Ходова Г.О., Чайковська О.В.,к.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Інтелектуальний капітал підприємства як складова його кредитоспроможності

У світлі сучасних посткризових умов, коли підприємства починають поновлювати свою активність, досить важливим питанням є залучення позичкових коштів для розширення масштабів діяльності та впровадження інновацій. Проте на сьогоднішній день фінансовий стан окремих підприємств створює проблеми з одержанням банківського кредиту та виплатою процентів за своїми зобов’язаннями внаслідок того, що підприємства є неплатоспроможними. Кредитоспроможність у сучасних умовах господарювання є обов’язковою умовою отримання банківського кредиту. Крім оцінки кредитоспроможності банківською установою для підприємств необхідна й власна оцінка, яка дозволить контролювати можливість отримання кредиту. Між тим єдиного підходу до оцінки кредитоспроможності підприємства поки що не розроблено, що зумовлює актуальність теми дослідження.

Розгляду проблеми кредитоспроможності підприємств присвятили роботи вітчизняні автори: Ю.С. Цал-Цалко[2], В.Я. Вовк[1], В.Р. Петренко[4], Л.Л Гриценко[3] та інші. При цьому детально розглядається лише кількісний аспект оцінки кредитоспроможності, тоді як якісні критерії оцінки кредитоспроможності у вигляді надання оцінки ринковому положенню суб’єкта господарювання, рівня професійності керівника висвітлені недостатньою мірою. Не приділено увагу такій складовій кредитоспроможності, як інтелектуальний капітал підприємства.

Метою дослідження є обґрунтування значення кредитоспроможності в діяльності підприємства та інтелектуального капіталу як її складової.

У науковій літературі не існує єдиної думки щодо визначення поняття кредитоспроможність. Цю категорію можна розглядати в залежності від суб’єктів аналізу кредитоспроможності з двох боків: з боку підприємства та з боку банківської установи. З позиції банківської установи кредитоспроможність (платоспроможність) – це здатність позичальника повністю та у визначений строк розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями.[1, с. 284]

З позиції самого підприємства під кредитоспроможністю розуміють наявність у підприємства умов одержання позики та її повернення у визначений термін.[2, с. 368]

Базою для оцінки кредитоспроможності є методика визначена НБУ, яку банківські установи та підприємства можуть використовувати як базову для власних методик. Зазвичай оцінка кредитоспроможності здійснюється за такими напрямами: вивчення кредитної історії, діагностика показників фінансового стану підприємства, аналіз руху коштів, аналіз ділового середовища.

При діагностиці показників фінансового стану підприємства можуть використовуватися такі індикатори, як показники ліквідності та фінансової стійкості, рентабельності, кредитна історія, ділова активність. Але на сьогодні не приділяють належної уваги інтелектуальному капіталу підприємства, який може підвищити ринкову вартість підприємства, а отже покращити рівень кредитоспроможності.

Інтелектуальний капітал в основному розглядається лише поверхнево при використанні у розрахунках суми необоротних активів, до складу яких входять нематеріальні активи. Але навіть ця стаття балансу не дає повної уяви про сукупність тих знань, технологій, інформаційних систем та напрацьованої клієнтської бази, яку має у розпорядженні підприємство. У науковій літературі наразі немає єдиного загальновизнаного підходу щодо обчислення інтелектуального капіталу. Корисним для його оцінки може бути класифікація інтелектуального капіталу, розроблена французьким науковцем А. Горцем [5].

Отже, відповідно до цієї класифікації структура інтелектуального капіталу може бути представлена на рис 1.1

Рис 1.1 – Структура інтелектуального капіталу підприємства

Як бачимо, інтелектуальний капітал підрозділяється на два основних види: людський капітал та структурний. Під людським капіталом слід розуміти сукупність знань, вмінь та накопиченого досвіду, яку мають працівники підприємства. Цей чинник має безпосередній вплив на перспективну діяльність підприємства, адже персонал, що має креативні ідеї, знає ринок, має технічні навички та готовий прикласти їх у професійній сфері, частіше за все є основним стратегічним ресурсом підприємства. Тому цей чинник може бути використаний як одна із сильних сторін підприємства при оцінці його кредитоспроможності.

