Доцент, к.е.н. Мацеєва Н.В., Демчук О.В.

Криворізький Національний Університет, Україна

Критерії формування бізнес-портфелю підприємства

Управління бізнес-портфелем фірми в багатьох випадках визначається якістю управлінських рішень з його формування. Ділові та торгівельні операції, що спрямовані на результат, при зовнішньому впливі чинників маркетингового середовища не завжди відповідають критеріям ефективності сформованого бізнес-портфелю. Для ефективного керівництва бізнес-портфелем необхідна адекватна до умов функціонування система управління, яка виводить маркетинговий менеджмент українських фірм на рівень сучасних світових вимог.

Проблеми управління бізнес-портфелем, пошуку критеріїв його формування приділимо багато уваги в працях таких видатних вчених і практиків, як Траут Дж., Райс Ел., Ламбен Ж.-Ж., Фатхутдінов Р.А., Куденко Н.В., Шершньова З.Є., Белльцев М.І. та ін.. Розкриваючи теоретичні і методичні аспекти управління бізнес-портфелем більшість науковців схиляються до думки про необхідність його оптимізації, при чому розглядаються різні критерії оптимізації, до яких відносять: прибутковість бізнесу; прибутковість стратегічних господарських підрозділів, що входять до портфелю бізнесу і темпи росту окремих СГП; частку ринку, що обіймає СГП і ін..

В той же час це стосується окремих СГП, що формують портфель, але не самої сукупності.

В діяльності торгівельних фірм (малий і середній бізнес) суттєвими обмеженнями у формуванні бізнес-портфелю є дії на галузевому ринку крупних торгівельних мереж. Оскільки крупні торгівельні мережі мають великі обсяги реалізації, то їх витрати на одиницю реалізації продукції значно нижчі, що дозволяє при використанні стратегії мінімальних цін оптимізувати цінову пропозицію в межах цих товарів, і таким чином задовольняючи попит усіх цінових сегментів ринку за рахунок моделювання цін в часі.

Таким чином, формування портфелю замовлень в магазинах крупних торгівельних мереж можливо здійснити за асортиментними групами, визначаючи рентабельність кожного СГП і оптимізуючи структуру портфелю.

Аналіз регіонального ринку запасних частин до автомобілів (комерційні авто і мікроавтобуси) в Криворізькому регіоні дозволив дійти висновку, що саме цей підхід дозволяє крупним торгівельним мережам (дилерським центрам з продажу автомобілів і запасних частин до них) здійснювати перерозподіл ринку, отримуючи переваги в конкурентній боротьбі.

Невеликі магазини з торгівлі запасними частинами при формуванні портфелю бізнесу повинні керуватися іншими критеріями, по-скільки обмеження щодо обігових засобів та їх оборотності, високий рівень витрат на основну діяльність в розрахунку на одиницю реалізованої продукції не дозволяють оптимізувати власний бізнес портфель виходячи із критерію найбільш повного задоволення потреб споживачів.

Результати досліджень дозволи дійти висновку, що формування бізнес-портфелю повинно виходити із критерію ефективності маркетингових витрат, пов’язаних із закупівлею, окрім цього формування СГП, що входять до портфелю бізнесу, повинно здійснюватись не за асортиментними групами, а за марками авто, що дозволить комплексно вирішувати проблеми споживачів (покупців запасних частин), забезпечити прихильність споживачів до певних невеликих магазинів в наслідок більшої чутливості до їх попиту. Окрім цього, малий бізнес повинен рухатись в напрямку певної спеціалізації, посилюючи акценти в процесі продажу на індивідуалізацію попиту і тенденції його розвитку.

Література:

1. Ламбен Ж.-Ж. Стратегічний маркетинг. В: Наука, Санкт-Петербург,1996. - 534с.

2. Куденко Н. В. Маркетингові стратегії фірми: Монографія. — К.: КНЕУ, 2002. — 245 с.

3. www. rbc.ua