Экономические науки/7. Учет и аудит

Юшковець Т.М., асистент Мезенцева С.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Використання інформаційних систем і технологій

в обліку й аудиті

Еволюція засобів обчислювальної техніки та автоматизація обліку зумовлюють зміну категорії «інформація» як об’єкту електронної обробки, її кількісних і якісних характеристик та розширюють сферу застосування електронних обчислювальних машин (ЕОМ) у процесі бухгалтерського обліку. Технічні засоби автоматизації та організаційні форми їх експлуатації диктують необхідність визначення пріоритетних напрямів використання комп’ютерних технологій в обліку й аудиті.

Існування різних форм власності, різних галузей економіки виключає можливість створення єдиної бухгалтерської програми для відображення інформації в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку з використанням набору стандартних первинних та зведених документів. Цим пояснюється виникнення специфічних елементів бухгалтерського обліку в умовах електронної обробки облікової інформації, таких як: механізми налаштування, сервісні засоби та засоби програмування.

Використання комп’ютерних інформаційних систем істотно змінює порядок оцінки та документування об’єктів обліку. За умов автоматизації обліку свідоцтвом про здійснення господарських операцій є електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Крім того, кожен документ має дві візуальні форми-оригінали (відображення даних електронними засобами та на папері).

Доказовість та юридичну силу мають ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний та паперовий документ; засвідчення наявності та дати складання електронного документа здійснюється технічними засобами фіксування часу. Цілісність документа підтверджується електронним підписом – результатом криптографічного перетворення набору даних, що перевіряється відкритим ключем.

Особливістю бухгалтерських програмних продуктів є відсутність процедур контролю виконання тільки санкціонованих операцій. Оскільки санкціонуючі документи є адміністративно-розпорядчими та юридичними, а не обліковими, вимоги до їх складання і змісту в практиці часто ігноруються. Наприклад, господарський договір у автоматизованих облікових системах визнається правовим документом, а не бухгалтерським, що виключає можливість одержання оперативної інформації щодо стану договірних відносин.

Оцінка, як спосіб вираження в єдиній грошовій формі господарських засобів і процесів, у комп’ютерних інформаційних системах (КІС) здійснюється синхронно з документуванням. Програмні продукти дають можливість використовувати найбільш раціональні з точки зору управління оцінки, а не найпростіші.

Важливе значення в бухгалтерському обліку мають питання формування і виконання положень облікової політики у КІС. В наказі про облікову політику підприємства, що застосовує автоматизовану форму обліку, відображають:

- принципи кодування об’єктів електронного обліку;

- структурну схему функціональних обов’язків облікових працівників;

- графік електронного документообігу;

- опис системи внутрішньогосподарського контролю (створеного програмними засобами та персоналом).

Складність комп’ютерних програм визначають основний етап аудиту в умовах комп’ютерної обробки даних – оцінку середовища КІС клієнта. Середовище електронної обробки даних вносить додаткові аудиторські ризики, зокрема: ризик технічних аспектів експлуатації та ризик тестування замовника аудитором [3, с. 310].

Отже, враховуючи вплив КІС, розробляють технологію перетворення вхідних облікових даних за допомогою процедур обробки у вихідні показники, що мають певне функціональне призначення потреб управління підприємством, а також розширяють можливості інформаційних систем шляхом створення нормативно-довідкового фонду.

Середовище електронної обробки даних дає можливість підвищити оперативність та превентивність контролю, що досягається переважно технічними засобами. У ході дослідження системи електронного обліку замовника аудитор може визначити контрольні точки, в яких мають розміщуватися засоби автоматизованого програмного контролю. Основними факторами, що визначають місце згаданих точок є можливі способи відхилень від встановлених параметрів, порушень, зловживань.

Таким чином, інформаційні системи і технології в обліку й аудиті полегшують працю бухгалтера, підвищують якість обробки інформації, але не удосконалюють його для потреб управління. Процес реконструкції факту господарського життя, його кваліфікація для присвоєння відповідної господарської операції здійснюється безпосередньо в свідомості бухгалтера. Тобто цей процес повністю визначається людським фактором і не може бути автоматизованим принципово.

Література:

1. Білуха М., Микитенко Т. Теоретичні та методологічні засади електронного обліку господарської діяльності / М. Білуха, Т. Микитенко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. − № 12. – С. 15-25.

2. Івахненков С. В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту : Навч. посіб. / С. В. Івахненков. – К. : Знання-Прес, 2003. – 349 с.

3. Редченко К. І. Аудит стратегічних управлінських рішень, прогнозів та проектів. Монографія. – Львів : Видавництво ЛКА, 2001. – 402 с.