Структурний капітал – це наявність на підприємстві налагоджених відносин між складовими його структури. Його поділяють на клієнтський капітал та організаційний. Перший є зовнішньою структурою підприємства та означає сукупність знань клієнтів та наявність конструктивних відносин підприємства з носіями цих знань для їх отримання, використання та подальших відносин. Як правило широка клієнтська база є запорукою успіху у перспективі, адже добре відома торгова марка, що враховує інтереси клієнтів є популярною й у майбутніх періодах. Тому цей фактор також має бути врахований під час оцінки кредитоспроможності, адже навіть за тимчасових негативних фінансових показників, підприємство, що має налагоджені зв’язки з клієнтами, може поновити свою рентабельність за рахунок випуску нової, більш конкурентоспроможної продукції.

Якщо клієнтський капітал має зовнішню орієнтацію, то організаційний охоплює сукупність налагоджених зв’язків всередині підприємства. В свою чергу організаційний капітал поділяється на процесний, той, що вже запроваджений підприємством та ефективно функціонує при виконанні бізнес – процесів (організаційна структура, інформаційні системи, комунікаційні системи і т. і.), та інноваційний капітал, який спрямований на розробку та впровадження інновацій (власні дослідницькі центри, випробувальні центри тощо). Значення наявності на підприємстві цих чинників також має бути врахованим під час оцінки кредитоспроможності, адже налагоджена внутрішня інфраструктура є запорукою його функціонування.

Наразі не існує загальноприйнятого методу кількісного визначення інтелектуального капіталу. Тому для урахування цього фактору краще використовувати витратний метод, тобто аналізувати вплив зміни витрат на підвищення кваліфікації працівників, освоєння нової технології, впровадження нових комп’ютерних продуктів, удосконалення організаційної системи, заходи щодо залучення клієнтів на приріст прибутку.

Науковцями на даний час ще не розроблено методику оцінки впливу перелічених вище факторів, адже прояв результатів покращення структури та обсягу інтелектуального капіталу має достроковий характер. Для оцінки залежності прибутку від чинників інтелектуального капіталу необхідно побудувати модель, де визначну роль відіграють лише ці фактори за інших рівних умов. Зазначену модель доцільно було б включити до методики оцінки можливості отримання та ефективного використання підприємством позикових коштів.

Впровадження цього аналізу можна було б застосовувати при оцінці кредитоспроможності та складанні бізнес – планів, тому що він характеризує перспективну діяльність підприємства, навіть якщо у поточному періоді фінансові результати підприємства невисокі, зокрема це стосується підприємств, що обрали тактику «loss leader» (стратегія продажів зі збитком з метою залучення покупців) для залучення клієнтів.

Кредитоспроможність як категорія, що відображає платоспроможність підприємства та його здатність виконувати фінансові зобов’язання, має важливе значення у діяльності підприємства. Вважаємо, що при оцінці кредитоспроможності об’єктивно необхідним є урахування такої складової , як інтелектуальний капітал, наявність якого здійснює вплив на виручку та прибуток підприємства. У структурі активів підприємства інтелектуальний капітал відбивається у статті нематеріальних активів. На разі не існує методики оцінки впливу інтелектуального капіталу на основні фінансові показники, а отже і на кредитоспроможність. Тому подальшими перспективами досліджень є розробка такої методики на основі витратного методу з використанням інструментарію економіко – математичного моделювання.

Література:

1. Вовк, В. Я. Кредитування і контроль : навч. посіб. /В. Я. Вовк, О. В. Хмеленко К.:"Знання" ,2008. – 463с.

2. Цал-Цалко, Ю. С. Фінансовий аналіз : підруч. для студ. вищ. навч. закл. /Ю. С. Цал-Цалко К.:Центр учбової літератури ,2008. – 566с.

3. Гриценко, Л. Л. Комплексна експрес-методика оцінки кредитоспроможності підприємств з урахуванням приналежності до виду економічної діяльності /Л. Л. Гриценко, І. М. Боярко, В. Л. Лиштван //Актуальні проблеми економіки . - 2010 . - № 7 ( 109) – С.206-214

4. Петренко, В. Р.Інтелектуальна технологія оцінки кредитоспроможності позичальника /В. Р. Петренко, Д. П. Черниш //Нові технології . - 2010 . - № 3 (29) – С.35-45

5. Горц А. Нематериальное. Знание, стоимость и капитал [Текст] / пер. с нем. и фр. М. М. Сокольской. – М.: Изд. дом Гос. ун-та – Высшей школы экономики, 2010. – 208 с.