Комогорова М.І.

Аспірант Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

Аналіз результатів експериментального дослідження за мотиваційним критерієм

Протягом 2011-2012рр. узагальнювалися результати педагогічного експерименту, формулювалися висновки. Проведена експериментальна робота підтвердила гіпотезу дослідження, яка полягала у припущенні, що міцність знань з предметів гуманітарного циклу учнів основної школи можна забезпечити, якщо розробити і впровадити у навчальний процес систему навчальних завдань спрямованої на забезпечення міцності знань з предметів гуманітарного циклу молодших підлітків, яка передбачає використання на кожному етапі засвоєння знань навчальних завдань зі зростаючим рівнем складності з урахуванням домінуючих типів пам’яті учнів (слухової, зорової, моторної).

Як уже зазначалося, перевірка результативності запропонованої системи навчальних завдань відбувалася за такими критеріями: мотиваційний: ставлення до предметів гуманітарного циклу, інтерес до навчального матеріалу з предметів гуманітарного циклу та емоції, які переживають учнів у ході вивчення ними гуманітарних дисциплін; операційно-діяльнісний: загальнонавчальні вміння (вміння виділяти головне та аргументувати) інтелектуальні вміння (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати), та психічні вміння (вміння запам’ятовувати, усвідомлювати, спостерігати та концентрувати увагу, вміння відтворювати); когнітивний: повнота, глибина, точність; контрольно-оцінювальний: самоконтроль та самооцінка).

Динаміка змін виявилася у процесі співставлення визначених показників у школярів експериментальних класів, де заняття з гуманітарних дисциплін проводилися за розробленою автором системою навчальних завдань. Для учнів же контрольних класів уроки проводилися за звичайних умов навчально-виховного процесу.

Виявлено, що на початку експериментальної роботи 48,2% учнів експериментальних класів та 45,4% школярів контрольних класів виявили інтерес до предметів гуманітарного циклу. Наприкінці експериментальної роботи дані дещо змінилися, як у експериментальних, так і у контрольних класах. Відтак, у експериментальних класах спостерігається підвищення пізнавального інтересу до предметів гуманітарного циклу – 53% учнів. Школярі експериментальних класів у ході усної бесіди пояснюють, що їм стало легше запам’ятовувати навчальний матеріал з англійської мови завдяки складанню планів у вигляді незакінчених речень, або зашифрованих слів, веденню граматичних зошитів, де навчальний матеріал систематизувався у вигляді схем та таблиць. У деяких випадках спостерігалося використання такого прийому запам’ятовування навчального матеріалу самими учнями на уроках української літератури під час вивчення віршів. На уроках історії навчальний матеріал запам’ятовувався легше завдяки створенню асоціацій до параграфів.

Одночасно у контрольних класах спостерігається зниження пізнавального інтересу до предметів гуманітарного циклу – 40,1% школярів. Таке явище ми пояснюємо поступовим ускладненням навчального матеріалу, збільшенням його обсягу та невмінням учнів користуватися прийомами запам’ятовування, що робить навчальний матеріал складним для утримання у пам’яті.

Результати розподілу учнів експериментальних та контрольних класів за рівнями пізнавального інтересу на початок та кінець експерименту показано на рис. 2.1. Дані діаграми свідчать, що на початок експерименту рівень сформованості пізнавального інтересу учнів експериментальних та контрольних класів був майже однаковий. На кінець експерименту показники дещо змінилися, що говорить про результативний вплив розробленої системи навчальних завдань.

Відтак, у експериментальних класах спостерігається значний приріст на низькому рівні (- 6%), що говорить про правильний вибір шляхів підвищення позитивної мотивації щодо засвоєння учнями знань та усвідомлення ними навчальної мети (використання цікавого навчального матеріалу, унаочнення навчального матеріалу, зв'язок з життям та розкриття ролі навчального матеріалу, що вивчається в житті сучасної людини, створення ситуацій успіху, використання різноманітних форм та методів навчання, які сприяють підвищенню пізнавального інтересу та уникнення одноманітності в навчанні, забезпечення сприятливої морально-психологічної атмосфери). Школярам стало цікавіше працювати на уроках, а структуризація навчального матеріалу у вигляді схем, таблиць, планів, малюнків сприяла полегшенню запам’ятовування знань, що не викликало в учнів відрази як до самого навчального матеріалу, так і до предмета в цілому.

Рис. 2.1. Результати рівнів сформованості пізнавального інтересу учнів експериментальних (перша діаграма) та контрольних класів (друга діаграма) на початок та кінець експерименту (у %).

У контрольних класах спостерігається зниження рівня пізнавального інтересу: приріст учнів високого рівня склав – 1%, в той час, як показники школярів з низьким рівнем змінилися з 13% на 18% (приріст + 5%), а середнього рівня – з 67% на 63% (приріст – 4%). Такий феномен ми пояснюємо тим, що навчальний матеріал поступово ускладнюється, збільшується кількість термінів, понять, визначень, дат, прізвищ та імен, якими необхідно вільно володіти, і перед учнями постає вимога запам’ятовувати з кожним разом все більше навчальної інформації, яка вимагає від школярів затрати значних вольових зусиль, що в свою чергу викликає у останніх «небажання» витрачати час та проявляти свою наполегливість на вивчення того, що їм не цікаво, не зрозуміло, або взагалі скучно.

Отже, упровадження системи навчальних завдань спрямованої на забезпечення міцності знань у процесі навчання учнів основної школи позитивно вплинула на підвищення рівня пізнавального інтересу до навчального матеріалу, оскільки в експериментальних класах спостерігався більший приріст у порівнянні з контрольними.

Таким чином, за всіма визначеними показниками мотиваційного критерію в експериментальних класах спостерігаються значно кращі результати, ніж в контрольних класах. Незважаючи на те, що зміни за мотиваційним критерієм та його показниками відбулися нерівномірно, у всіх них спостерігалася позитивна динаміка.