Педагогические
науки/Проблемы подготовки специалистов
К.п.н. Островська Надія
Дмитрівна
К.п.н. Гловин Надія Миронівна
Відокремлений підрозділ
Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут»,
Україна
Інновації у підготовці
майбутніх фахівців аграрної сфери
Становлення української демократичної
держави, побудова громадянського суспільства передбачають зміни у системі
освіти України. Це в першу чергу стосується переорієнтації на особистість
громадянина. Особливої значущості це набуває в
сучасних умовах, пов’язаних з інтеграцією України в Європейський союз, відповідно до умов Болонської угоди. З метою підвищення якості підготовки майбутніх аграрників
особливу увагу звертали на формування активної пізнавальної діяльності
студентів. Серед шляхів , що лежить в основі розвитку й удосконалення різних
аспектів пізнавальної діяльності ми обрали формування дослідницьких умінь
студентів і впровадження методу проектів. Цим питанням присвячено праці Л.Аврамчук,
Т.Алексєєнко, В.Андрєєва, П.Лузана, А.Дьоміна, В.Рябець, П.Олійника.
У зв’язку із
спрямованістю освіти на виховання творчої особистості, яка здатна до
саморозвитку і самовдосконалення, в якості сучасних методів навчання було
обрано пошуковий, дослідницький. Аналіз педагогічної і методичної літератури
показав, що формування дослідницьких умінь студентів залежить від методики та
організації навчально-пізнавальної та науково-дослідницької діяльності
студентів та від сформованості у них навчальних і дослідницьких умінь, що
відображено у працях Г.Артемчук [1], В.Буряка і Л.Кондрашової [3].
Наші
дослідження показали, що для активізації самостійної навчально-пізнавальної
діяльності майбутніх аграрників необхідно сформувати такі вміння: переносити
набуті студентом теоретичні знання з певної дисципліни, алгоритми і варіанти
рішень задач в умови нової ситуації, трансформуючи їх в залежності від
специфіки конкретних умов навчально-пізнавальної діяльності; знаходити для
кожної навчальної ситуації або нестандартної задачі нове рішення із комбінації
відомих ідей, знань, навичок; створювати нові задачі та конструювати нові
прийоми для їх розв’язання; адекватно оцінювати виконану роботу, виявляти
причину невдач, помилок, визначати шляхи їх усунення.
Саме тому ми обрали для досліджень метод проектів,
який задовольняє ці вимоги. Проблема визначення сутності та способів
реалізації методу проектів розглядається у працях сучасних науковців (
О.Пєхота, Є.Полат, Н.Пахомова, О.Коберник, Л.Кондратова, С.Сисоєва та інш.).
Розглядаючи метод проектів, ми маємо на
увазі саме спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми, що повинна завершитися
цілком реальним, відчутним практичним результатом. Цей результат можна побачити
і використати в практичній діяльності [2;4].
Впровадження у навчальний процес методу проектів, ми дотримувались таких вимог:
наявність значимої в дослідницькому творчому
плані проблеми, що вимагає інтегрованого знання; практична, теоретична,
пізнавальна значимість передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна,
парна, групова) діяльність студентів; структурування змістової частини проекту;
використання дослідницьких методів, що
передбачають визначену послідовність дій.
У ході дослідження
з’ясовано, що проектна діяльність студентів має відповідати їх професійним
інтересам, сприяти формуванню особистісних якостей, готовності до професійної
діяльності.
У результаті дослідження ми прийшли до спільної з В.Руденко думки, що метод проектів дозволяє вирішити одну з найбільш важливих проблем сучасної освіти – активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів, забезпечення індивідуальної, групової і парної діяльності, здатність до самоосвіти [5].Для реалізації такої готовності необхідно забезпечити дієвість певних функцій: когнітивно-розвивальної, дієво-практичної, продуктивно-творчої та регулятивно-рефлексивної [2]. Особливу увагу ми приділяємо когнітивно-розвивальній функції, оскільки вона спрямована на реалізацію навчальних, виховних і розвивальних цілей професійної підготовки майбутніх фахівців.
Для реалізації такої готовності необхідно
забезпечити дієвість певних функцій: когнітивно-розвивальної, дієво-практичної,
продуктивно-творчої та регулятивно-рефлексивної. Особливу увагу ми приділяємо
когнітивно-розвивальній функції, оскільки вона спрямована на реалізацію
навчальних, виховних і розвивальних цілей професійної підготовки майбутніх
фахівців. Велике значення має продуктивно-творча функція проектної діяльності,
яка передбачає посилення мотивації до навчання, розвиток емоційно-творчого
потенціалу студентів [2]. Важлива
роль у проектній діяльності відводиться принципам ефективності навчальної
діяльності, до яких віднесено: професійна спрямованість навчання, елективність,
мобільність, інтерактивність, паритетність, попередній досвід. Ці принципи є
специфічними для проектної діяльності, але вони пов’язані з загально
дидактичними, тому і володіють дієвістю.
Реалізація підготовки майбутніх аграрників
забезпечується відповідними педагогічними умовами: оптимізація навчального процесу
шляхом упровадження модульно-рейтингової технології; використання дослідницьких
завдань і проектів технологічного, економічного, екологічного, агрохімічного
змісту, що відображає специфіку підготовки спеціалістів агротехнічного профілю;
керованість самостійною роботою студентів.
Використання дослідницького і проектного методів у підготовці майбутніх аграрників дало позитивні результати.
Література:
1. Артемчук
Г.І. Методика організації науково-дослідної роботи / Г.І.Артемчук, В.М.Курило,
М.П.Кочерган. – К.: Форум, 2000. – 271 с.
2. Буряк
В.К., Навчальна науково-дослідницька робота студентів /В.К.Буряк,
Л.В.Кондратова.- Криворіз. пед. ун-т // Рад. шк. - 1990. - № 11. – С. 87-91.
3. Зосименко
Оксана. Функціональне забезпечення організації проектної діяльності студентів/
Оксана Зосименко //
Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: педагогіка і психологія. -
Чернівці: ЧНУ, 2011. - Вип. 567.-С.77-84.
4. Романишина О.Я. Формування
інформаційної культури студентів коледжів технічного профілю: дис. канд. пед.
наук: 13.00.04 / Романишина О. Я. – Тернопіль, 2007. –207 с.
5. Руденко В. Консультативно-цільовий підхід до організації
навчання комп’ютерних технологій/В.Руденко// Неперервна професійна освіта:
теорія і практика.-2003.-Вип.ІІІ-ІУ.- С.115-122.
ДОВІДКА ПРО АВТОРІВ
Богданюк Олег Дмитрович – кандидат педагогічних наук, викладач кафедри кінології Національної академії Державної прикордонної служби України, м. Хмельницький. Моб. Т. 0963364644
Фалинська Зоряна Зеновіївна - кандидат педагогічних наук, викладач кафедри загальної і соціальної педагогіки Львівського національного університету. Моб.т. 0934315273
«Бережанський
агротехнічний інститут»