Кобзар І.М., Морарь К.І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського

Комунікативний процесс і мовна ситуація в інтернеті

Сучасне суспільство є суспільством загальної комунікації, яка відбувається за допомогою та завдяки засобам комунікації, що формують не тільки наші уявлення про світ, а й фактично і є цим «світом», тобто тією «реальністю», крізь призму якої ми сприймаємо самих себе, свої власні дій та наше оточення. Засоби та форми комунікації виступають своєрідним «дзеркалом» світосприйняття людини, яке, однак, ніколи не відбиває уявлення про світ у його цілісності, а обмежене певними рамками своїх комунікативних можливостей. Тому питання впливу засобів комунікації на характер відносин у суспільстві є одночасно складовою проблеми само ідентифікації людини в світі як певного способу побудови уявлень про світ у собі та світ для себе. Також не менш важливим є визначення ролі засобів комунікації у контексті розвитку освітніх технологій, які можна розглядати як різновид останніх.

Отже, метою статті є визначення основних комунікативних механізмів та особливостей мовних форм в Інтернеті.

Для інтелектуально розвиненої людини, яка володіє всіма нормами усного й писемного мовлення, Інтернет — безмежна можливість збагачення культурного мовленнєвого рівня (наприклад, засіб опанування іноземною мовою, презентації власних винаходів). Як наслідок, виникають нові мовні явища, наприклад, комп’ютерний сленг, нові види скорочення інформації, невластиві традиційним мовам, вживання в писемному мовленні засобів, які функціонально замінюють міміку і жести.

Можемо відмітити виникнення фактично нового мовного явища – Інтернет-стилю, який поєднує в собі окремі риси розмовного, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового і наукового стилів. Крім того, в мережі зникає різниця між усним і писемним мовленням. Як відомо, одиницею усного мовлення є діалогічна єдність.

Не дивно, що Інтернет у наш час впливає на всі сфери життя. У тому числі і на мову, якою ми говоримо, читаємо і пишемо. Спілкування різними мовами необхідне, навіть обов’язкове, оскільки інформація, що знаходиться в Інтернет апріорі призначена для всього світу.

На сьогодні мова сучасних засобів електронних комунікацій, є ядром інформаційно-комунікативного простору в інформаційному суспільстві. Якщо виходити з універсальності мови Інтернет, то можна відмітити як переваги, так і недоліки [1, с. 19].

Серед переваг визначають наступні:

- робить національні культури прозорими, менш замкненими;

- дозволяє простіше інтегруватися з іншими культурами;

- дає можливість вступити в діалог з іншими культурами та забезпечує засвоєння їх досвіду;

- одним із значних позитивів універсальної мови Інтернет є те, що вона постає як база інтеграції загальнолюдських цінностей, що збільшує їх значимість.

Недоліками можна назвати зворотній бік переваг — формування інтегративної універсальної мови спілкування зі світом супроводжується «епідемією» спрощення та збіднення інформаційного поля, національної та світової сучасної культури. Електронні засоби комунікації створили справжній бум «інформаційного сміття», відрефлексувати та відсортувати який масовий споживач електронної інформації неспроможні. Дуже важливою проблемою на сьогодні є універсалізація мови Інтернет, що відображається на функціонуванні національних мов.

Постає діалектична проблема — якщо люди не турбуються про збереження мов, Інтернет і глобалізація будуть значною мірою прискорювати зникнення цих мов.

Висновок:

Глобалізація відкрила нову еру інтерактивного спілкування між народами, державами і приватними особами, але вона також викликає певну стурбованість, можливо, веде до розростання маргіналізації. Міжнародні і внутрішньодержавні структури повинні це враховувати, особливо, коли йдеться про доступ до знань, про поширення нових інформаційних і комунікаційних технологій і про розвиток багатомовності в Інтернет.

Вирішення цих проблем не може бути простим, оскільки навіть якщо інформаційні технології і зможуть істотно поліпшити вільне поширення знань, вони ж можуть призвести до ще більшої нерівності між тими, хто має доступ до всього інформаційного достатку (інформаційно багатими) і тими, хто цього позбавлений (інформаційно бідними). Аналогічним чином, домінування групи мов може обмежити засоби вираження і привести у результаті до уніфікації культури.

Мова є основою спілкування між людьми і одночасно частиною їх культурної спадщини. Для багатьох вона має глибоку емоційну і культурну цінність, оскільки мова пов’язує людей з їх літературним, історичним, філософським та освітнім надбанням. Тому мова користувачів не повинна перешкоджати їх доступу до спадщини різних культур, які присутні в кіберпросторі. Отже, гармонійний розвиток інформаційного суспільства можливий лише в тому випадку, якщо всіляко підтримуватиметься наявність інформації різними мовами і у кіберпросторі буде місце для презентації різних культур.

Література:

1. Литвинцева А.В. Інтернет-мова як фактор сучасної міжкультурної комунікації / А.Літвінцева / / Комунікативні стратегії інформаційного суспільства. СПб: 2007.

2. Культурне і мовне різноманіття в інформаційному суспільстві. / Видання ЮНЕСКО для Всесвітнього Саміту з інформаційного суспільства. СПб, 2004. - 87 с.