціями створює умови для оптимальної ресурсної регулювання в комерційному банку. Вміле маневрування ресурсами - важливий показник професіоналізму банківського персоналу.

Залучені кошти є найбільш значною частиною пасивів банку, яка в кілька разів перевищує його власні кошти. Фактично залучені кошти — це основне джерело формування ресурсів комерційного банку, які спрямовуються на проведення активних операцій.

В Україні порядок залучення комерційними банками коштів юридичних і фізичних осіб на депозитні рахунки регламентується "Правилами здійснення депозитних операцій для банківських депозитів" [4].

Згідно з цими правилами депозитна операція - це операція із залучення коштів на вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів.

Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, а також кредитори - власники коштів.

Об'єктом депозитних операцій є кошти, передані комерційному банку на умовах, визначених  угодою (з виплатою відсотків або на безпроцентній основі).

Депозити за своїм економічним значенням можуть бути як пасивними, так і активними.

Активні депозити – розміщення банківських коштів на вклади в інші банки. Депозитні операції можуть бути активними лише на міжбанківському кредитному ринку.

Пасивні депозити – це кошти, залучені банком.

Метою банківського менеджменту у сфері управління зобов’язаннями банку є залучення достатнього обсягу коштів з найменшими витратами для фінансування тих активних операцій, які має намір здійснити банк. Отже, у процесі формування фондів менеджмент має враховувати два основні параметри управління – вартість залучених коштів та їх обсяг.

Для забезпечення бажаної структури, обсягів та рівня витрат за депозитними зобов’язаннями менеджмент використовує різні методи залучення коштів, які загалом зводяться до двох груп — цінові та нецінові методи управління залученими коштами.

Сутність цінових методів полягає у використанні відсоткової ставки за депозитами як головного важеля в конкурентній боротьбі за вільні грошові кошти фізичних і юридичних осіб. Підвищення пропонованої банком ставки дозволяє залучити додаткові ресурси. І, навпаки, банк, перенасичений ресурсами, але обмежений небагатьма прибутковими напрямками їх розміщення, зберігає або навіть зменшує депозитні ставки.

Нецінові методи управління залученими коштами банку базуються на використанні різноманітних прийомів заохочення клієнтів, які прямо не пов’язані зі зміною рівня депозитних ставок. До таких прийомів належать реклама; поліпшений рівень обслуговування; розширення спектра пропонованих банком рахунків та послуг; комплексне обслуговування; додаткові види безкоштовних послуг; розташування філій у місцях, максимально наближених до клієнтів; пристосування графіка роботи до потреб клієнтів тощо. В умовах загострення конкурентної боротьби в банківській сфері менеджмент велику увагу приділяє саме неціновим методам управління, оскільки підвищення депозитних ставок має обмеження, і не завжди такий метод управління можна застосовувати. У боротьбі за клієнтів банки вдаються до таких прийомів як проведення лотереї серед клієнтів, безкоштовне розсилання виписок з рахунків, відкриття депозитів новонародженим як подарунок від банку, обладнання безкош­товних автомобільних стоянок біля банку, розташування банкоматів у громадських місцях, проведення безготівкових розрахунків за допомогою пластикових карток, надсилання клієнтам привітань та подарунків до свят від імені керівництва банку тощо.

Нецінові методи управління базуються на маркетингових дослідженнях того сектора ринку, який обслуговується банком, вивченні потреб клієнтури, розробці нових фінансових інструментів та операцій, що пропонуються клієнтам. У цілому застосування нецінових методів потребує деяких (іноді й значних) витрат. Тому обираючи метод управління залученими коштами, менеджмент банку має порівняти витрати, пов’язані з підвищенням депозитної ставки, та витрати, які супроводжуватимуть впровадження нецінових прийомів. На практиці ці методи можуть застосовуватись паралельно [3].

Систематизуючи досвід використання різних методів управління залученими ресурсами на сучасному етапі розвитку банківської справи, можна виділити два рівні управління: макрорівень (головним чином в особі Національного банку України) і мікрорівень (безпосередньо комерційні банки). Крім того, на кожному рівні, використовуючи поширений у теорії менеджменту підхід, методи управління залученими ресурсами можна розділити на адміністративні та економічні.

На діяльність щодо залучення ресурсів істотний вплив здійснює проведена Національним банком України грошово-кредитна політика. Незважаючи на те, що сьогодні перевага віддається економічним методам управління, НБУ використовує різного роду обмеження, головним чином, адміністративні. Найбільш характерним обмеженням такого роду є ліміти відкритої валютної позиції, які встановлюються з метою мінімізації впливу валютного ризику на діяльність. Найбільш жорстким адміністративним методом управління є квотування – введення на певний час кількісних обмежень: установлення «верхньої межі» на здійснення тих або інших операцій, наприклад ліміту на залучення коштів населення; визначення розмірів комісійної винагороди й тарифів на окремі види банківських послуг; пряме обмеження процентної маржі.

Економічні методи, на відміну від адміністративних, не припускають прямого впливу на діяльність комерційних банків. Вони діють на банківську діяльність опосередковано, створюючи певний економічний клімат, що стимулює або, навпаки, робить невигідним здійснення тих чи інших операцій. До економічних методів відносять: політику обов'язкових резервів; процентну політику; операції на відкритому ринку; операції на валютному ринку [5].

Характерною рисою депозитних операцій є активна роль клієнта банку, який самостійно визначає розмір вкладу, тобто частину своїх доходів, яку він спрямовує на заощадження. Тому вагоме місце в процесі управління депозитними операціями комерційного банку мають займати заходи впливу на економічну поведінку потенційних вкладників. Очевидно, що порядність та чесність банку відносно клієнтів повинні бути нормою, навіть у найбільш несприятливих ситуаціях для банківської діяльності.

В умовах загострення конкурентної боротьби між комерційними банками за ресурси та ефективні напрями їх розміщення для підтримки своєї конкурентоспроможності та досягнення успіхів в сфері депозитної діяльності, залучення нових вкладників та заохочення існуючих до подальшої співпраці, комерційні банки повинні не просто запропонувати вкладникам оптимальну відсотку ставку за депозитом, широкий асортимент депозитних послуг та якісне обслуговування, а й мотивувати клієнтів до вкладення коштів, створивши максимально сприятливі умови за депозитними внесками, які будуть заохочувати вкладників до розміщення їх заощаджень.

 

Література:

 

1.     Герасимович А. М.  Аналіз банківської діяльності: підручн. / А. М. Герасимовича, М. Д. Алексеєнко. – К. : КНЕУ, 2003. – 599 с.

2.     Дмитриева Е. А. Депозитные операции в системе услуг коммерческого банка: проблемы их эффективности / Е. А. Дмитриева // Банківська справа. – 2005. – № 2. – С. 18–23.

3.     Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: навч. посібник / Л. О. Примостка. – К.: КНЕУ, 1999. – 280 с.

4.     Правила здійснення депозитних операцій для банківських депозитів: Постановою правління НБУ від 30.06.1998 р. № 250 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0445-98

5.     Торяник Ж.I. Забезпечення функціональної достатності ресурсного потенціалу банків: дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 « Гроші, фінанси і кредит» / Ж.I. Торяник. – Суми, 2008. – С. 38–63.