К.е.н. Яковишина Н.А., к.е.н. Шечук Л.П., Черняк А.С.

Вінницький торговельно – економічний інститут

Київського національного торговельно – економічного університету

Аналіз переваг і недоліків індикативної заробітної плати

З розвитком ринкових відносин в Україні створено правову базу для організації оплати праці, що відповідає умовам ринкової економіки. Проте високі ставки податків та стягнення із фонду оплати праці призвели до появи тіньової заробітної плати або інакше кажучи «зарплати в конвертах». Така ситуація не сприяє розвитку нашої економіки. Саме тому уряд впроваджує систему підсилення контролю над виплатою заробітної плати. Відповідні пропозиції містяться в законопроекті "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування оплати праці)". Документ покликаний підвищити рівень відрахувань до державних соціальних фондів. Законопроект обумовлює введення такого поняття як «індикативна заробітна плата».

Метою дослідження виступає виявлення переваг та недоліків індикативної форми оплати праці на підприємствах України.

На сьогоднішній день навантаження на фонд оплати праці складає 41,5%, з яких 3,5% оплачує найнятий робітник, а 38% - роботодавець. Крім того, із зарплат співробітників стягується 15%-вий прибутковий податок. Таким чином, загальне навантаження на фонд оплати праці складає 56,5%. Далеко не всі роботодавці готові нести такі витрати, а тому активно приховують заробітки своїх співробітників. Основних схем - дві.

Перша повністю укладається в законодавчі рамки і полягає в переведенні співробітників з найнятих робітників у приватні підприємці, які сплачують єдиний податок. Використовувати другу схему без порушення законодавства неможливо: вона передбачає виплату незначної частини зарплати офіційно, тоді як основні заробітки виплачуються нелегально.

Законопроект обумовлює введення так званої індикативної зарплати - суми, з якої підприємство зобов’язане буде робити відрахування до соціальних фондів. Цей показник розраховується шляхом множення суми офіційно встановленої мінімальної зарплати на коефіцієнт, розмір якого залежить від посади, яку обіймає співробітник. Зокрема, з коефіцієнтом 5 розраховуватиметься індикативна зарплата вищих керівників, 3 - головних бухгалтерів, 2 - робітників. З індикативної зарплати роботодавець повинен буде здійснювати відрахування до соціальних фондів, а також утримувати із співробітників прибутковий податок. У тому числі і в разі, якщо фактично нарахована зарплата є нижчою від індикативної.[1]

Наповнення державного бюджету та соціального фонду, створення сприятливих умов для легального ведення бізнесу та посилення відповідальності за економічні злочини, поліпшення соціального клімату у суспільстві, забезпечення економічного зростання в країні – ось ті позитивні наслідки, до яких призведе запровадження індикативної заробітної плати в Україні.[2]

Однак існують і недоліки на які, на нашу думку, потрібно зважати переш ніж застосовувати на українських підприємствах дану форму оплати праці.

Деякі експерти, зокрема стверджують, що запровадження системи індикативних зарплат не вирішить проблеми збільшення розмірів легальних зарплат і виведення зарплат з тіні. Підприємці намагатимуться ухилитися від вимог закону. Наприклад, вони показуватимуть у звітності погодинну оплату праці, зайнятість працівників протягом неповного робочого дня або ж на підставі договору підряду.

Законопроект, як вважають експерти, посилить й без того значний податковий тиск на малий бізнес. Це випливає з того, що пропоновані нововведення передбачають, наприклад, обов’язкове стягнення з підприємства відрахувань до Пенсійного фонду в обсягах, прив’язаних до індикативної, а не до реальної зарплати, яку підприємство об’єктивно спроможне сплачувати. В умовах притаманної вітчизняній економіці низької прибутковості підприємств та відсутності на більшості з них достатньої кількості обігових коштів це створюватиме для них додаткові труднощі, що безперечно є недоліком даної системи.[3]

Безумовно індикативна форма оплати праці буде сприяти покращенню стану великих підприємств і підприємств з великим рівнем обігових коштів. Однак подібна ініціатива вплине на малий бізнес, і цей вплив полягатиме у збільшенні і цей вплив полягатиме у збільшенні податкового навантаження насамперед на малий бізнес – основу майбутнього середнього класу.

Підводячи підсумки варто зазначити, що індикативна заробітна плата безумовно буде сприяти виведенню заробітної плати із тіні, наповненню державного бюджету та соціального фонду, що безпосередньо вплине на економічний і соціальний розвиток нашої держави. Однак, ця система призведе до збільшення фіскального навантаження підприємств малого бізнесу. На нашу думку, доцільним могло б стати перенесення бази нарахування всіх соціальних внесків із зарплати на виручку від продажу. Такий підхід до джерела наповнення усіх бюджетів і фондів є більш природним, адже не знищує виробника і стимулює його розвиток, а головне – позбавляє сенсу будь-яке заведення зарплати в тінь.

Література:

1. Зарплати виймуть із «конвертів». – точка доступу http://news.dtkt.com.ua/show/ukr/article/4575.html

2. Шевчук Л.П. Моделювання та відображення в обліку розрахунку єдиного соціального внеску на основі індикативної заробітної плати //Вісник ЖДТУ. Економічні науки. – 2011. – №1 – С.25-30

3. Мирослав Якибчук Замість впровадження індикативних зарплат потрібно зменшити тиск на бізнес. – точка доступу http://blog.liga.net/user/myakibchuk/article/5293.aspx