"Педагогічні науки"                                                                                         

                                                                           2. Проблеми підготовки фахівців.

                                      СВИРИДЕНКО Ю.Ф., КУНЦОВ В.П.

               ПФ НУБіП Украiни  "Кримський агротехнологічний університет"

           ПРО ВИКЛАДАННЯ ФІЗИКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

За навчальним планом 1967, року (Фізика. Методичні вказівки, робоча план - програма й завдання за курсом. Видавництво Київського університета.1968) на загальтехнічному факультеті заочного відділення студенти технічних спеціальностей вивчали курс фізики за 278 - годинній  програмі.

На другому курсі в третьому семестрі на лекції приділялося 36 годин, лабораторні заняття - 12 годин, практичні заняття - 6 годин. У четвертому семестрі на лекції приділялося 34, лабораторні  заняття - 18, практичні заняття - 16 годин. На третьому курсі в п'ятому семестрі на лекції приділялося 18, лабораторні заняття - 6, практичні заняття - 12 годин.

Порівняння розподілу навчальних годин аудиторних занять  по фізиці для технічних спеціальностей заочного й денного відділень 1967 й 2012 років відповідно в таблиці 1.                                                                                                 Таблиця 1.

 

   Заочне відділення

                 1967

    Денне відділення

                2012

Лекції

                  88

              42 - 68

Лабораторні  заняття

                  36

              28 - 36

Практичні заняття

                 34

              26 - 34

Усього

                158      

            96 - 138

                                                                                                   

При цьому в школі здавалися екзамени з фізики у восьмому й випускному класах, а при надходженні у вуз на технічні спеціальності  здавався вступний екзамен з фізики.

Сьогодні на інженерних факультетах відбувається профанація фізики. В останні роки скорочується кількість годин на вивчення фізики в середній і вищій школі. Але високих технологій без розвитку  фундаментальних досліджень у природознавстві не досягти.

За останні два десятиліття відбулося відчуження школярів від фізики й природознавства. Фізика для більшості випускників середніх шкіл стала " дуже складної, незрозумілої й нікому непотрібної". У той же час сучасна людина з народження попадає в мир техніки й технології й фізика повинна формувати естественнонаучний світогляд.

Вивчення фізики неможливо без відповідного лабораторного й демонстраційного встаткування, яким у сучасних економічних реаліях неможливо забезпечити. А пропозиція змінити усе комп'ютерним моделюванням є профанацією у викладанні фізики.

Ситуація з викладанням фізики сьогодні критична - необхідні заходи для кардинальної зміни існуючого положення. Безсумнівно, років через двадцять про наш час будуть казати, що як можна було довести викладання фізики до такого стану! Як можна було скасовувати екзамени з фізики в середній школі й заміняти  їх  знеособленими сертифікатами? Як можна було приймати в технічні вузи без вступних екзаменів з фізики?

За обмежений час навчити фізики неможливо. Наприклад, на рішення завдань, без яких навчання не має ніякого змісту, зовсім немає часу. Сьогодні в технічні вузи приймають абітурієнтів, які не знають фізики навіть на задовільно (таких більш 80%!). Однак проблема не тільки в тім, що школярі не пам'ятають якісь  формули, закони.  У школярів не формується "причинно-наслідковий кількісний тип мислення", без якого не може бути інженера - новатора, здатного вирішувати завдання сучасного рівня. При цьому тестовий контроль знань по фізиці повинен бути як у середній школі, так й у вузі переважно з  тестовими завданнями, які вимагають дати відповідь, а не зробити вибір з готових відповідей на поставлені питання,  з акцентом на застосування знань, а не на формальне знання формул.

