|
Михайлова
Лариса Миколаївна, Луганський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти |
методолоігічні засади Формування в підлітків
художньо-Естетичної компетентності
Серед найважливіших цінностей соціокультурної сфери суспільства особливе місце посідають естетичні цінності, завдяки яким людина набуває досвід сприймання й освоєння дійсності за законами краси, виразності, гармонії, єдності змісту та форми, витонченості тощо.
Формування в підлітків художньо-естетичної компетентності постає як одне з найважливіших завдань вітчизняної освітньої системи, що обумовлюється здебільшого негативним впливом сучасної естетичної культури на свідомість і поведінку підростаючого покоління, яке здебільшого обирає для задоволення своїх естетичних потреб продукти масового мистецтва.
Серед найефективніших засобів впливу на естетичну свідомість особистості було і залишається мистецтво. Найбільш цікаві пошуки в цьому напрямі здійснені вітчизняними науковцями: В.Бірулею, В.Драченко, С.Волковою, Г.Єскіною, О.Крюковою, Н.Миропольською, Л.Масол, І.Регейло, О.Рудницькою, Н.Савченко, Т.Фурсенко, В.Шахрай та ін., що визначаються новими підходами до естетичного виховання підростаючого покоління.
Залучення школярів до
кращих взірців художньої культури сприятиме формуванню в них ціннісних орієнтацій, здатності до естетичного
сприйняття й переживання, розвитку творчої активності в мистецькій та трудовій
діяльності забезпечується застосуванням компетентнісного підходу як методологічної основи організації
навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів.
Компетентнісний підхід в освіті науковці пов’язують зі спрямованістю навчально-виховного процесу
на формування і розвиток ключових (базових, основних) і предметних
компетентностей, що обумовлюється переходом
світової спільноти до інформаційного суспільства, глобалізацією всіх сфер його
життєдіяльності, розмаїттям художньо-естетичного простору.
У зв’язку
з цим особливої актуальності набуває естетичне виховання особистості, оскільки,
по-перше, воно тісно пов’язане з моральним вихованням, адже краса є своєрідним
регулятором людських взаємин, завдяки красі людина тягнеться до добра (якого
сьогодні не вистачає в людських стосунках), по-друге, гармонізує й розвиває всі
духовні здібності індивіда, необхідні як у творчій діяльності, так і в
міжособистісному спілкуванні; по-третє, в процесі естетичного виховання
відбувається формування й розвиток емоційно-чуттєвої сфери та “естетичного
мислення” (Б.Ананьєв, В.Асмус, Л. Божович, Л.Виготський, С.Гольдентрихт,
М.Гальперін, І. Джидар’ян,
О.Запорожець, І.Зязюн, І.Кон, Л.Левчук, О.Леонтьєв, В.Лутаєнко, С.Рубінштейн,
П.Якобсон та ін.), що слугує підставою для формування в молодого покоління
художньо-естетичної компетентності.
Художньо-естетична
компетентність
передбачає розвиненість художніх інтересів, смаків, потреб, ідеалів та
естетичних ціннісних орієнтацій у галузі мистецтва, художньо-образного
мислення, опанування мовами різних видів мистецтва, здатність бути слухачем,
глядачем, читачем і творцем, вміння
сприймати, інтерпретувати та оцінювати художні твори, висловлювати особистісне
ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки, готовність використовувати
отриманий досвід у самостійній творчій діяльності.
В
основу формування в підлітків художньо-естетичної компетентності покладено ядро
художньої культури - мистецтво як
унікальна форма суспільної свідомості, що сприяє духовному розвитку й
удосконаленню внутрішнього світу людини. Як зазначає В.Лутаєнко, мистецтво
“розвиває передусім естетичний бік мислення”, а “естетика мислення прямо
пов’язана зі ступенем участі людини в художній творчості й сприйняттям її
наслідків”[4, с. 214] .
Формування цієї
компетентності досягається завдяки реалізації ідеї інтеграції. Впровадження в
шкільну практику комплексу видів мистецтв дозволяє розширити асоціативне
мислення учнів, збагатити їхнє суб’єктивне художнє світосприймання і
світовідчуття, створити умови для розвитку сенсорної, емоційної та
інтелектуальної сфер [2, с.2]. Для цього можна скористатися такими формами роботи,
як: “вернісаж”, музично-літературна композиція, заочна подорож, сюжетно-рольова
гра тощо. Інтеграція різних видів мистецтва дозволяє формувати й розвивати
найвищій рівень вібрації почуттів людини, які, синхронізуючись, здатні надихати її на збагачення навколишнього
світу творенням краси.
Отже, орієнтуючи
підлітків на знайомство й сприйняття дійсно художніх цінностей засобами різних
видів мистецтва, їх інтеграції, спрацьовують психологічні механізми,
результатом дії яких є формування в них художньо-естетичної компетентності, що
виявляється в умінні диференціювати твори мистецтва, оцінювати їх за критеріями
художньої досконалості, відбирати саме ті, що збагачують внутрішній світ
людини.
1. Гадамер Г.Г.Актуальность прекрасного/Г.Г.Гадамер.- М.: Искусство, 1991.- 367с.
2. Гайдамака О. Інтегративна мистецька
освіта – крок у майбутнє/ О.Гайдамака// Мистецтво та освіта.- 2006.-№4.-С.2-4.
3.
Зимняя
И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования/
И.Зимняя//Высшее образование сегодня.- 2003.-№5.-С.35-37.
4.
Лутаєнко
В.С. Естетика мислення/ В.Лутаєнко. – К.: Мистецтво, 1974. – 243с.
5.
Олексюк О. Духовний потенціал
мистецтва/О.Олексюк // Мистецтво та освіта. - 1996.- №2.-С.2-6.
6.
Рыжаков
М.В. Ключевые компетентности в стандарте: возможности реализации/М.Рыжаков//Стандарты и
мониторинг в образовании.- 1999.- №4.