Коробов Є.Т.

Дніпропетровський національний університет

Структура логічної операції порівняння

Однією з найважливіших логічних операцій є порівняння – зіставлення предметів і явищ, знаходження подібності й відмінності між ними. Уміння людини порівнювати є однією з найважливіших характеристик її розуму. К.Д.Ушинський неодноразово підкреслював, що порівняння є основа розуміння і всякого мислення. З другого боку , використання порівняння у навчанні відкриває перед викладачем можливість більш доступно, жваво і наочно викладати навчальний матеріал. Особливо важливим є прийом порівняння при вивченні явищ, недоступних уяві учнів, при засвоєнні знань, які виходять за межі життєвого досвіду людини. Прийом порівняння дозволяє поглиблювати й уточнювати матеріал, що вивчається, допомагає краще зберегти його в пам’яті, виробляє вміння систематизувати і класифікувати поняття, явища і процеси. Добре сформоване вміння порівнювати дозволяє учням не тільки виявляти подібність і різницю, але й налаштовує на пошук пояснення їх, тому що в ході порівняння неодмінно виникають запитання типу: “Які висновки можна зробити на основі виявленої подібності (різниці)?”, “Чим можна пояснити дану різницю (подібність) між явищами?” і таке ін.

З погляду операції порівняння всі об’єкти діляться на порівнянні і непорівнянні. Порівнянними є об’єкти, що мають яку-небудь спільну ознаку. Непорівнянними називають об’єкти, які неможливо порівняти ні за обсягом, ні за змістом. Слід підкреслити відносність цих визначень: строго кажучи, взагалі непорівнянних об’єктів немає, завжди можна знайти який-небудь параметр або ознаку, за якими можна порівняти об’єкти, позірно незрівнянні. Зрозуміло, що всі ці ознаки в даному випадку будуть неістотними. І якщо ми за ними будемо порівнювати об’єкти, нічого корисного від такого порівняння одержати не вдасться. Таким чином, можна сформулювати ряд вимог до “технології” операції порівняння:

- виявити істотні ознаки об’єкта, який підлягає порівнянню з іншими (якщо поставлено завдання порівняти даний об’єкт з іншими без конкретної вказівки, з якими саме);

- виявити об’єкти, які можна порівняти з даним за істотними ознаками;

- виділити основу для порівняння;

- зіставити об’єкти за даною основою;

- показати причини подібності і різниці;

- зробити висновок за результатами порівняння.

Коли ж спочатку задано об’єкти для порівняння, то другий пункт перерахованих вимог можна сформулювати так:

- виявити істотні ознаки об’єктів, що порівнюються з даним.

Таким чином, необхідною умовою успішного оволодіння операцією порівняння є перш за все розуміння учнями сутності самого поняття “порівняння” (що значить порівняти?).

Перший етап порівняння, як і для багатьох інших операцій мислення – виявлення істотних ознак (показників, сторін тощо предмета чи явища, за якими можна впізнати, визначити та описати дане явище або предмет). Істотними ознаками можуть виступати особливості будови або конструкції, зовнішні прояви, властивості речовини, розміщення в просторі, приналежність до певного часу, розмір, колір, форма тощо. Принагідно зауважимо, що дуже корисно частіше тренувати учнів у перерахуванні істотних ознак явища, події або процесу, які вивчаються. Доречні для цього й спеціальні тести на виділення істотних ознак. Прикладом подібних тестів може бути такий. Із шести слів у дужках треба вибрати одне-два найбільш суттєвих, що відображають невід’ємні ознаки слова, яке стоїть перед дужками: амперметр (шкала, стрілка, клеми, шунт, заспокоювач, електромагніт); електрогенератор (щітки, колектор, якір, полюси, ротор, індуктор); кипіння (вода, пара, 100°С, випаровування, конвекція, адсорбція).

Велика також різноманітність самих об’єктів для порівняння в умовах навчання. Це можуть бути різні явища (інтерференція і діфракція, електронна емісія і випаровування і таке ін); закони (Кулона і всесвітнього тяжіння, Бойля-Маріотта і Шарля тощо); математичні операції (логарифмування і потенціювання, інтегрування і диференціювання тощо); історичні події і поняття; літературні твори і образи різних літературних творів; графіки різноманітних процесів; конструктивні особливості приладів; технології виробничих процесів; властивості речовин.

Центральною і найбільш важкою мікрооперацією порівняння є виділення підстав для порівняння. Саме здатністю виділяти ці підстави й визначається вміння порівнювати. Підстава для порівняння – це ознака, за якою буде проводитись порівняння. Головна вимога до підстави для порівняння – це можливість зіставити об’єкти за даною ознакою. Непослідовність і безрезультатність порівняння полягає в підміні підстави в ході порівняння. Однак, зазнаючи найбільших труднощів при виділенні основи для порівняння, учні часто подібну помилку допускають.

Значною мірою формуванню вміння порівнювати сприяють спеціальні тренування учнів по застосовуванню порівняння. Для цього підходять запитання типу: “З чим можна порівняти це явище?”, “Чим відрізняється явище, яке вивчається, від такого-то?”, “Чи не нагадує вам дещо цей факт, явище?”, “Чи відоме вам якесь споріднене завдання?” Ефективне інтелектуальне тренування в цьому плані дають вправи на розрізнення найбільш подібних предметів або явищ і встановлення подібності між найбільш несхожими.