Экономические науки/3. Финансовые отношения

Жукова О.Г., Трутень О.С.,

студ.ОКР «Бакалавр»,

к.е.н., Пономаренко С. Ю.

Донецький державний університет управління

ФІНАСОВА ПОЛІТИКА, ЯК ОСНОВНА СКЛАДОВА ФІНАСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ

Фінансова система є основою для створення певної фінансової політики держави. Саме на ній ґрунтується співробітництво об'єктів фінансової системи всередині країни та зовнішнє співробітництво. Враховуючи, що від оптимального функціонування фінансової системи залежить забезпечення фінансовими ресурсами різних сфер суспільного життя, особливого значення набуває вивчення фінансової політики України в умовах зростання ролі держави з управління фінансами та дослідження зв’язку між елементами фінансової системи. Таким чином, дослідження особливостей фінансової політики, є запорукою розробки нових напрямків та вдосконалення вже прийнятих [1].

Фінансова політика являє собою сукупність заходів, що стосуються накопичення фінансових ресурсів, їх розподілу і використання їх для здійснення державою його функцій, вона є |поважнважливою сферою економічної політики держави.

Характер, соціальна спрямованість і масштаби дії фінансової політики спрямовані на розвиток продуктивних сил і виробничих стосунків громадськості.|товариства| Фінансова політика включає регулювання кредитно-грошових стосунків і спрямована|спрямоване| на вирішення конкретних завдань|задач|, які стоять перед суспільством.

Зважаючи на це, можливе практично безкінечне|нескінченне| число варіантів організації фінансових стосунків і фінансової діяльності. Вибір цих варіантів і складає основу фінансової політики, що проводиться державою [2].

Фінансова політика втілюється у фінансовому механізмі, який являє собою один із її інструментів та є системою упорядкованих державою форм, видів і методів організації фінансових відносин.

Метою|ціллю| фінансової політики є найбільш ефективна мобілізація фінансових ресурсів, що є необхідними для задоволення потреб суспільства|товариства|. Відповідно до цього фінансова політика покликана створити сприятливі умови для активізації підприємницької діяльності.

Її значення полягає в тому, що вона покликана супроводжуватися|супроводжуватися| підвищенням рівня добробуту населення держави. Вона сприяє зміцненню і розвитку економічних зв'язків із усіма країнами світу, відіграє важливу роль у розвитку виробничих сил й раціональному їх розташуванні на території країни та має велике значення у забезпеченні фінансовими ресурсами цільових програм, зосередженню коштів на ключових напрямах розвитку економіки, стимулюванню росту ефективності виробництва [3].

Фінансова політика держави залежить від багатьох як зовнішніх, так і внутрішніх факторів.

До зовнішніх слід віднести залежність держави від економічних взаємовідносин з іншими державами щодо поставок сировини, матеріалів, інших видів ресурсів, обміну технологіями, експортних можливостей самої держави, її інтеграції з світовими економічними системами тощо.

Внутрішні фактори, які суттєво впливають на фінансову політику, - це форма власності на основні засоби виробництва, структура економіки, соціальний склад населення, рівень добробуту населення, його інтелектуальний рівень, стан розвитку економіки і організація грошового обігу, стабільність грошової одиниці, розвитку форм кредитування тощо. На фінансову політику держави впливають також інші фактори, що зумовлені тими економічними умовами, які склалися на цьому етапі державного розвитку. У зв'язку з цим, фінансова політика - це динамічний процес, що змінюється і коригується з урахуванням практичної необхідності держави. Вона є частиною загальної економічної політики [4].

А. І. Трусовою були виділені пріоритетні напрямки фінансової політики держави, які направлені на оптимізацію фінансування інновацій у країні, що на її думку, забезпечить Україні інтенсивний розвиток та підвищення соціально-економічного становища. Для забезпечення ефективної та стабільної державної підтримки інновації активності необхідно: зменшити податковий тиск на підприємства, що займаються інноваціями, знизити ставки кредитного фінансування з метою підвищення обсягів банківських інвестицій та забезпечити політичну, економічну та соціальну стабільність в державі.

Позитивні результати запропонованих напрямків призведуть до створення ефективної структури фінансування інноваційної діяльності та дозволять оптимізувати господарські процеси в економіці [5].

Заходи держави з мобілізації фінансових ресурсів становлять фінансову політику, яка розглядається як об'єктивний і суб'єктивний процеси й регулюється державою.

Об'єктивність фінансової політики полягає в тому, що вона будується відповідно до вимог економічних закономірностей. Успіх її реалізації багато в чому залежить від виявлення й пізнання цих закономірностей. Разом з тим фінансова політика, завжди є суб'єктивною. Суб'єктами (або носіями) фінансових відносин є: держава, підприємства, різні об'єднання і організації та окремі громадяни [3].

Сьогодні фінансова політика як система декількох окремих складових ставить перед собою головну мету – подолати наслідки світової економічної кризи та забезпечити зростання економіки країни у майбутньому. Та існують проблеми, для вирішення яких необхідно виділити такі стратегічні напрямки фінансової політики України:

необхідно внести зміни у податкову політику держави, що допоможе застрахувати бюджет від різкого зниження доходів, стимулювати зайнятість, забезпечити надходження податків з імпортних товарів, що сприятиме врівноваженню платіжного балансу;

забезпечити збалансованість бюджету на найближчі роки, враховуючи, що його висока якість визначається не лише стійкістю високих податкових надходжень, а й злагодженістю системи його використання, важливо упорядкувати систему казначейства, вдосконалити вертикальну систему фінансового контролю, особливо великих асигнувань, забезпечити єдину систему бухгалтерського обліку витрат бюджету, переглянути питання про співвідношення бюджетів різних рівнів;

у регіонах з порівняно високим рівнем безробіття слід здійснювати інвестиції в інфраструктуру [6], [7].

Отже, лише реалізація послідовної фінансової політики апаратом управління держави допоможе пом’якшити наслідки світової економічної кризи, стабілізувати економічну ситуацію та забезпечити вихід країни з довготривалої рецесії.

Література:

1. Лазебник Л. Л. Сутність та компоненти фінансової політики / Л. Л. Лазебник // Фінанси України. – 2006. – № 1. – С. 66 – 75.

2. Барулин С. В., Барулина Е. В. К вопросу о сущности финансов: новый взгляд на дискуссионную проблему // Финансы. – 2007. – № 7. –С. 55–58.

3. Яцюта В. Л. «Удосконалення фінансової політики» / В. Л. Яцюта // «Фінанси України». – 2001. - №9. – С. 14-18

4. Василик О. Державні фінанси України. Підручник. - К.: Ніос, 2002 - 608 с.

5. Трусова А. І. Приоритетные направления финансовой политики Украины / А. І. Трусова // Публикации и доклады. - 2009 г., КНЭУ, Киев, C. 280 – 282. - http://www.masters.donntu.edu.ua

6. Вахненко Т. П. Фінансова криза в Україні: фактори, механізми дії, заходи подолання / Т. П. Вахненко // Фінанси України. – 2008. – № 12. – С. 3 – 21.

7. Сидоренко О. О. Стратегічні напрямки фінансової політики України в умовах світової економічної кризи / О. О. Сидоренко // Управління розвитком. – 2010. - № 9 (85). – С. 30-31