Може бути школярі, які не знають фізики, але хочуть стати інженерами, одержать необхідні знання у вузі. Однак це неможливо, тому що аудиторне навантаження в нас знижено  до 100 - 130  годин на два семестри, що в три рази меньш необхідного числа годин для освоєння всіх розділів загальної фізики з відповідним математичним апаратом..В 80-і роки на фізику в середньому на інженерних спеціальностях  виділялося 270 годин аудиторних занять. З таблиці 1 видно, що сьогодні на денних відділеннях багатьох вузів фізики меньш, ніж на заочному відділенні минулих років. І це при тім, що курс фізики став більш  глибоким і змістовним, а студенти меньш підготовленими для навчання у вузі. Що стосується самостійної роботи по фізиці, то найкраща форма планування в США - на кожен час  лекції або практичних занять студент повинен затратити дві години внеаудіторних занять.

Фізика є фундаментальною основою, як техніки, так і природознавства в цілому. Зокрема, експериментальна база фізики й методи фізичного дослідження   необхідні біології. Але будь-які інновації в сфері виробництва неможливі без глибоких пізнань в області природних наук. Сьогоднi суспільство відчуває дефіцит природно - наукової освіченості, що проявляється в непрофесіоналізмі.

Як відомо, неодмінною умовою керування діяльністю людей,  є дотримання трьох правил:  аналіз, розподіл етапів діяльності й контроль їхнього виконання.

У навчальному процесі, насамперед, необхіден аналіз програми й  контингенту студентів, що навчається. По-друге, запланувати  теми й питання програми (лекції, лабораторно - практичні заняття, самостійна робота) з урахуванням конкретного контингенту студентів. По-третє, проводити систематично контроль - поточний, тематичний, модульний, підсумковий.             Всі три правила взаємозалежні й невиконання кожного з них не дає позитивного результату. Наприклад,  навчальний план -  це документ, що повинен бути гнучким, надавати  викладачам і студентам простір для ініціативи, волю діяльності. При індівідуально-орiєнтированної організації навчального процесу навчальний план повинен являти собою перелік підлягаючому вивченню курсів із вказівкою їхнього обсягу.

Прийом до вузів повинен проводитися  так, щоб зарахування абітурієнтів закінчувалося за 3-4 місяця до начала навчального року. Прийом за 3-4 місяця до початку навчального року дозволить краще підготуватися до нового навчального року: скорегувати навчальні програми з урахуванням конкретного контингенту студентів, розробити відповідний  навчальний план і підготувати матеріальну базу.

          Сьогодні програма по фізиці розробляється  без обліку конкретного контингенту студентів і реального навчального часу. Програма розрахована на студентів, які при надходженні здавали вступний екзамен з фізики. Здача вступного іспиту на інженерно-технічний факультет не формальність, а необхідність для успішного навчання по обраній спеціальності.     

Фізика як наука демонструє той ідеал, до якого повинна прагнути будь-яка галузь знань, коли на підставі порівняно невеликого числа добре обґрунтованих експериментальних принципів, опираючись на потужний математичний апарат, можна логічно зовсім строго вивести масу наслідків і точно пророчити кінцевий результат процесу за вхідними даними. Тому послідовне вивчення курсу фізики виробляє специфічний логічний метод мислення і фізичну інтуїцію, які виявляється надзвичайно плідними й в інших науках.

Саме засобу загальнонаукового підходу вирішується важливе завдання сучасної освіти - тренування інтелекту, логічного й самостійного мислення.

Необхідність фізичних знань для фахівців в області технічних і природничих наук ні в кого не викликає сумніву. А от єдності в питанні про те, де, як й у якому обсязі варто давати студентові спеціальні фізичні знання, поки немає. Представники профілюючих дисциплін у вузах часто наполягають на доданні гострої спрямованості й курсу фізики. Однак швидка зміна знань, взаємопроникнення наук приводять до того, що вузькі фахівці виявляються беззбройними в рішенні багатьох нових завдань. Тому тільки фундаментальне, зокрема  загальнофізичне, навчання здатне виховати сучасне наукове мислення, що дозволяє вірно вирішувати будь-які наукові й виробничі проблеми, висунуті практикою.

Практична діяльність фахівців - природників різного профілю вимагає широкої загальфізичної підготовки. Усяке різке профілювання вузівського курсу фізики веде в остаточному підсумку до зниження рівня його викладання.