Экономические науки/8. Математические методы в экономике

Унтілова К.Р., науковий керівник к.е.н., доц. Потапова Н.А.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Моделювання вибору джерел фінансування інвестицій в технічний розвиток підприємства

Девальвація національної валюти Україна в ході світової економічної кризи вкрай негативно позначається на українській економіці, оскільки Україна є імпортно-орієнтованою державою. У країні відсутній повний цикл виробництва якого-небудь виду продукції без використання імпортної сировини або обладнання. У зв'язку з цим, уникнути негативного впливу на економіку Україну коливань валютних курсів, актуальним сьогодні є питання про розвиток вітчизняного виробництва, зниження обсягів імпорту сировини, товарів, обладнання. На даний момент матеріально-технічна база переважної більшості українських заводів є морально застарілою і фізично зношеною [1].

Так, знос значної частини використовуваних верстатів та обладнання сягає 80%, а в деяких галузях навіть 100%. Зазначені факти свідчать про назрілій необхідності проведення повного і системного технічного переозброєння діючих заводів України. Тому економіко-математичне моделювання процесів, пов'язаних з технічним розвитком українських підприємств, сьогодні є ключовим питанням, яке вимагає подальшого вивчення вітчизняними вченими-економістами і розробки ними науково-практичних рекомендацій щодо вирішення проблем технічного розвитку підприємств.

Методичні та методологічні питання організації, планування, оцінки ефективності технічного розвитку підприємств викладені в роботах Д. С. Львова, С.І.Касьянова, А.С.Кузнецова, А.І.Муравьева, Д.М.Палтеровіча та ін [2-6]. Однак зазначені дослідження переважно відносяться до 80-х років минулого століття, а тому багато в чому є невідповідними сучасним умовах господарювання. У той же час питаннями оптимізації вибору джерел фінансування займається ряд сучасних вчених, таких як: І.Г.Бабук, В.В.Бочаров, Ю.В.Еригін, Г.Н.Калошіна, В.І.Подолякін, Д.А.Сінельніков, В.Г.Хачатурова-Таврізян та ін [7-9]. У той же час необхідно відзначити, що в сучасній економічній літературі відсутній синтез зазначених напрямів досліджень: при оцінці ефективності заходів з технічного розвитку в сучасних ринкових умовах господарювання та в процесі обгрунтування вибору джерел фінансування інвестицій в такий розвиток.

Мета статті - викласти теоретичні основи економіко-математичної моделі, що дозволяє здійснити оптимальний вибір джерел фінансування інвестицій в технічний розвиток підприємства при заданих економічних умовах.

При аналізі структури джерел формування інвестицій на мікроекономічному рівні (підприємства, фірми, корпорації) всі джерела фінансування інвестиції ділять на три основні групи: власні, залучені та позикові. При цьому власні кошти підприємства виступають як внутрішні, а залучені і позикові кошти - як зовнішні джерела фінансування інвестицій.

Аналіз структури джерел фінансування інвестицій на рівні фірм у країнах з розвиненою ринковою економікою свідчить про те, що частка внутрішніх джерел у загальному обсязі фінансування інвестиційних витрат в різних країнах істотно коливається залежно від багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Наявність або можливість залучення достатніх фінансових ресурсів є обов'язковою умовою здійснення будь-яких інвестицій, у тому числі в технічний розвиток підприємства [10]. Найбільш поширеними в українській практиці господарювання джерелами фінансування інвестицій є власний капітал, банківський кредит і фінансовий лізинг. Крім того, при виникненні потреби в нових виробничих площах, машинах, устаткуванні та інших, підприємства поряд з придбанням за рахунок перерахованих джерел фінансування розглядають також варіант отримання таких активів в операційну оренду. З точки зору підприємств, придбання і оренда вирішують одну і ту ж виробничу задачу, а тому розглядаються ними як рівноправні варіанти залучення основних засобів.

Придбання об'єктів нової техніки і виробничих площ за своєю суттю є капітальними інвестиціями, а операційна оренда - операційними витратами. В зв'язку з цим економічною наукою дані варіанти залучення основних засобів, які включають придбання за рахунок власних коштів підприємства, в кредит, фінансовий лізинг і в операційну оренду, спільно не досліджуються. Для цього розроблено економіко-математична модель вибору джерел фінансування інвестицій в технічний розвиток підприємства. При цьому для цілей моделі під терміном «джерело фінансування інвестицій», поряд з власними коштами підприємства, банківським кредитом і фінансовим лізингом, також умовно буде розуміти і операційну оренду.

Отже,важливим джерелом фінансування інвестиційної діяльності фірми є власні кошти: частина чистого прибутку, що залишилася після сплати податків та інших обов'язкових платежів, амортизація, а також реінвестованого шляхом продажу частина основних фондів, іммобілізуемая в інвестиції частина надлишкових оборотних активів, страхові відшкодування збитків, викликаних втратою майна, інші цільові надходження.

Таким чином, оптимальною структурою джерел фінансування інвестицій є та структура, яка забезпечує найбільшу рентабельність власних коштів. Тому при виборі того чи іншого джерела фінансування інвестицій, будь то зовнішні чи внутрішні джерела, потрібно виходити з необхідності досягнення найбільшого економічного ефекту.

Література:

1.Управління розвитку суб'єктів господарювання:Монографія / за заг. ред. О. Л. Яременка. - Х.: Вид-во НУА, 2008. - 500 с.

2.Львів Д. С. Ефективне управління технічним розвитком. - М.: Економіка, 2009. - 255 с.

3.Бочаров В. В. Методи фінансування інвестиційної діяльності підприємств. - М.: "Фінанси і статистика ", 2010. - 159с.