Мехеда Н. Г., Суржок Т.О.

Черкаський національний університет ім. .Б.Хмельницького Україна

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ БЕНЧМАРКІНГУ В УКРАЇНІ

В умовах становлення ринкових відносин в Україні важливою умовою ефективного функціонування підприємств є постійний пошук шляхів, резервів підвищення прибутковості та конкурентоспроможності їх діяльності, оцінка результатів своєї діяльності з метою інтеграції всіх дій, спрямованих на постійне вдосконалення. В умовах посиленої конкурентної боротьби між виробничими підприємствами, життєво необхідним є використання маркетингу. Одним з досить дієвих методів маркетингу, що набуває широкого розповсюдження є бенчмаркінг.

Науковці визначають бенчмаркінг з різних точок зору. Одні визначають бенчмаркінг як функцію маркетингових досліджень, інші – як інструмент конкурентної боротьби, треті – як процес.

Бенчмаркінг – це процес систематичного і безупинного виміру процесів роботи підприємства, та порівняння з іншими підприємствами у світі, з метою одержання інформації, корисної для удосконалення власної характеристики та роботи. У провідних країнах світу цей метод є дуже популярним він застосовується на державному (міждержавному) рівні. Уряд країни замовляє проведення дослідження загальнодержавного значення за методом бенчмаркінгу, що спрямоване на визначення місця країни серед інших країн світу. На сьогодні в Україні такі дослідження є дуже необхідними, оскільки в нашій країні нестабільною залишається політична ситуація, яка призводить до уповільнення розвитку національної економіки а також інноваційного розвитку країни.

Актуальність дослідження перспективних способів одержання конкурентних переваг є надзвичайно важливим у час економічних негараздів у світі загалом, та в Україні зокрема. Якщо економіки країн будуть відновлюватися та розвиватися ще масштабніше, ніж до кризи, це дасть змогу вийти на якісно новий конкурентний рівень.

Питанням бенчмаркінг, його концепції та методам присвятили свої роботи зарубіжні вчені, такі як Кемп Р., Уотсон Г., Прадо Дж, Бакстер., Шетті І., Спендоліні М. та інші. Даній тематиці присвятили свої роботи і вітчизняні вчені економісти, зокрема: О. Михайлова, Н. Козак, Л. Савицька та інші.

Девід Аакер , професор Каліфорнійського університету, представляє бенчмаркінг як контрольні порівняння, що передбачають зіставлення результативності складових бізнесу фірми з іншими підприємствами [1].

О. Щегельська визначає бенчмаркінг як безупинний, систематичний пошук, вивчення кращої практики конкурентів і підприємств із суміжних галузей, а також постійне порівняння бажаних змін і результатів бізнесу зі створеною еталонною моделлю власної організації бізнесу [2].

Упродовж останніх років бенчмаркінг входить до трійки найпоширеніших методів управління виробничо-господарською діяльністю міжнародних корпорацій [1, C. 23]. Причиною цього є те, що бенчмаркінг допомагає достатньо швидко і з меншими витратами вдосконалювати бізнес-процеси. Його використання зумовлює зменшення витрат виробництва та на маркетингові дослідження, збільшення прибутковості, оптимізацію структури витрат.

Вітчизняні підприємства вже почали у своїй діяльності використовувати бенчмаркінг, як елемент стратегії підвищення конкурентоспроможності, але поки таких фірм одиниці. Це тому, що більшість керівників не є близько знайомими з цим поняттям, оскільки вважають його продуктом еволюційного розвитку, або певним екзотичним продуктом японської бізнес-практики.

Для України бенчмаркінг може виявитися цінним інноваційним інструментом, завдяки якому можна буде розробити зміни в соціально - економічній політиці держави. Проте слід пам’ятати, що бенчмаркінг не може бути одноразовим аналізом, оскільки для одержання належної ефективності від застосування цього процесу необхідно зробити його системним. Можна сказати, що в основу бенчмаркінгу покладена в першу чергу ідея порівняння діяльності не тільки підприємств - конкурентів, але і передових фірм інших галузей. Дехто вважає, що бенчмаркінг це просто копіювання чужого досвіду або банальне шпигунство, але це не так, тому що, на першому місці повинна бути оцінка потенціальних можливостей підприємства яке застосовує цей метод. Бенчмаркінг надає дуже хорошу а інколи і нову інформацію щодо сильних сторін та сфер, які потребують вдосконалення і є важливими для процесу підвищення ефективності. [2, c.141].

Однак потенціал бенчмаркінгу великий, і найближчим часом еталонне зіставлення займе своє законне місце в арсеналі керівників. Бенчмаркінг, як ніякий інший метод, дозволяє проаналізувати і порівняти продукти, підприємницькі процеси, послуги, методи, самі підприємства або середовище, що оточує підприємство. Цей метод, якщо його впровадити на підприємстві, дозволить досягти високих результатів роботи підприємства і підвищити конкурентоспроможність серед провідних підприємств .

Отже, основні переваги бенчмаркінгу: оцінка глобальних трендів розвитку галузі на 7-10 років, вибір перспективної ніші для бізнесу, розробка ефективних моделей управління,адаптація методів управління, виробництва, маркетингу, навчання власного управлінського резерву,ефективна диверсифікація фінансів в проектах,вибір орієнтирів для розробки кадрової політики компанії.

Вивчення своїх конкурентів по бізнесу за допомогою бенчмаркінгу дозволяє знайти ризики і можливості, які варто враховувати при побудові систем просування продуктів на ринок. Розуміючи поводження конкурента, можна оцінити своє місце на ринку і краще довідатися про своїх покупців. Загальна мета вивчення конкурентів складається в досягненні конкурентних переваг для захоплення нових ніш на ринку й одержання більшого доходу.

Список використаної літератури:

1.Ковальчук С. Бенчмаркінг як універсальний інструмент оцінювання стратегічної діяльності підприємства / С. Ковальчук // Маркетинг в Україні. – 2010. – № 3. – С. 20-31.

2. Коваленко О. В. Сутність та особливості бенчмаркінгу в антикризовому управлінні підприємством [Текст] / О.В. Коваленко // Механізм регулювання економіки. – 2009. - № 3 : Економіка підприємства та організації виробництва. – С. 141.